- •1. Наукова періодизація історії України.
- •2. Походження, розселення, заняття, устрій та вірування слов’ян.
- •2. Гунська навала і слов’яни
- •3. Війни слов’ян з аварами
- •4. Де витоки праукраїнського етносу?
- •5. Соціально-економічний та політичний розвиток Київської держави. Олег. Ігор. Ольга. Святослав.
- •6. Київська Русь за часів правління Володимира Великого.
- •7. Аналіз теорій виникнення Київської Русі: норманської і антинорманської.
- •8. Піднесення Київської держави за Ярослава Мудрого. Зовнішня і внутрішня політика.
- •9. Розпад держави Київська Русь після смерті Ярослава Мудрого. Міжусобиці.
- •10. Володимир Мономах: нове піднесення України-Руси.
- •11. Причини розпаду Київської держави та його наслідки.
- •12. Монголо-татарська навала та її наслідки для України-Руси.
- •13. Культура Київської Русі. Історичне значення держави Київська Русь.
- •14. Перехід українських земель під владу іноземних держав (Литви, Польщі, Угорщини, Молдавії).
- •15. Виникнення Галицько-Волинської держави, її соціально-економічний і політичний розвиток. Роман Мстиславович.
- •2. Галицько-Волинське князівство за Романа Мстиславича. Нове князівство завдяки діяльності Романа Мстиславича майже відразу набуло авторитету як серед руських князів, так і серед сусідніх держав.
- •16. Піднесення Галицько-Волинської держави у першій половині хііі ст. Данило Галицький.
- •17. Галицько-Волинська держава у другій половині XIII – початку XIV ст. Лев I Данилович.
- •18. Українські землі у складі Великого князівства Литовського у хіv – хvі ст. Кревська унія 1385 р.
- •57 Сергійчук в. Байда-Вишневецький — ратник української землі // Дніпро. 1989. № 2. С. 132.
- •64 Белозерский н. Южнорусские летописи. К., 1856, с. 130.
- •3. Суперечливі наслідки підписання Люблінської унії
- •21. Політичний та соціально-економічний стан українських земель після Люблінської унії.
- •1 Грушевський м. Культурно-національний рух в Україні в XVI — XVII віці. С. 113 — 114.
- •24. Запорізька Січ – “християнська республіка”: форма правління, форма устрою.
- •25. Селянсько-козацькі повстання 90-х років хvі ст.: причини, хід подій, результати і наслідки.
- •3.1. Виступи 90–х рр. Хvі ст.
- •3.2. Козацько-селянські повстання 20-х років XVII ст.
- •27. Козацько-селянські повстання 20-х – 30-х рр. Хvіі ст.: причини, хід подій, результати і наслідки.
- •3 Червня 1638 р. Повстанців на чолі з Остряниним було атаковано. Відбулася битва, в якій перевагу мало польське військо. Під час даної битви Острянин утік на Слобожанщину, де й оселився.
- •31. Суспільно-політичне становище Гетьманщини у кінці 50-х – початку 60-х рр. Хvіі ст. Ю. Хмельницький. І. Виговський.
- •32. Поділ України на Правобережну і Лівобережну. П. Дорошенко.
- •33. І. Мазепа та його роль в історії української державності.
- •34. Гетьман Пилип Орлик та його Конституція.
- •35. Політичне і соціально-економічне життя Гетьманщини у хvііі ст. П. Полуботок. Д. Апостол.
- •36. Політичне і соціально-економічне становище Лівобережної України у середині-другій половині хvііі ст. К. Розумовський.
- •37. Запорізька Січ у хvііі ст. Історичне значення Запорізької Січі.
- •38. Народні рухи у хvііі ст.: опришки та о. Довбуш; гайдамацький рух і Коліївщина (і. Гонта. М. Залізняк).
- •39. Входження Північного Причорномор’я і Правобережної України до складу Російської імперії.
- •40. Соціально-економічне становище на Правобережжі і західноукраїнських землях у хvііі ст.
- •44.“Руська Трійця” (м. Шашкевич, і. Вагилевич, я. Головацький); “Просвіта”; нтш ім. Т. Шевченка.
- •45. Наступ царизму на український рух у другій половині XIX ст.: заборона шкіл, валуєвський циркуляр, Емський указ імператора Олександра іі.
- •2.5. Реформа в питомої та державної селі.
- •2.6. Значення селянської реформи 1861 г.
- •3. Буржуазні реформи 1863-1874 рр..
- •3.1 Реформи в галузі місцевого самоврядування.
- •3.2. Судова реформа.
- •3.3. Фінансові реформи.
- •3.4. Військова реформа.
- •3.5. Реформи в галузі народної освіти і друку.
- •3.6. Значення буржуазних реформ.
- •48. Створення туп, його діяльність і програмні цілі.
- •2 Ставлення населення і політиків Наддніпрянщини до війни
- •4. Союз визволення України
- •5. Формування легіону Українських січових стрільців
- •50. Угкц і її місце в національному русі на західноукраїнських землях. Митрополит а. Шептицький.
- •51. Утворення та діяльність Центральної Ради. Універсали цр: і-й, іі-й, ііі-й.
- •4.2. Формування Генерального секретаріату Української Центральної Ради. 15 червня 1917 р. Був створений виконавчий орган Центральної Ради - перший український уряд - Генеральний секретаріат.
- •52. Політична ситуація в Україні в кінці 1917 – початку 1918 рр. Перша війна Радянської Росії проти унр.
- •53. Переговори у Бресті 1918 р. Та участь у них делегації унр. Іv Універсал Центральної Ради. Результати Брестських переговорів.
- •7 (20) Січня 1918 року голова Раднаркому Росії в. Ульянов (Ленін) зазначав, що уряд і керована ним делегація у Бересті «для штучного затягування перемовин» «вже зробили все можливе і неможливе» .
- •56. Гетьманський режим п. Скоропадського
- •6. Підсумки перебування у влади п. Скоропадського. У цілому в Україні вдалося досягти стабілізації економіки, дати могутній імпульс розвитку української культури, досягла успіхів у зовнішній політиці.
- •5. Скрутне становище влади Директорії. Становище нової влади було дуже скрутним.
- •58. Білогвардійські окупаційні режими в Україні: їх цілі і сутність.
- •59. Революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях (листопад 1918 р.). Проголошення зунр. Буковинське віче та його історичне значення.
- •60. Польсько-українська війна 1918-1919 рр.
- •63. Причини та уроки української революції 1917-1921 рр.
- •64. Встановлення Радянської влади в Україні у 1919-1921 рр.
- •65. Політичне, соціальне та економічне становище України після завершення революції та громадянської війни.
- •70. Запровадження колгоспної системи в Україні у кінці 1920-х – початку 1930-х рр.: хід і наслідки.
- •71. Голодомор 1932-1933 рр. В Україні: причини і наслідки.
- •73. Політичне, соціальне та економічне становище українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини в 20-х – 30-х рр. Хх ст.
- •74. Початок Другої світової війни. Україна в європейській політиці на початку Другої світової війни.
- •4. Політика радянізації. 3 приєднанням до срср земель Західної України, Північної Буковини і частини Бессарабії, що входили раніше до складу Польщі та Румунії, почалася їх радянізація.
- •75. Західноукраїнські землі у 1939-1941 рр.
- •77. Сутність і цілі німецького окупаційного режиму в Україні
- •78. Боротьба українського народу проти гітлерівських загарбників: партизанський рух, підпільні організації, оун-упа.
- •79. Визволення українських земель: наступальні операції радянських військ. Відновлення Радянської влади в урср.
- •80. Наслідки і уроки Другої світової війни для України.
- •81. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнний період.
- •2. Доля Української греко-католицької церкви. Львівський церковний собор
- •3. Радянізація Західної України по закінченню Великої Вітчизняної війни. Боротьба оун-упа
- •4. Операція "Вісла"
- •83. Соціально-економічні і політичні процеси в Україні у 50-х – першій половині 60-х рр., їх характер.
- •84. Соціально-економічний розвиток України у середині 60-х – 80-х рр. Наростання кризових явищ.
- •85. Стан культури в Україні у 50-х – 80-х рр. Посилення русифікації. Рух дисидентів.
- •86. Особливості перебудовних процесів в Україні. Створення політичних партій і громадських організацій.
- •1 Грудня 1991 р. Україна визначила першого президента своєї самостійної держави. У вітчизняній практиці посаду Президента Української рср було засновано законом від 5 липня 1991 р.
- •4. Конституційний процес в державі. Конституція України 1996 р.
- •90. Політичне і соціально-економічне становище в Україні у 1999-2014 рр.
2.5. Реформа в питомої та державної селі.
Підготовка реформи в державній селі почалася в 1861 р. Державних селян до цього часу налічувалося 9644 тис. душ чоловічої статі. 24 листопада в 1866 р. був виданий закон «Про поземельний устрій державних селян». Сільські суспільства зберігали землі, що перебували у їх користуванні, але не більше 8 десятин на одну душу чоловічої статі в малоземельних і 15 десятин - у багатоземельних губерніях. Землекористування кожного сільського суспільства фіксувалося «власницьких записів». Проведення реформи 1866 р. у державній селі також спричинило численні конфлікти селян зі скарбницею, викликані відрізками від наділів, що перевищують встановлені законом норми, і збільшенням повинностей. Земля за законом 1866 визнавалася власністю казни, та викуп наділів був зроблений тільки через 20 років за законом від 12 червня 1886 р. «Про перетворення оброчної податі колишніх державних селян у викупні платежі».
2.6. Значення селянської реформи 1861 г.
Реформа 1861 р. стала переломним моментом, межею між двома епохами - феодалізму і капіталізму, створивши умови для утвердження капіталізму як панівної формації. Особисте звільнення селян ліквідувало монополію поміщиків на експлуатацію селянської праці, сприяло більш швидкому зростанню ринку робочої сили для капіталізму, що розвивається як у промисловості, так і в сільському господарстві. Умови реформ 1861р. забезпечували поміщикам поступовий перехід кріпосницького господарства до капіталістичного.
Буржуазна за змістом реформа 1861р. разом з тим була і кріпосницької, вона й не могла бути іншою, бо проводили її кріпосники. Кріпосницькі риси реформи 1861р. зумовили збереження численних феодально-кріпосницьких пережитків у соціальному, економічному, політичному ладі по реформенной Росії. Головним кріпосницьким пережитком було збереження поміщицького землеволодіння - економічної бази політичного панування поміщиків. Поміщицькі латифундії консервували напівкріпацьких відносини в села у вигляді відробітків або кабали. Реформа 1861р. зберегла феодальний становий лад: станові привілеї поміщиків, станову нерівноправність та ізольованість селянства. Зберігалася і феодальна політична надбудова - самодержавство, який висловив і уособлювало собою політичне панування поміщиків. Роблячи кроки по шляху перетворення в буржуазну монархію, російське самодержавство не тільки пристосовувалося до капіталізму, але й активно втручалися в економічний розвиток країни, прагнуло використати нові процеси для зміцнення своїх позицій.
Реформа 1861 р. не дозволила завдання остаточної ліквідації феодально-кріпосницьких порядків у країні. Тому ті причини, які призвели до революційної ситуації на рубежі 50-60 рр.. 19 століття і падіння кріпосного права продовжували діяти. Реформа 1861 р. лише відстрочила, але не усунула революційної розв'язки. Кріпосницький характер реформи 1861 р., її подвійність і суперечливість надавали особливої гостроти соціально-економічних і політичних конфліктів в пореформеній Росії. Реформа «породила» революцію не тільки тим, що зберегла кріпосницькі пережитки, а й тим, що, «відкривши відомий клапан, давши деякий приріст капіталізму», вона сприяла створенню нових соціальних сил, які боролися за ліквідацію цих пережитків. У пореформеної Росії формувалася нова соціальна сила - пролетаріат, який не менше, ніж селянства, був зацікавлений в корінній ліквідації залишків кріпосництва в соціально-економічному та політичному ладі країни. До 1905 р. селянство відрізнялося від селянства кріпосної епохи. На зміну забитому патріархальному селянинові прийшов селянин капіталістичної епохи, який побував у місті, на фабриці, багато бачив і багато чому навчився.