2. Специфіка змісту діяльності, завдань та функцій психологічної служби системи освіти.

З метою забезпечення оптимальних умов для саморозвитку дітей та молоді у системі освіти України, згідно Закону "Про освіту" (Стаття 21. Психологічна служба в системі освіти) діє психологічна служба. Вона виконує такі функцій:

- виявлення загальних і особистих соціальних проблем школярів у класах і школі;

- вивчення і діагностика індивідуальних особливостей учнів, груп школи;

- надання допомоги вчителю в роботі з учнем, групою, батьками;

- соціальний захист того, у кого виникли проблема;

- соціальний захист групи, класу від окремих осіб;

- виявлення індивідуально-педагогічних можливостей учителів і надання їм допомоги у підвищенні педагогічної майстерності, дієвості педагогічної діяльності в роботі з учнями, батьками;

- соціально-педагогічна оцінка проведених виховних заходів у групах, школі;

- безпосередня підготовка соціально-педагогічних заходів з різними групами школярів, окремими учнями, учителями, батьками;

- установлення професійних зв'язків із закладами, які забезпечують соціальний захист: заступником голови адміністрації із соціальних питань; працівниками відділу освіти, соціального захисту, центру зайнятості, правоохоронних органів, відділу культури; спеціалістами психолого-медико-педагогічних консультацій, медико-експертної комісії, соціальних служб для дітей, молоді та сім'ї, територіального Центру медико-соціальної реабілітації інвалідів з порушеннями опорно-рухового апарату; представниками благодійних дитячих, молодіжних громадських організацій.

Практична психологія спрямована на досягнення як перспективних, так і актуальних цілей.

Перспективні цілі передбачають розвиток, становлення індивідуальності кожного індивіда, формування його психологічної готовності до життєвих ситуацій.

Перспективні цілі передбачають розв'язання таких завдань:

- збереження психічного здоров'я і попередження емоційних розладів, зняття психічного напруження, яким супроводжується у дітей та дорослих період адаптації до нових умов навчання, роботи та життя;

- створення умов, які б сприяли розвитку здібностей кожної дитини, можливостей для самовираження індивіда, розкриттю його творчого потенціалу, розвитку самостійного та творчого мислення, зацікавлення у відкритті нового, активізації пізнавальної діяльності дітей;

- сприяння розвитку кращого розуміння індивідом себе, його самосприйняття, усвідомлення власного "Я", почуття впевненості в своїх силах;

- формування групової згуртованості та навичок спілкування з ровесниками, дорослими, навичок співробітництва;

- формування психологічної компетентності.

Актуальні цілі діяльності практичного психолога вимагають орієнтації на вирішення щоденних поточних психологічних проблем, пов'язаних з тими чи іншими труднощами.

Актуальні цілі передбачають розв'язання таких завдань:

- вивчення причин зниження продуктивності діяльності та пошуки шляхів їх подолання;

- регуляція стосунків у системах: вчитель-дитина, дорослий- діти, керівник-підлеглий, колега-колега тощо. Залагодження конфліктів;

- виявлення соціально-психологічних труднощів, проблем індивідуального розвитку і соціалізації особистості та вживання відповідних заходів;

- розв'язання психологічних проблем особистого життя людини.

Основними видами діяльності практичного психолога є:

- просвітницько-пропагандистська робота;

- пропедевтична і профілактична робота;

- психологічне консультування;

- психодіагностика і прогностика;

- психокорекція, психотерапія та соціально-психологічна реабілітація.