Модель забезпечення ціннісно-світоглядної складової компетентності на практиці

В зв’язку з цим необхідно забезпечити викладання курсів філософської спрямованості у бакалавраті та магістратурі, а також в аспірантурі задля забезпечення ціннісно-світоглядної складової вищої освіти.

Звісно, не йдеться про викладання філософії як окремої науки у вигляді єдиного для всіх нормативного курсу, окремої системно розгорнутої дисципліни.

Йдеться про низку курсів філософського спрямування, які забезпечують опанування ціннісно-світоглядною компетентністю протягом всього періоду навчання у вищому навчальному закладі. Як от «Критичне мислення», «Ідея Європи та європейські цінності», «Сучасні теорії науки», «Епістемологічна специфіка наукової аргументації», «Достовірність у науці», «Природа та роль громадянських чеснот», «Соціальний проект модерну і глобальний світ», «Невіддільні права людини та кризи демократії», «Філософія мови», «Філософська та методологічна герменевтики» тощо – перелік майже нескінченний. Певним аналогом цьому слугує американська система Liberal Arts Education.

Конкретний перелік курсів, що заповнять філософсько-гуманітарний блок, має враховувати специфіку спеціальностей, представникам яких ці курси викладаються, та враховувати запити відповідних випускових кафедр, факультетів тощо.

Оптимальна модель виглядає наступним чином: на кожному рівні навчання у бакалавраті та магістеріумі студенти обов’язково обирають один з курсів філософського спрямування з кількох їм запропонованих. Мінімальна сума кредитів, що виділяються на цей навчальний блок, не повинна бути меншою за теперішні норми щодо нормативних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки.

Курси філософського спрямування мають забезпечити чотири фундаментальні складові вищої освіти: 1) критичність мислення; 2) активну громадянську позицію, зрілість ціннісних засад самовизначення особистості; 3) культурний кругозір, що личить сучасній цивілізованій людині; 4) опанування загальнотеоретичних засад наукового пізнання.