Тести для контролю рівня знань «Рак молочної залози»

Варіант 2

Хвороба Мінца виявляється:

1. ущільненням тканини молочної залози

2. ущільненням тканини молочної залози з наявністю серозних виділень із соска

3. наявністю больових відчуттів в молочних залозах перед менструацією, набряком та серозними виділеннями із сосків

сі) виділеннями із соска, що мають коричневий колір.

Географічно збільшення захворюваності на рак молочної залози спостерігається в напрямку:

1. із півночі на південь

2. із півдня на північ

3. із сходу на захід

4. сі) із заходу на схід.

Рак молочної залози у тварин спричиняють віруси:

1. Гроса

2. Епштейна-Барра

3. Мілоні сі) Бітнера.

Стан жінок, найбільш небезпечний з точки зору активізації плину раку молочної залози:

1. вагітність

2. порушення функції печінки

3. порушення функції нирок

сі) порушення функції підшлункової залози.

60% артеріальної крові молочна залоза отримує з артерії:

1. внутрішньої грудної

2. зовнішньої грудної

3. підлопаточної сі) міжреберних.

Від медіальних квадрантів молочної залози лімфа прямує у лімфатичні вузли:

1. надключичні

2. підлопаточні

3. парастернальні сі) пілключичні.

7. При локалізації пухлини у внутрішніх квадрантах молочної залози метастази в парастернальних лімфатичних вузлах визначаються в :

1. 3,7%

2. 8,7%

3. 24,7% сі) 36,7%.

7. Лімфатичні вузли пахвової ямки розподіляються на ступені відносно:

1. великого грудного м‘яза

2. підключичної вени

3. підключичної артерії сі) малого грудного м‘яза.

7. Патогенетичних форм раку молочної залози існує:

1. дві

2. три

3. чотири сі) п‘ять.

7. Серед хворих групи ризику на рак молочної залози контрольна мамографія повинна виконуватися:

1. двічі на рік

2. кожні три місяця

3. раз у два роки сі) щорічно.

і

7. Радикальну мастектомію Холстед запропонував:

1. 1893 році

2. 1891 році

3. 1896 році сі) 1899 році.

7. При виконанні розширеної лімфатичних вузлів висікаються хрящі ребер:мастектомії з видаленням парастернальних

1. 1-4

2. 2-3

3. 2-4 сі) 1-2.

е)

7. При одиночному фокусі преінвазивного раку молочної залози обсяг операції може бути:

1. ампутація

2. секторальна резекція

3. операція Пейті-Дайсона

сі) операція Холстеда-Майєра.

7. При одноразовому передопераційному опроміненні раку молочної залози і регіонарних лімфатичних вузлів рекомендується доза, Гр.:

а) 8

2. 10

3. 12 сі) 16.

7. При лімфостазі III стадії, обумовленому рубцевим процесом у пахві, доцільно:

1. консервативне лікування пов‘язками, що давлять

2. висічення рубців

3. хірургічне лікування з попереднім дослідженням стану вени, введенням рентгеноконтрастних речовин

сі) консервативне лікування лікарськими засобами.

е)

7. Естрогеннегативні (ЕР-) і прогестеронпозитивні (ПрР+) раки молочної залози зустрічаються у :

1. 12%

2. 14%

3. 18%

б) 20%.

7. Ефект гормональної терапії хворих на рак молочної залози, що мають естроген негативні (ЕР-) і прогестеронпозитивні (ПрР+) рецептори, спостерігається у:

1. 23%

2. 33%

3. 43%

б) 53%.

7. Ефект гормональної терапії хворих на рак молочної залози, що мають естрогеннегативні (ЕР-) і прогестероннегативні (ПрР-) рецептори, спостерігається у:

1. 9%

2. 15%

3. 21%

б) 32%.

7. Ефект гормональної терапії хворих на рак молочної залози, що мають естрогенпозитивні (ЕР+) і прогестеронпозитивні (ПрР*) рецептори, спостерігається у:

1. 46%

2. 26%

3. 38%

б) 32%.

7. Серед хворих на рак молочної залози кількість спостережень, у яких відмічається підвищена концентрація РЕА (раково-ембріонального антигена) складає:

1. 10-20%

2. 30-40%

3. 50-60%

сі) 70-80%.

7. Концентрація в крові РЕА у хворих на рак молочної залози корелює із:

1. ступенем поширеності процесу

2. ступенем диференціювання тканин пухлини

3. формою росту пухлини сі) віком хворих.

7. Максимальна чутливість клітин раку молочної залози до гормональної терапії відзначається при такому сполученні концентрації рецепторів естрогенів і прогестерону:

1. понад 60 фмоль/мг рецепторів прогестерону, понад 20 фмоль/мг рецепторів естрогенів

2. понад 15 фмоль/мг рецепторів прогестерону, понад 5 фмоль/мг рецепторів естрогенів

3. понад 30 фмоль/мг рецепторів прогестерону, понад 10 фмоль/мг рецепторів естрогенів

сі) понад 45 фмоль/мг рецепторів прогестерону, понад 15 фмоль/мг рецепторів естрогенів.

7. Серед хворих на рак молочної залози високий рівень пухлинного маркера СА 15-3 відзначається в кількості спостережень, що складають:

1. 56%

2. 66%

3. 76% сі) 96%.

7. У системі TNM додавання символу «а» до символу Т4 означає для хворих на рак молочної залози:

1. ураження лімфатичних вузлів на протилежній стороні

2. наявність симптому “лимонної кірки”

3. наявність лімфостазу

сі) фіксацію пухлини до грудної стінки.

7. При ІІ-А стадії раку молочної залози рекомендується:

1. хірургічне лікування

2. комбіноване лікування

3. комплексне лікування сі) променева терапія.

7. При інфільтративних формах раку молочної залози лікування рекомендовано починати з:

1. променевої терапії

2. хірургічного лікування

3. хіміотерапії сі) імунотерапії.

7. Внутрішньоартеріальна хіміотерапія раку молочної залози найбільш показана при:

3. вузлових формах захворювання

4. хворобі Педжета

с) лікуванні раку молочної залози у вагітних

сі) інфільтративно-набрякових формах захворювання.

7. Гормони при лікуванні раку молочної залози:

1. діють як цитостатики

2. знижують синтез ДНК

3. змінюють диференціювання пухлинних клітин

сі) припиняють вироблення гормонів, необхідних клітині для поділу.

7. Ад‘ювантна цитостатнчна терапія зменшує п‘ятирічну летальність хворих на рак молочної залози на:

1. 30%

2. 25%

3. 20%

б) 15%.

7. Операція Маддена при лікуванні раку молочної залози передбачає:

1. видалення молочної залози з реґіонарними лімфатичними вузлами та малим грудним м‘язом

2. видалення молочної залози з регіонарними лімфатичними вузлами, великим та малим грудними м‘язами

3. видалення молочної залози

б) видалення молочної залози з реґіонарними лімфатичними вузлами.