1.3. Фінансовий, управлінський та податковий облік: зміст і призначення

Банки належать до категорії підприємств — фінансових посеред­ників і здійснюють операції на грошовому, кредитному ринках та ринку цінних паперів із використанням різноманітних фінансо­вих інструментів. Водночас бухгалтерський облік у банках за своєю сутністю нічим не відрізняється від бухгалтерського облі­ку, який здійснюється іншими підприємствами. Тобто, бухгал­терський облік у банках - це система обліку, що містить сукуп­ність правил, методик і процедур обліку для виявлення, вимірю­вання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та пе­редавання інформації про господарську діяльність банку зовніш­нім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийн­яття рішень.

Користувачі економічної інформації бухгалтерського обліку поділяються на:

• внутрішніх - акціонери банку, рада банку, правління банку, внутрішні аудитори, працівники. Облікова інформація використовується для планування, оцінки, контролю за щоденни­ми операціями банку, використанням його ресурсів;

• зовнішніх - НБУ, фактичні та потенційні кредитори, інвесто­ри, клієнти, інші користувачі. Облікова інформація, узагаль­нена у фінансових звітах, використовується для оцінки мину­лих подій та майбутніх результатів діяльності банку.

Опрацювання інформації про господарські операції банку здій­снюється за допомогою загальновизнаних інструментів бухгалтер­ського обліку: документації, інвентаризації, визнання й оцінки елементів фінансової звітності, системи рахунків, подвійного за­пису, звітності.

У складі бухгалтерського обліку виокремлюють фінансовий та управлінський облік, які ґрунтуються на єдиній інформаційній базі, але відрізняються за формою та періодичністю розрахунку даних. Окремо від фінансового та управлінського обліку банки здійснюють податковий облік.

Кожний із зазначених видів має притаманні йому мету, при­значення, коло користувачів облікової інформації і відіграє свою роль в управлінні підприємством, організацією або установою.

У Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звіт­ності в банківських установах України, яке затверджене поста­новою Правління НБУ № 566 від 30.12.1998р., визначено, що:

• фінансовий облік забезпечує своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам інфор­мації про фінансовий стан, результати фінансової діяльності та їх зміни. На основі даних фінансового обліку складається фінансова звітність, яка не є комерційною таємницею, регу­люється державою, стандартами різних рівнів і відкрита для користування. Інколи фінансовий облік називають зовнішнім. Зміни у фінансовому обліку не впливають на податковий облік;

• управлінський облік здійснюється з метою забезпечення керівництва банку та його підрозділів оперативною фінансовою і нефінансовою інформацією у визначеній ними формі для планування, оцінки, контролю й використання своїх ресурсів.

Управлінський облік банку ведеться для забезпечення внут­рішніх потреб в інформації, виходячи зі специфіки та особливос­тей діяльності і структури управління. Банки самостійно обира­ють метод обліку витрат та калькулювання собівартості послуг (ро­біт), визначають зміст внутрішньої звітності, а також строки її подання на різні рівні управління. При організації управлінсько­го обліку повинна забезпечуватися ідентичність інформації і роз­рахунків, здійснених на основі фінансового обліку.

На відміну від фінансового обліку, який регулюється законом та національними чи міжнародними стандартами, управлінський облік суб'єкти господарювання здійснюють самостійно, з ураху­ванням особливостей діяльності, структури й розмірів підприєм­ства, потреб та вимог управління.

Податковий облік складається з правил ведення бухгалтер­ського обліку, дотримання яких вимагають урядові органи, що наділені повноваженнями щодо збору податків.

Зміни в податковому обліку не впливають на фінансовий облік.

Таким чином, банки самостійно обирають систему та підсис­теми бухгалтерського обліку, виходячи з потреб управління бан­ком, обсягу банківських операцій і кількості працюючих. Будь-яка система обліку повинна забезпечувати:

• дотримання принципів бухгалтерського обліку;

• єдину методологічну основу;

• взаємозв'язок даних синтетичного і аналітичного обліку;

• хронологічне та систематичне відображення всіх операцій банку в регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів;

• накопичення і систематизацію даних обліку щодо показників, необхідних для управління банком, а також складання звіт­ності.

Бухгалтерський облік у банківській установі має бути побудо­ваний таким чином, щоб забезпечити його розвиток як єдиної інформаційної системи, на основі якої повинна формуватися фі­нансова, а також статистична, податкова та управлінська звіт­ність. Наявність особливостей у системі бухгалтерського обліку в банках обумовлена сферою їх діяльності, специфікою здійснюва­них операцій та роллю в забезпеченні стабільності грошово-кре­дитної системи.