- •1.Предмет і методологія теорії держави та права.
- •2.Функції теорії держави та права
- •3.Система юридичних наук і місце в ній теорії держави та права
- •4.Значення вивчення теорії держави та права для підготовки фахівців права
- •5.Основні теорії походження держави і права
- •6.Загальні закономірності виникнення держави і права
- •7.Типи держав: формаційний та цивілізаційний підходи
- •8.Ознаки держави, що відрізняють її від організації первісного суспільства.
- •9.Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини.
- •10.Поняття та ознаки держави.
- •11.Право і держава: аспекти співвідношення
- •12.Сутність і соціальне призначення держави.
- •13.Шляхи виникнення держави (східний, західний)
- •14.Поняття та класифікація функції держави.
- •15.Внутрішні функції держави: поняття та зміст
- •16.Зовнішні функції держави: поняття та зміст
- •17.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •18. Політична і державна влада: поняття та аспекти співвідношення.
- •19. Політична система суспільства: поняття, структура, функції.
- •20. Місце і роль держав в політичній системі.
- •21. Поняття та елементи форми держави.
- •22. Поняття та види форми правління.
- •23. Поняття та види форми державного устрою.
- •24. Поняття та види державно-правового режиму.
- •25. Механізм держави: поняття, ознаки та принципи функціонування.
- •26. Поняття та структура державного апарату.
- •27. Принципи організації та функціонування апарату держави.
- •28. Поняття та ознаки органів держави.
- •29. Види органів держави.
- •30. Основні напрями удосконалення державного апарату України.
- •31. Основні положення концепції правової держави.
- •32. Громадське суспільство: поняття, ознаки, структура.
- •33. Основні ідеї марксистського вчення про державу.
- •34. Доктрина держави загального добробуту.
- •35. Основні положення теорії плюралістичної демократії.
- •36. Теорія еліт та елітарної демократії.
- •37. Поняття та види державної дисципліни.
- •38. Сучасні концепції право розуміння.
- •39. Поняття та ознаки права у його нормативному розумінні.
- •40. Принципи права їх види та характеристика.
- •41. Поняття та види функцій права.
- •42. Аксіологічне право розуміння.
- •44. Поняття і види форм (джерел) права.
- •45. Поняття, ознаки та види соціальних норм.
- •46. Поняття та ознаки норми права.
- •47. Структура норми права.
- •48. Види норм права.
- •49. Норма права і стаття нормативно-правового акта.
- •50. Співвідношення норм права та норм моралі.
- •51. Право, економіка, політика: взаємозв’язок і взаємодія.
- •52. Поняття, ознаки та структура системи права
- •53. Характеристика елементів системи права.
- •54. Поняття, ознаки та структура системи законодавства.
- •55. Співвідношення системи права та системи законодавства.
- •56. Правотворчість: поняття, функції, принципи.
- •57. Стадії правотворчого процесу.
- •58. Поняття та ознаки нормативно-правового акта. Види нпа.
- •60. Підзаконні нормативно-правові акти.
- •61. Дія нормативно-правових актів у часі.
- •62. Дія нормативно-правових актів у просторі та по колу осіб.
- •63. Нормотворча техніка(нт): поняття, елементи, види.
- •64. Поняття систематизації нпа.
- •65. Види (форми) систематизації нпа.
- •66. Поняття та класифікація юридичних колізій. Колізії в законодавстві.
- •67.Способи зменшення колізій в законодавстві.
- •68.Поняття та ознаки правовідносин.
- •69.Види правовідносин.
- •70.Суб’єкти правовідносин, їх види. Правосуб’єктність.
- •71.Поняття і види об’єктів правовідносин
- •72.Суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів права, їх структура.
- •73.Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •74.Правова поведінка: поняття, ознаки.
- •75.Види правової поведінки.
- •76.Правомірна поведінка: поняття та ознаки.
- •77.Види правомірної поведінки.
- •78.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •79.Причини правопорушень та шляхи їх подолання в Україні.
- •80.Юридичний склад правопорушення
- •81.Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •82.Підстави притягнення до юридичної відповідальності.
- •83.Звільнення від юридичної відповідальності та обставини, що її виключають.
- •84.Види юридичної відповідальності.
- •85.Цілі, функції та принципи юридичної відповідальності.
- •86.Поняття і форми реалізації права.
- •87.Застосування норм права як особлива форма їх реалізації
- •88.Стадії застосування норм права
- •89. Основні вимоги до правильного застосування норм права.
- •90.Поняття та види правозастосовчих актів.
- •91.Прогалини в законодавстві та шляхи їх усунення.
- •92.Правові обмеження, стимули та заохочення.
- •93. Поняття тлумачення норм права.
86.Поняття і форми реалізації права.
Реалізація норм права — це здійснення приписів правових норм у практичній діяльності суб'єктів права. Форми реалізації правових норм:
- використання — це така форма реалізації уповноважувальних правових норм, за якої суб'єкти на свій розсуд за власним бажанням використовують надані їм права (реалізація права на вищу освіту);
- виконання — форма реалізації зобов'язальних правових норм, що полягає в активній поведінці суб'єктів, яку треба здійснювати незалежно від їх власного бажання (наприклад, реалізація положень КК України про надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані);
- дотримання — це така форма реалізації заборонювальних норм права, яка полягає у пасивній поведінці суб'єктів. Для неї характерним є утримання від активних дій, заборонених юридичними нормами (наприклад, не порушення водіями транспортних засобів обмежень швидкості руху);
- застосування правових норм — це організаційно-владна діяльність компетентних органів держави з реалізації правових норм щодо конкретних життєвих обставин та персоніфікованих суб'єктів (рішення суду).
87.Застосування норм права як особлива форма їх реалізації
Застосування права — правова форма діяльності уповноважених на те органів держави і посадових осіб по реалізації приписів норм матеріального права відносно конкретних життєвих випадків шляхом винесення індивідуально-конкретних рішень, що на відміну від дотримання, виконання і використання має певні характерні риси — це управлінська за своєю природою діяльність органів держави і посадових осіб у винесенні індивідуально-конкретних приписів, які містять не загальні правила поведінки, а мають адресатом конкретних суб'єктів.
За своїми формами поділяється на оперативно-виконавчу, правоохоронну і правосуддя.
Оперативно-виконавча діяльність передбачає виконання приписів правових норм з метою позитивного результативного впливу на суспільні відносини (наприклад, реєстрація шлюбу і народження, видання наказу про зарахування на навчання, видача свідоцтва про право власності на приватизований об'єкт і т. ін.).
Правоохоронна діяльність є формою діяльності державних органів та деяких недержавних інститутів, що спрямована на охорону законності і правопорядку, захист прав і свобод людини, боротьбу зі злочинністю. Здійснюється вона органами прокуратури, органами внутрішніх справ, податковою міліцією, службою безпеки (розслідування діянь, що містять ознаки злочину; нагляд за додержанням законів; контрольна закупка товарів з метою виявлення фактів протиправної діяльності).
Правосуддя — це форма державної діяльності, яка полягає в розгляді і вирішенні судом віднесених до його компетенції цивільних, кримінальних та інших справ. Здійснюється вона тільки загальними і спеціалізованими судами.
88.Стадії застосування норм права
Порядок застосування норм права, як правило, складається з трьох стадій правозастосувальної діяльності:
1) встановлення фактичних обставин справи;
2) встановлення юридичної основи справи — вибір і аналіз юридичних норм (інакше: юридична кваліфікація фактичних обставин);
3) вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення.
Зазначені стадії є умовними, оскільки на практиці вони збігаються.
І. Встановлення фактичних обставин справи (юридична кваліфікація фактичних обставин) — це стадія підготовча
- встановлення юридичних фактів і юридичного (фактичного) складу. обов'язково у тому обсязі, як того вимагає нормальне вирішення юридичної справи, що містяться в гіпотезі норми права. Іноді коло обставин, що підлягають встановленню, позначене у законі
- збирання доказів, які мають матеріальний і нематеріальний характер і зафіксовані в документах (показання свідків, протокол огляду місця події, висновок експерта та ін.). Доказами є відомості про факти, інформація про них, а також самі факти (пожежа, крадіжка) і джерела відомостей про них — документи, акти, показання свідків.
- творчу діяльність з встановлення і надання доказів, участь в їх дослідженні та оцінці. Законодавство фіксує, які обставини потребують доведення, а які ні (загальновідомі, презумпції, преюдиції), які факти доводяться певними засобами (наприклад, експертизою).
II. Встановлення юридичної основи справи — вибір і аналіз юридичних норм - юридична кваліфікація фактичних обставин справи - правова оцінка всієї сукупності обставин справи через співвіднесення даного випадку з певними юридичними нормами. Правові наслідки містяться в диспозиції (санкції) норми права. Включає:
- вибір галузі, підгалузі, інституту права і знаходження норми, яка може бути застосована до даного випадку.
- перевірку дійсності тексту того акта, в якому міститься шукана норма, тобто встановлення офіційного тексту норми. Не можна посилатися на неофіційні тексти. Слід керуватися останньою редакцією офіційного видання закону з усіма змінами і доповненнями на день застосування норм права.
- аналіз норми з погляду її дії в часі, просторі і за колом осіб.
- з'ясування змісту норми права. Необхідна перевірка, чи немає офіційного тлумачення норми.
III. Вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення.
Результат вирішення юридичної справи виражається в індивідуальному державно-владному велінні, розпорядженні, акті-документі, який називається правозастосовним актом. Правозастосовний акт може мати подвійну правову функцію:
1) юридичної констатації - визнання існування певних фактів, їх правомірності (неправомірності), визнання того чи іншого права за особою або констатації факту правопорушення;
2) нового юридичного обов'язку - після ухвалення рішення необхідна додаткова діяльність (накласти покарання, встановити обов'язок, здійснити певні дії у встановлений строк, передати майно, сплатити борг та ін.).
