- •Тема 7. Теорія ігр і прийняття рішень
- •7.1. Основні ідеї прийняття рішень із застосуванням процедури математичного вибору
- •Основні гіпотези застосування теорії ігор:
- •Можливі умови процесу прийняття рішень:
- •7.2. Прийняття рішень у визначених умовах методом аналізу ієрархій
- •Визначення вагомих коефіцієнтів
- •3. Застосування методу дерева рішень в умовах ризику
- •4. Ігровий конфлікт
- •Практичне заняття 7: Командна гра: оберіть найкраще рішення.
- •Домашнє завдання 7:
Основні гіпотези застосування теорії ігор:
Кожний гравець знає можливості (виражені у відповідних стратегіях), які є у нього і його супротивника, і знає, як результат гри залежить від вибору цих можливостей.
Якщо в грі приймає участь випадковий механізм (тобто мають місце випадкові ходи), то кожному гравцю відомі різні можливості цих випадкових ходів і відповідні імовірності їхніх виходів;
Кожний гравець віддає перевагу одному виходу (коли наприклад, один виграш більший, ніж інший), або є байдужим до них.
Кожний гравець знає подібну систему позначень свого противника щодо результатів гри.
Можливі умови процесу прийняття рішень:
Прийняття рішень у визначених умовах, коли всі дані відомі.
Прийняття рішень в умовах ризику, коли дані можна описати імовірним розподілом.
Прийняття рішень в умовах невизначеності, коли дані неможна описати ймовірним розподілом.
7.2. Прийняття рішень у визначених умовах методом аналізу ієрархій
Задача 7.1. Олександр – випускник університету, який отримав пропозиції щодо роботи менеджером з однаковим рівнем зарплати від трьох інформаційно-комунікаційних підприємств: «Дата груп», «Укртелеком» і «Київстар».
Для того, щоб обрати підприємство, Олександр сформував два основних критерії:
місцезнаходження підприємства;
репутація підприємства.
Будучі розумником, він оцінює репутацію підприємства в п*ять разів вище, ніж його місцезнаходження. Це означає, що репутації підприємства відповідає вагома вага 83%, а його місцезнаходженню 17%.
Далі Олександр застосовує системний аналіз для оцінки трьох підприємств із врахуванням двох критеріїв (табл. 7.1.).
Таблиця 7.1.
Критерії |
Підприємство |
||
«Дата груп» |
«Укртелеком» |
«Київстар» |
|
місцезнаходження |
12,9% |
27,7% |
59,6% |
репутація |
50,2% |
38,1% |
11,9 % |
Структура задачі прийняття рішення наведена на рис. 7.2.
Вибір підприємства
Рішення:
Критерій ієрархії
(1 рівень):
Репутація
(0,83)
Місцезнаходження
(0,17)
Альтернативи:
«Дата груп» 0,17
× 0,129 + 0,83 × 0,502
= 0,439
«Укртелеком»: 0,17
× 0,277
+ 0,83 × 0,381
= 0,364
«Київстар»: 0,17
× 0,596
+ 0,83 × 0,119
= 0,201
Рис. 7.2. Ієрархія прийняття рішення одним рівнем.
Оцінка трьох підприємств заснована на розрахунку комбінованого вагового коефіцієнту для кожного з них.
«Дата груп»: 0,17 × 0,129 + 0,83 × 0,502 = 0,022 + 0,417 = 0,439
«Укртелеком»: 0,17 × 0,277 + 0,83 × 0,381 = 0,047 + 0,317 = 0,364
«Київстар»: 0,17 × 0,596 + 0,83 × 0,119 = 0,102 + 0,099 = 0,201
На основі цих розрахунків Підприємство «Дата груп» отримує найбільший комбінаційний ваговий коефіцієнт і є найоптимальнішим для Олександра.
Загальна структура методу аналізу ієрархій може включати декілька рівнів із своїми критеріями.
Так, наприклад одногрупниця Наталя також отримала пропозиції з цих трьох підприємств і молоді люди вирішили, що вони підуть працювати на одне підприємство. На рис. 7.3. наведено ієрархічних рівні зі своїми критеріями.
Вибір підприємства
Рішення:
Критерій ієрархії
(1 рівень):
Наталя
(q)
Олександр
(p)
Критерій
(2
рівень):
Репутація
(p2)
Місцезнаходження
(p1)
Місцезнаходження
(q
1)
Репутація
(q
2)
Альтернативи:
«Дата груп» =
p
(p1×
p11+
p2×p21)
+
q
(q
1× q
11+
q
2×
q
21)
«Укртелеком»: =
p
(p1×
p12+
p2×p22)
+
q
(q
1×
q
12+
q
2×
q
22)
«Київстар»: =
p
(p1×
p13+
p2×p23)
+
q
(q
1×
q
13+
q
2×
q
23)
Рис. 7.3. Ієрархія прийняття рішення з двома рівнями.
Величина p – це вагові коефіцієнти, які встановлює Олександр.
Величина q – це вагові коефіцієнти, які встановлює Наталя.
На першому рівні ці вагові коефіцієнти є рівними p = q, тобто обидва студенти є рівними у виборі. p + q = 1 (100%)
На другому рівні застосовуємо вагові коефіцієнти:
p1 і p2 для відображення індивідуальної точки зору Олександра щодо критеріїв вибору підприємства p1 + p2 = 1 (100%) та
q1 і q2 для відображення індивідуальної точки зору Наталі щодо критеріїв вибору підприємства q 1 + q 2 = 1 (100%)
На третьому рівні застосовуємо вагові коефіцієнти:
p11, p12, p13, p21, p22, p23 для відображення індивідуальної точки зору Олександра p11 + p12 + p13 = 1 та p21 + p22 + p23 = 1
q 11, q 12, q 13, q 21, q 22, q 23 для відображення індивідуальної точки зору Наталі q 11 + q 12 + q 13 = 1 та q 21 + q 22 + q 23 = 1
І тільки після цього можна визначити найкраще підприємство (комбіновані вагові коефіцієнти для підприємств) із врахуванням особистих точок зору Наталі та Олександра.
