Практичні (семінарські) заняття
Мета проведення практичних (семінарських) занять – поглиблення вивчення спеціалістами теоретичних питань дисципліни, оволодіння методами сучасного аналізу, розвиток навичок самостійної творчої діяльності.
Основними завданнями при проведенні семінарських і практичних занять є:
закріплення знань, одержаних на лекціях та в процесі самостійної роботи;
формування професійних навичок, пов’язаних із самостійною діяльністю спеціаліста;
вироблення навичок чіткого, ясного і грамотного викладання своїх знань і поглядів при обговоренні різноманітних питань з дисципліни.
На кожному занятті проводиться обговорення теоретичного матеріалу з використанням таких підходів, усні доповіді з окремих питань, рішення задачі.
Зміст практичних (семінарських) занять
Тема 1: «Проблеми в будівництві, для рішення яких використовуються маркетингові дослідження»
Зміст практичного (семінарського) заняття:
Усне опитування:
- поняття маркетингового дослідження;
- напрями, об'єкти і завдання сучасних маркетингових досліджень;
- формулювання цілей маркетингових досліджень;
- визначення потреби в проведенні маркетингових досліджень у будівництві;
- визначення проблеми в галузі будівництва;
- метод логіко-смислового моделювання проблем в будівництві.
Тема 2. «Методи збору маркетингової інформації»
Зміст практичного (семінарського) заняття:
1. Усне опитування:
загальна характеристика методів збору даних;
методи якісних досліджень;
спостереження;
метод фокус-групи;
глибинне інтерв'ю, аналіз протоколу, проекційний метод;
метод експертних оцінок;
методи кількісних досліджень;
метод опитування;
масові опитування;
форми проведення опитувань;
особливості роботи з панелями.
2. Рішення задачі 1. «Попит та пропозиція на ринку будівельної продукції»
Теоретичні основи.
Попит характеризує ймовірну кількість товарів, яке може бути продано на ринку протягом певного періоду часу по цінам різного рівня. Закон попиту визначає, що споживачі придбають більш товарів по ціні нижчій, ніж за високу. Графічно закон попиту описується кривою попиту (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Графічне уявлення закону попиту та пропозиції
Крива попиту – це графічне зображення математичної залежності між рівнем цін і обсягами товарів, які можуть бути придбані на ринку при том чи іншому рівні цін. Крива характеризує еластичність попиту.
Еластичний попит – це попит, що має тенденцію змінюватись в залежності від незначних коливань цін.
Нееластичний попит – це попит, що має тенденцію залишатись незмінним при незначних коливань цін.
Еластичність попиту оцінюється відношенням зміни величини попиту (у відсотках) до зміни ціни (у відсотках), та визначається за формулою:
, (2.1)
де Ес – еластичність попиту, частки одиниці; С1 , С2 відповідно попит при цінах Ц1 та Ц2 .
Цінова еластичність показує відсоткову зміну (±) в величині попиту на кожний відсоток зміни в ціні. Через те, що попит зазвичай зменшується по мірі зростання цін, еластичність вимірюється негативною величиною. Еластичний попит має місто, коли цінова еластичність більше одиниці; нееластичний – коли цінова еластичність менш одиниці; унітарний попит – коли вона дорівнює одиниці.
Відрізняють декілька видів попиту:
Неповноцінний попит - попит, який задовольняє виробника.
Надмірний попит - це рівень попиту, який виробник не може або не хоче задовольнити.
Нераціональний попит - підвищений попит на товари, шкідливі для суспільства, здоров'я покупців.
Прихований попит - не можна задовольнити за допомогою наявних на ринку товарів.
Падаючий попит - зниження попиту на товар.
Кожен з видів попиту вимагає різних прийомів управління маркетингом . Управління маркетингом - це управління попитом. Завдання маркетингу полягає у впливі на рівень , час і характер попиту таким чином , щоб це сприяло виробнику в досягненні поставлених ним цілей. Попит впливає на пропозицію. Кількісно обсяг пропозицій може бути представлений кривої пропозицій , яка показує ймовірне кількість товару , яке приблизно буде продано на ринку протягом конкретного відрізка часу за цінами різного рівня (рис. 2.1). Точка перетину кривої попиту і кривої пропозиції характеризує , з одного боку , оптимальний обсяг пропозиції , а з іншого - ціну рівноваги ( рівноважну ціну).
Завдання.
Використовуючи умовні вихідні дані таблиці А.1 (див. Додаток А), необхідно побудувати криву попиту та пропозиції. Визначити графічно рівноважну ціну. Розрахувати коефіцієнт еластичності за наявними даними.