Історія літератури українського зарубіжжя (3 курс) Практичне заняття № 5

Тема: Естетична природа лірики Євгена Маланюка

План

1. Життєвий шлях поета, участь у національно-визвольній боротьбі за незалежну Україну. Періодизація творчості. Оригінальність історіософської та культурологічної концепцій Є.Маланюка («Нариси з історії нашої культури», «Малоросійство»), їх відбиття в ліриці поета.

2. Основні мотиви творчості поета у міжвоєнні десятиліття, його поетичні збірки, палкий захист державницьких прагнень народу («державної бронзи»), боротьба поета за національне й духовне відродження України. Формування нової концепції людини, національно свідомого українця й патріота, який віддасть життя за незалежність України. Шедевр лірики Є.Маланюка «Варязька балада», її історіософський смисл, жанрова природа.

3. Суперечливість образу України в поезії Є. Маланюка: «Степової Еллади» і зрадливої бранки. Аналіз поезій «Антимарія», «Чорна Еллада», «Діва Обида», «Псалми степу». Поетизація борців за незалежну Україну, образи Данила Галицького, Івана Мазепи, Симона Петлюри («Із селянських, із житніх зітхань», «Убійникам»).

4. Концепція митця й мистецтва Є.Маланюка («Молитва», «Напис на книзі віршів», «Зерову», «Куліш», «L’art poetique»), символічність образів стилету й стилосу в однойменній поезії. Є.Маланюк про роль Т.Шевченка в національному відродженні України (сонет «Шевченко»). Полемічність поезій циклу «Сучасники», інтертекстуальне поле, баладний мотив у фіналі другої частини, символіка. «Молитва» як жанр медитації, естетична функція епіграфа з поезії «Чигрине, Чигрине» Т.Шевченка. Жанр епітафії («Пам’яті Т.Осьмачки»).

5. Історіософські картини в ліриці Є.Маланюка, міфологічна й символічна поетика поезій «Ісход», «Знаю – медом сонця, ой Ладо», «Київ (По зморі монгольського іга)» та ін.

6. Особистісно-громадянська лірика поета («Біографія», «Одна пісня», «Високий ранок», «Лист», «Під чужим небом», «Батьківщина» та ін.).

7. Особливості художньої манери письма Є.Маланюка, синтез модерністських стильових течій (неоромантизму, символізму, імпресіонізму, неокласицизму), традицій українського бароко. Внесок поета в систему українського віршування.

ЛІТЕРАТУРА:

Маланюк Є. Повернення. Поезії. Літературознавство. Публіцистика. Щоденники. Листи / Упорядкув., передмова Т.Салиги. – Львів: Світ, 2005.

Астаф’єв О. Лірика української еміграції: еволюція стильових систем. Монографія. – К., 1998.

Астаф’єв О. Апокаліпсис Євгена Маланюка. – Ніжин, 1997.

Астаф’єв О.Художня історіографія: від Миколи Костомарова до Євгена Маланюка // Слово і час. – 1997. – № 2. – С. 6-9.

Базилевський В. Римлянин з Архангорода: Євген Маланюк: Фізіотерапія батогом і металом. – Сучасність. – 1997. - № 1. – С. 120-147.

Барабаш Ю. Український Єремія Євген Маланюк: парадигма малоросійства // Слово і час. – 1997. – № 1. – С. 15-24.

Ковалів Ю. Євген Маланюк // Слово і час. – 1991. - № 8. – С. 3-5.

Войчишин Ю. «Ярий крик і біль тужавий»: Поетична особистість Є.Маланюка. Монографія. – К., 1993.

Дзюба І. Поезія вигнання // Прапор. – 1990. - № 1.

Ільницький М. Степове прокляття України // Українська мова і література в школі. – 1993. - № 7. – С. 310.

Куценко Л. Князь духу. Статті про життя і творчість Євгена Маланюка. – Кіровоград, 2003.

Куценко Л. Євген Маланюк: поезія як можливість націє творення // Дивослово. – 1999. - № 9. – С. 4-7.

Куценко Л. «Ой та й лютий же місяць лютий!»: Історія одного авто пророцтва Євгена Маланюка. – Дивослово. – 1997. - № 1. – С. 7-10.

Куценко Л. «Я свідомий гріха, що беру на себе» // Дивослово. – 1996. - № 4. – С. 15-16.

Сивокінь Г. Євген Маланюк: творчість і національність // Дивослово. – 1997. - № 1. – С. 4-7.

Скорина Л. Література та літературознавство української діаспори. – Черкаси, 2005.

Ткачук М. Євген Маланюк // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. – Вип. 7. – Тернопіль, 2002. – С. 151-165.

Неврлий М. «Як обернуть рабів в буйтури?»: Протиборство Візантії й Риму в поезії Є.Маланюка // Слово і час. – 1997. - № 1. – С. 25-31.

Романенчук Б. Євген Маланюк – «кривавих шляхів апостол» // Дивослово. – 1997. - № 2. – С. 10-12.

Череватенко Л. «Епоха йде молитви і вогня»: Творчість Євгена Маланюка // Дніпро. – 1990. – № 3. – С. 85-87.