Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
131197.rtf
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
167 Кб
Скачать
☆

2.6 Літературні екскурсії і походи

Навчальні екскурсії та навчальна практика є обов'язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду школярів, формування в них життєво необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно-орієнтаційної спрямованості навчально-виховного процесу.

Екскурсія збагачує учнів знаннями про матеріальне виробництво, людей праці, сучасні технології та техніку виробництва. Екскурсії розрізняють: а) за змістом - виробничі, біологічні, історичні, краєзнавчі, мистецтвознавчі та інші; б) за витратою часу - короткочасні та тривалі; в) за місцем у навчально-виховному процесі - вступні (на початку вивчення теми або розділу програмного матеріалу), проміжні (у процесі вивчення теми або розділу програмного матеріалу), підсумкові (у кінці вивчення теми, розділу). Екскурсії бувають тематичні та комплексні. Тематичні екскурсії проводяться у зв'язку з вивченням однієї або кількох взаємопов'язаних тем одного навчального предмета. Комплексні екскурсії проводяться на основі взаємопов'язаних тем кількох навчальних предметів.

Незалежно від типу та структури навчальних екскурсій, їх метою є спостереження реальних процесів виробництва та виробничих відношень, використання теоретичних знань на практиці. Разом із тим цілі екскурсії часто зумовлюються її типом. Наприклад, метою вступної екскурсії буде засвоєння опорних понять, формування образних уявлень про практичний досвід, ознайомлення з фактами, суть яких буде розкрита, розширена та поглиблена на наступних уроках.

Проведення екскурсії вимагає серйозної підготовки до неї як учителів, так і учнів. Процес підготовки до екскурсії охоплює організаційні, дидактичні, психологічні та виховні аспекти. Учителю необхідно уважно вивчити об'єкт екскурсії; вичленити проблемні питання, дати завдання учням; указати основні та додаткові джерела інформації; намітити маршрут екскурсії; указати приблизний перелік обладнання, необхідного для екскурсії, дату та місце її проведення; нагадати правила безпеки, яких потрібно дотримуватись під час екскурсії; розподілити учнів класу (класів) на підгрупи та дати їм конкретні доручення (вести записи, фотографувати, вимірювати). Підготовка учнів до екскурсії передбачає: оволодіння знаннями з відповідного навчального предмета, з'ясування завдання з набуття нових знань і поглиблення раніше набутих.

Невід'ємною складовою організації навчальної екскурсії є інструктаж з ознайомлення учнів з об'єктом спостереження, розробка технологічних карток спостереження, підготовка необхідних матеріалів для екскурсії, техніки безпеки.

Навчання у процесі екскурсії будується, в основному, на сприйнятті об'єктів, що спостерігаються; поясненні їх теоретичної та практичної значущості. Велику роль тут відіграють конкретне й образне мислення, уява учнів. Під час екскурсії найбільш повно реалізуються дидактичні принципи єдності конкретного та абстрактного зв'язку теорії із практикою, навчання з життям, свідомості та активності. Екскурсія має великі можливості для реалізації міжпредметних зв'язків (біологія, фізика, хімія, географія, література, історія), що сприяє формуванню системних знань учнів, умінь і навичок їх розумової та практичної діяльності.

Обов'язковим компонентом навчальної екскурсії є перевірка досягнень її мети та результатів. Оформлення результатів екскурсії може бути індивідуальним і груповим. З метою актуалізації знань і життєвого досвіду учнів, створення емоційного тла подальших уроків доцільно використовувати зібраний ними на екскурсії матеріал.

У процесі спостереження та аналізу навчальної екскурсії необхідно зосередити увагу на таких параметрах:

педагогічна доцільність теми екскурсії;

раціональна постановка цілей та завдань екскурсії;

тип екскурсії (літературна, краєзнавча, виробнича) й урахування її специфіки при організації та проведенні;

теоретична та практична підготовка учнів до екскурсії;

ознайомлення з екскурсійним об'єктом і складання плану екскурсії (інколи це маршрут, пункти спостереження; формулювання запитань для учнів, на які вони повинні отримати відповіді під час екскурсії);

інструктаж учителя із проведення екскурсії (психологічна, змістова та етична підготовка), уточнення й розподіл завдань серед учнів;

процес проведення екскурсії (організація спостереження, консультація в ході екскурсії, завдання та їх виконання учнями - малюнки, фото-, кінозйомки, записи на магнітну плівку);

поведінка учнів на об'єкті, їх зацікавленість тим, що спостерігають;

оформлення матеріалів екскурсії (альбом, вікторина, рукописні фільми, графіки, діаграми, доповіді, аматорські кінофільми);

результативність навчальної екскурсії (поповнення науковими та спеціальними знаннями, уміннями та навичками учнів; розширення світогляду, ерудиції, поля активного навчання та зіткнення з реальними речами, людьми, процесами, явищами; дисципліна, відчуття задоволення від побаченого, почутого під час екскурсії; якість оформлення матеріалів екскурсії, доцільність і можливість їх використання в навчально-виховному процесі).

Висновки

http://7000.kiev.ua/?s=office/3934

Однією з головних передумов успішного проведення позакласної роботи з української літератури є збудження і підтримування в учнів інтересу до неї. Виховання глибокого інтелектуального інтересу є важливим завданням позаурочних заходів. Зацікавленість позакласною роботою з мови розвивається різними шляхами. Серед них чи не на першому місці стоїть розуміння учнями значення української літератури як навчальної дисципліни для освіти й загального розвитку людини. Систематично практикуючи позаурочні заходи з мови та літератури, учитель дає можливість дітям пересвідчитись у практичній цінності позакласної роботи, у позитивному впливові її на знання й навички з літератури. Часто використовуються в позакласній роботі цікаві за формою проведення види роботи. Це різного типу змагання, загадки, шаради, казки, ігри тощо. Всі вони ефективні лише тоді, коли змістовні, вимагають застосування знань з мови та літератури, приурочені певній темі – темі позакласного заходу, на якому практикуються. Серед цікавих за формою проведення вправ на особливу увагу заслуговують ігри. Вони здебільшого бувають частиною позакласного заняття, але можуть використовуватись також як окремо спланований вид роботи. Такими є настільні та інші літературні ігри, що проводяться учнями в кабінеті мови на перерві й після уроків. Під час написання курсової роботи було виконано основні завдання дослідження :

- ознайомлення із науковою літературою, присвяченою проблемі;

- визначено зміст, форми і види позакласної роботи з літератури;

- наведено приклади позакласної роботи з української літератури;

Спостереження над особливостями позакласної роботи з літератури дають підстави твердити, що позакласна робота з української літератури – цікавий матеріал для літературного дослідження. у розгортанні позакласної роботи з літератури велика роль належить різним видам пропаганди та інформації. Випуск спеціальних бюлетенів, оформлення кутків, листки-інформації про деякі нові питання літературознавства, виставки цікавих книг, радіопередачі про життя слів, фразеологізмів і т. ін. викличуть у дітей інтерес до позакласної роботи. Збудивши інтерес учнів до позакласної роботи, учителі легко підтримують його, планово організовуючи позаурочну літературознавчу роботу в усіх її різновидах. У позакласній роботі використовуються цікаві за формою проведення види роботи. Це різного типу змагання, загадки, шаради, казки, ігри тощо. Зібраний нами матеріал може стати в пригоді вчителеві-словеснику на уроках української мови та літератури, засіданнях мовних та літературних гуртків, під час проведення свят та літературних конференцій. Позакласна робота має плануватись і проводитись так, щоб відомості, явища опрацьовувались учнями в певній системі, послідовності, у взаємозв'язку; найважливішою й найефективнішою формою позакласної роботи з літератури є гурток. Переваги гурткової роботи полягають передусім у тому, що заняття (та й інші види роботи в гуртку) проводяться систематично, за продуманим, заздалегідь складеним планом, під безпосереднім керівництвом словесника, при постійному складі учнів, яких залучають до активної праці над цікавими і важливими для практики, освіти і загального розвитку літературних явищами.

Список використаної літератури

1. Аркушин Г.Л. На заняттях мовно-літературного гуртка // УМЛШ. – 1986. - №4. – с. 62-65.

2.Базиль Л. Позакласна робота в сучасній школі //УЛЗШ.-2000.-№ 6.-С. 60-62.

3.Білецький Д.М. Позакласна і позашкільна робота з літератури. - К.: Рад. школа, 1962.-127с.

4. Волошина Н.Й. Уроки позакласного читання у старших класах: Пос. для вчителя. – К.: Рад. школа, 1988.

5. Волошина Н.Й. Вивчення української літератури в 5 кл. – К.: Пед. думка, 1997, - с. 107-133.

6. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. Підручник. – К., 2001.

7. Гальорка О.А. Виховна спрямованість позаклакласна роботи // УМЛШ. – 1982. - №3. – С.60-65.

8. Гуляев Н.А. Теория литературы. – М.: Высш. шк., 1977. – 278 с.

9. Єрмакова Н.С. Позакласна робота з української літератури. – Донецьк, 2000.

10. Запорожець О.В. Психологія. Підручник для дошкільних педагогічних училищ. – К.: Рад. шк., 1967 –99 с.

11. Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. – Дрогобич: Відродження, 1994. – 220с.

12. Кузьменко В. Словник літературознавчих термінів. Навчальний посібник з літературознавства. - К., 1997.

13. Лесин В.М. Літературознавчі терміни.– К.: Рад. шк., 1985.

14. Ломонос Є.О. Позакласне читання у 4 - 8 класах. – К., 1983.

15. Пасічник Є. Вікові особливості учнів і проблеми аналізу твору // Українська мова і література в школі. – 1993. – 4. – С. 30.

16. Пасічник Є. Українська література в школі. – К., 1983. – с. 97-100, 290-304.

17. Степанишин Б. Викладання української літератури в школі. – К., 1995. – 221-230, с. 237-244.

18. Теорія і практика лінгвістичного аналізу художнього тексту. – Тернопіль: ЛІЛЕЯ, 1997. – 172 с.

19. Ткаченко А. Мистецтво слова / Вступ до літературознавства. – К.: Правда Ярославичів, 1998. – С. 146-149.

Размещено на Allbest.ru

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]