Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
практіка 2015.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
247 Кб
Скачать
☆

10. Облік доходів персоналу підприємства

До особливостей розподілу особистих доходів за трудову діяльність в колективних підприємствах слід віднести кооперативи у різних сферах господарства, засновані на кооперативній власності, а також підприємства, що функціонують на засадах спільної праці та власності, яка складається з індивідуальних паїв.

Члени кооперативу і співвласники колективних підприємств не продають своєї робочої сили. їхні особисті доходи є результатом реалізації товарів і послуг, що створені колективною працею.

Кооперативна форма власності надає особистим доходам (або оплаті праці) ряд особливостей:

- фонд оплати праці визначається загальними зборами кооператорів і створюється за рахунок валового доходу цього кооперативу;

- оскільки продукт праці кожного кооперативу перебуває у розпорядженні загальних зборів кооператорів, а не держави, розміри оплати за однакову працю в різних кооперативах неоднакові. Принципу однакової оплати за однакову працю дотримуються тільки у межах окремих кооперативів;

- оплата праці в кооперативі може здійснюватися як грошима, так і натуральними видачами;

- громадянам, для яких робота в кооперативі не є основою (допоміжна трудова діяльність), зберігається стипендія за місцем навчання і заробітна плата за місцем основної роботи у повному розмірі.

Визначення таких доходів потребує чіткого з'ясування сутності індивідуальної трудової діяльності.Індивідуальна трудова діяльність є суспільно необхідною корисною діяльністю громадян з виробництва товарів і надання послуг, що не пов'язані з їхніми трудовими відносинами з державними, кооперативними, іншими громадянськими підприємствами, установами, організаціями і громадянами, а також: з трудовими відносинами всередині колективних сільськогосподарських підприємств.

Коло суб'єктів індивідуальної трудової діяльності досить широке. Це працівники, які виробляють різноманітні товари (наприклад, шиють одяг, взуття, виготовляють сувеніри тощо), власники невеликих підприємств без найманих працівників (перукарень, майстерень з ремонту побутової техніки), юристи, лікарі, стоматологи, викладачі, які надають громадянам платні послуги.

Не вся грошова виручка від індивідуальної трудової діяльності є грошовим доходом, а тільки залишок після вилучення з грошової виручки виробничих витрат (амортизація, витрати на сировину, матеріали, електроенергію, транспорт тощо).

Учасники індивідуальної трудової діяльності після сплати податку самостійно розпоряджаються своїми доходами.

Пряма відрядна система – сутність у тому, що заробіток працівника перебуває в прямій залежності від індивідуального виробітку і за кожну одиницю роботи йому нараховується заробітна плата згідно з прийнятою на підприємстві тарифної сітки і нормами виробітку на дану роботу. Тобто, скільки б одиниць роботи не виконав працівник, за кожним з них він отримує однакову плату. Відрядна розцінка при цьому за одиницю роботи визначається діленням тарифної ставки на встановленому в господарстві норму виробітку.

Наприклад, норма виробітку на оранці зябу на глибині 25-27см трактором Т-150К становить 6 га. Робота тарифікується за 5 розрядом: тарифна ставка за норму – 6,32 грн., а за га – 1,05 грн., (6,32:6) і при виконання норми виробітку на будь-яку величину за понаднормативний гектар оранки також буде нараховано 1,05 грн.

Відрядно-преміальна система – обсяг виконаних робіт у межах встановленої норми виробітку за кожну одиницю виконаної роботи заробіток нараховується в межах прийнятої тарифної ставки, а за перевиконання норми виробітку передбачається премія в розмірах, встановлену на підприємстві. Премії можуть становити 30-50 відсотків від тарифної ставки за виконану понаднормативну роботу. З вище наведеного прикладу, якщо за нормативний оклад заробітна плата становить 1,05 грн., то за понаднормативний, за умов збільшення тарифної ставки на 50 відсотків оплата за га дорівнюватиме 1,57 грн., (1,05-1,5%/100).

Непряма відрядна система застосовується переважно при оплаті праці допоміжних робітників: водіїв, ремонтників, інших обслуговуючих виробництво працівників, за умов коли їх заробіток становиться в пряму залежність від заробітної плати основних робітників.

Наприклад, комбайнеру нараховується оплата за відрядно-преміальною системою за кількістю скошених гектарів і намолоченого зерна, а помічнику комбайнера нараховується 70 відсотків заробітної плати та 50 відсотків зерна від оплати комбайнера помічнику з посвідченням тракториста-машиніста – відповідно 80 та 50 відсотків оплати комбайнера.

В оплаті праці працівників, зайнятих на роботах з ремонту і обслуговування техніки, с/г машин, устаткування тваринницьких ферм тощо в ремонтно-механічних майстернях, найбільшого поширення набули дві системи – відрядно-реміальна і погодинно-реміальна.

Оплата праці водіїв вантажних автомобілів у сільськогосподарських формуваннях здійснюється з відрядною системою за обсяг виконаних перевезень або по розцінках оплати за надані послуги за умов орендно-договірних відносин.

Оплата часу простою не з вини працівника проводиться з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду.

Надбавка за класність під час оплати по тарифних ставках ремонтників водіям не виплачується і доплата за ненормований робочий день не проводиться.

Надбавки за класність під час оплати по тарифних ставках ремонтників водіям не виплачується і доплата за ненормований робочий день не проводиться.

Преміювання водіїв здійснюють за рахунок коштів збільшення тарифного фонду оплати праці на середній коефіцієнт прибутковості по підприємству за такі показники:

- виконання, перевиконання, змінного, денного, місячного завдання при якісному та своєчасному перевезені вантажів;

- поліпшення експлуатаційних показників (коефіцієнт використання автомобіля, пробігу, вантажопідйомності);

- економію експлуатаційних ресурсів (паливо, гума, обслуговування, ремонт)