5. Шлунок, топографія, будова

Шлунок (gaster, ventriculus) – саме широке місце травного каналу. В ньому іде накопичення їжі, ідуть перші стадії травлення, коли тверді час­тини їжі переходять у кашоподібну суміш.

Шлунок знаходиться у черевній порожнині під діафрагмою у лівій підреберній ділянці (три чверті) та в епігастрії (одна чверть). (див. мал.. 7)

Шлунок має дві стінки – передню та задню. Обидві стінки перехо­дять одна в другу по великій та малій кривині. Емкість шлунка 1,5 – 4 л (залежно від прийнятої їжі та рідини).

При рентгенологічному дослідженні можна спостерігати три основні форми та положення шлунка:

1. Шлунок у вигляді рога – лежить майже горизонтально;

2. Шлунок у вигляді гачка – лежить майже вертикально;

3. Шлунок у вигляді панчохи – лежить вертикально.

У шлунку розрізняють такі частини:

- кардіальна – це місце входу стравохіда у шлунок;

- дно або склепіння – знаходиться вліво від кардіальної частини. В ньому завжди є накопичення повітря;

- тіло шлунка – середня частина;

- пілорична (воротарна) частина – місце виходу із шлунка, де він з’єднується з дванадцятипалого кишкою. Межою між пілоричною час­тиною та дванадцятипалою кишкою є воротар (пілорус), який має коло­вий м’яз – сфінктер.

Кардіальний отвір розташован на рівні Х –ХІ грудних хребців, а отвір воротаря – на рівні ХІІ грудного – І поперекового хребців. (див. мал. 8)

Стінка шлунка складається з чотирьох шарів:

1. Слизова оболонка (tunica mucosa) вкрита одношаровим циліндричним епітелієм, на її поверхні лежать 4 – 5 поздовжних складок, які спрямо­вані вздовж малої кривини. (вони є каналами, по яким рідка частина їжі може проходити із стравохіда відразу у пілоричну частину). Крім скла­док на слизовій шлунка є поля та ямки. Шлункові поля окреслені міл­кими борознами. На дні поля лежить шлункова ямка, в яку відкрива­ються протоки залоз, що виробляють шлунковий сік. (див. мал.. 11)

Розрізняють три групи залоз шлунка: карді альні, власне шлункові, піло­ричні.

У власне шлункових залолаз розрізняють чотири типа клітин:

- головні – виробляють пенсиноген, хімозин;

- обкладені – виробляють соляну кислоту;

- додаткові (мукоцити) – вироблять слиз та антианемічний фактор.

- шлункові ендокриноцити – виробляють гастрин, гістамін, серотонін та інші біологічно активні речовини.

Карді альні та пілоричні залози не мають головних та обкладених клі­тин, тому секрет цих залоз має лужну реакцію.

2. Підслизова оболонка розвинута добре. Вона утворена пухкою сполуч­ною тканиною, в якій багато судинних та нервових сплетень. В ній розташовані поодинокі лімфатичні вузлики.

3. М’язова оболонка з не посмугованої м’язової тканини, яка утворює три шари: зовнішній – поздовжній, середній – циркулярний, внутрішній – косий. Циркулярний шар у ділянці воротаря, де утворює стискач воро­таря. (див. мал.. 10, схему “Шлунок”)

Діяльність м’язів шлунка обумовлює його моторику, підтримує тонус, перемішує та евакує вміст шлунка у дванадцятипалу кишку.

4. Серозна оболонка (зовнішня) – очеревина вкриває шлунок з усіх боків, тобто розташован інтераперітонеально. (див. мал.. 9, схему “Шлунок”)