2. Гіпофіз, топографія, будова.

Гіпофіз (hypophysis) у системі ендокринних залоз посідає особливе місце. Його називають «диригентом ендокринної системи». Це пов’язано з тим, що гіпофіз за рахунок своїх спеціальних тропних гормонів регулює діяльність інших, так званих периферичних залоз внутрішньої секреції. (див. мал..«Гіпофіз»).

Гіпофіз розташований в сонові черепа в ямці турецького сідла. Вага його – 0,6 г. форма гіпофіза – овальна або кулеподібна. Ніжка гіпофіза зв’язує його з гіпоталамусом.

Гіпофіз складається із передньої, проміжної та задньої часток. Передня частка (аденогіпофіз) складає біля 70% загальної ваги залози. На розрізі органа має блідо-жовтий колір з червоним відтінком від наявності значної кількості судин. Вона виділяє в кров шість тропних гормонів. Один з них – самотропний, або гормон росту – стимулює ріст скелета, активізує біосинтез білка.

Інші п’ять гормонів регулюють діяльність інших ендокринних залоз.

Середня або проміжна частина складається з вузької смужки епітелію, в якій знаходяться маленькі порожнини заповнені колоїдною речовиною. Ендокриноцити проміжної частини продукують меланостимулюючий гормон, який зв’язан з пігментним обліком, і гормон ліпотропін, який посилює обмін ліпідів. Задня частка (нейрогіпофіз) утворена клітинами нітгуцитами і нервовими волокнами – аксонами клітин супраоптичною та пара вентрикулярного ядер гіпоталамуса. Клітини цих ядер продукують гормони вазопресин (антидіуретичний) та окситоцин. Ці гормони по розгалуження аксонів клітин ядер гіпоталамуса транспортуються в задню частку гіпофізу, звідки вони розносяться кров’ю.

Поняття про гіпоталамо-гіпофізарну систему.

Гіпоталамо-гіпофізарна система – це морфо функціональне об’єднання структур гіпоталамуса і гіпофіз них функцій організму.

Різні рілізінг-гормони, які виробляють гіпоталамусом завдають пряму стимулюючу або гальмуючу дію на секрецію гіпофізарних гормонів. При цьому між гіпоталамусом та гіпофізем існують і зворотні зв’язки, за допомогою яких регулюється синтез і секреція їх гормонів.

2. Епіфіз, топографія, будова.

Епіфіз, або шишкоподібна залоза (corpus pineale) належить до проміжного мозку. Через зовнішню подібність із сосновою шишкою залоза була названа шишкоподібною. Розміщується над верхніми горбинками покрівлі середнього мозку. Довжина його досягає 3 мм., колір залози – червонувато-сірий, вага – 0,1 – 0,2 г. найбільшого розвитку епіфіз досягає у дитячому віці. З віком залоза зазнає поступової інволюції, але функціональна активність її не втрачається повністю.

Епіфіз вкрит сполучнотканинною капсулою, від якої серединку залози відходять сполучнотканинні трабекули, які поділяють її на часточки, які складаються з клітин двох типів –залозистих – пінеалоцитів (лежить у центрі часточки) і підтримуючих гліальних, ( лежить по периферії). Функції пінеалоцитів має чіткий добовий ритм: вночі синтезується мелатонін, вдень – серотонін. Цей ритм пов’язан з освітленням, при цьому світло викликає пригнічення синтезу, мелатоніну. Епіфіз регулює функцію статевих залоз, в першу чергу статеве дозрівання та ріст організму.