Ад'юванти при специфічному больовому синдромі

Біль часто класифікують на дві широкі категорії: ноцицеп-тивний, який включає соматичний і вісцеральний біль, і нейро-патичний біль. У пацієнта може бути одночасно декілька типів болю. Наприклад, зруйнований хребець може проявлятися кіст­ковим болем і призводити до пошкодження нервового каналу з нейропатичним болем від стиснення нерва, а також до соматич­ного болю від м'язового спазму, що асоціюється із запаленням нерва. Кожен тип болю вимагає різної знеболювальної терапії.

Ноцицептивний соматичний біль

Соматичний біль спричинений пошкодженням або запален­ням м'яких тканин або кісток. Соматичний біль має тенденцію до чіткої локалізації і часто описується як гострий.

Дифузний біль у кістках часто супроводжує ураження кістко­вого мозку пухлинним процесом при лейкозі, нейробластомах та інших пухлинах. Метастатичні ураження кісток частіше виника­ють у дітей.

При деяких онкологічних захворюваннях, таких як гострий /іімфобластний лейкоз, біль у кістках може бути зумовлений остоопорозом. Основним чинником, що призводить до остеопорозу, (і тривале приймання кортикостероїдів, передбачених протоко­лом хіміотерапії.

Якщо кістковий біль асоційований з руховою активністю, то можуть виникнути труднощі з вибором адекватної знеболюваль­ної терапії. Це пов'язано з тим, що цей вид болю характеризуєть­ся короткочасністю й інтенсивністю. Адекватна доза анальгети-ків для полегшення короткочасних'та інтенсивних епізодів болю при рухах може призвести до гіперседації, оскільки основний біль не настільки інтенсивний, як при русі. Стратегії із запобіган­ня болю при рухах включають стабілізацію структури кістки, иозиціювання і зміцнення, лікування остеопорозу і корекцію основної патології.

Є багато додаткових фармакологічних препаратів для контро­лю кісткового болю. Низька кількість тромбоцитів обмежує за­стосування стандартних НПЗП. На сьогодні успішно застосову­ються ЦОГ-2, до яких належать целекоксиб. Препарати цієї гру­пи є селективними антагоністами ЦОГ-2-рецепторів простаглан­динів, при цьому не інгібуються ЦОГ-1-рецептори.

Лікарські засоби групи біфосфонатів (алендронат, памідронат) зменшують ураження скелета та забезпечують знеболення за ра­хунок зниження активності остеокластів. Ці високовартісні пре­парати також вимагають особливих умов уведення та додаткової супровідної терапії.

Вісцеральний біль

Вісцеральний біль виходить від внутрішніх органів (розтягу­вання капсули тощо), має характер тупого болю, відчувається в глибині тіла і не має чіткої локалізації. Цей вид болю часто супро­воджується вегетативними симптомами, а також іррадіацією у відповідну зону Геда. Типовим прикладом вісцерального болю є печінкова коліка. При тяжкому вісцеральному болю можуть за­стосовуватися як кортикостероїди, так і наркотичні анальгетики. Поширена причина вісцерального болю — кишкова непрохід­ність. При цьому завжди слід чітко диференціювати динамічну кишкову непрохідність і механічну. Підхід до терапії має бути

Паліативна допомога при синдромі хронічного болю

комплексним, потрібно враховувати прогнозовану тривалістз життя та його якість без хірургічного втручання.