Тема 7: правопис іменників першої та другої відмін у кличному відмінку

 Розглянути таблицю й розповісти про відмінкові закінчення іменників І і ІІ відмін у кличній формі.

Відміна і група	Називний відмінок	Кличний відмінок
Тверда група (І відміна)	дівчина, Тамара	дівчино, Тамаро
М’яка група (І відміна)	рукавиця	рукавице
Мішана група (І відміна)	мрія, матуся, душа	мріє, матусю, душе
Тверда група (ІІ відміна)	працівник, інженер	працівнику, інженере
М’яка група (ІІ відміна)	хлопець, герой	хлопче, героє
Мішана група (ІІ відміна)	викладач, пісняр	викладачу, пісняре

 Навести власні приклади. Скласти 3–4 речення, використовуючи іменники у кличній формі. Визначити їх синтаксичну роль.

Письмово!!!

 Записати іменники у формі кличного відмінка.

Весна, груша, весілля, Дніпро, батьки, кутя, старшина, гроно, сонце, дядя, грім, сирота, суддя.

 Визначити відміну і групу, до якої вони належать. Виділити закінчення.

 Прочитати. Розкрити дужки, ставлячи іменники І, ІІ відмін у кличній формі.

1) Люлі, люлі, спи, (сестричка)! (В. Ладижець). 2) Чого ти плачеш, (любий синок)? (С. Воскрекасенко). 3) (Ластівочка) сизокрила, звідкіля ти прилетіла? (А. Камінчук). 4) Ой, (вишенька, черешенька), чом рясно не родиш? (Нар. пісня). 5) Ой не шуми, (луг), зелений (байрак)! (Нар. пісня). 6) (Зоря моя вечірняя), зійди над горою (Т. Шевченко). 7) (Вечірдрімайлик), просимо до хати (А. Камінчук). 8) Розвійтеся з вітром, (листочки зів’ялі.

КОНТРОЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

 Утворити від поданих іменників кличну форму: Вітчизна, країна, людина, Ганна, Надія, мрія, доня, матуся, Людмила Петрівна, Тетяна Василівна, річенька, сестричка, земля.

Тема 8: відмінювання іменників ііі і іv відмін

Коментар учителя. Іменники ІІІ і ІV відмін на групи не поділяються. Іменник мати при відмінюванні має суфікс -ер (-ір): матері, матір, матерями.

В орудному відмінку перед закінченням -ю приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш у вимові подовжуються, а на письмі — подвоюються. Але якщо в кінці слова збігаються два різні звуки, то подовження не відбувається: сіль — сіллю, річ — річчю, вість — вістю, радість — радістю.

Іменники ІV відміни у знахідному відмінку множини мають дві форми:

1. назви неістот — форму називного відмінка множини: імена, горнята;

2. назви істот — форму родового відмінка множини: малят, хлоп’ят.

Іменник з суфіксом -ен- в родовому та орудному відмінках однини та іменники — назви тварин у знахідному відмінку множини мають паралельні форми: того ім’я (імені), доглядали телята (телят).

Письмово!!!

 Записати із сприйнятих на слух іменників тільки ті, що належать до ІІІ і ІV відмін.

Зима, Петро, мати, дівча, дівчина, плем’я, полум’я, сім’я, Микола, вітер, тиша, ніч, тінь, ведмежа, яблуко, сіль, життя, мета, ягня, подорож, вогнище, сирота, радість.

  Скласти 3–4 речення з поданими іменниками. Два іменники розібрати як частину мови.

 Поставити іменники ІІІ відміни у формі орудного відмінка однини. Пояснити правопис іменників.

Височінь, галузь, загибель, вись, мідь, міць, сіль, міль, ніч, кров, любов, матір, вість, якість, жовч.

УСНИЙ ТВІР-ОПОВІДАННЯ ЗА ЖАНРОВОЮ КАРТИНОЮ Катерини Білокур «Багрянець осені»

Підготовча робота до складання усного твору-оповідання за жанровою картиною

Коротке повідомлення про останні роки творчості художниці

В останні роки життя Білокур захопилася акварельною технікою, що засвідчують чисельні композиції, зокрема «Багрянець осені» (1950-ті рр.), «Гай» (1955 р.), «Вересень» (1956 р.), «Напровесні» (1958 р.), «Осінь» (1960 р.). Усі вони витримані в одному стильовому ключі (з налаштованістю на «реалії»), передачу психології стану природи.

Поцінування й уславлення званням народної художниці України майже не змінило щоденних життєвих ситуацій: холодна хата взимку, хвороба матері і самої художниці, а найтрагічніше — постійна нестача фарб, а пізніше — ліків. На прохання допомогти відгукувалося небагато. Так тривало до кінця її страдницького життя.Два останні роки життя Катерина Василівна майже не працювала.

Катерина Білокур, «Багрянець осені»

Осмислення художнього полотна (аналіз картини)

1. До якого жанру належить картина «Багрянець осені» Катерини Білокур? (Пейзаж)

2. Чи можна визначити тему художнього полотна? (Золота осінь.)

3. Що зображено на картині? (На картині зображено природу восени.) 4. У чому проявляється краса рідної природи?

5. Яка пора року зображена на картині?

6. Які кольори присутні?

Добір робочих матеріалів

1) добір матеріалів до майбутнього твору.

• Назвати об’єкти, зображені на картині. (Дерева, кущі, трави)

• Дібрати синоніми до слова небо. (Небеса, небозвід, небокрай, твердінь)

• Назвати кольори картини. (Жовтий, зелений, світло-жовтий, коричневий, блідо-голубий, сіруватий, світло-коричневий, зеленаво-жовтий)

2) Добір характерних ознак об’єктів, зображених на полотні

Варіант 1. Берези — високі, стрункі, похилі.

Варіант 2. Галявина — невеличка, устелена різнотрав’ям.

Варіант 3. Небо — високе, хмаринки де-не-де, біло-блакитне.

Творча робота

 Продовжити речення, використовуючи опорні слова та словосполучення, образні вислови.

1. Перед нами березовий гай...

2. Автор картини знайомить нас із...

3. Художниця вдало дібрала...

Складання усного твору-оповідання за жанровою картиною

 Скласти усний твір-оповідання за жанровою картиною, дотримуючись структури оповідання:

1. Зав’язка — епізод, яким починається розвиток подій у творі.

2. Розвиток дії.

3. Кульмінація — момент піднесення, напруження.

4. Розв’язка — заключна дія, що виступає як результат розвитку подій у творі.

Письмове творче завдання

Уявити, що ви змогли почути розмову об’єктів, зображених на картині К. Білокур «Багрянець осені». Оформити цю роботу у вигляді діалогу до 10 реплік.

НАВЧАЛЬНИЙ ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ПРИРОДИ

ЗА КАРТИНОЮ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Підготовча робота до складання письмового твору-опису природи за картиною в художньому стилі

Коротке повідомлення про автора картини

Катерина Василівна Білокур — народна художниця України, геніальна особистість, одна з визначних постатей ХХ ст. — народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка.

Не отримавши навіть початкової освіти, вона вчилася сама: оволоділа грамотою, багато читала. Доля не послала Катерині ні мистецьких шкіл, ні мистецьких наставників. За її висловом, «тягла свій віз пізнання основ мистецтва самотужки».Починала вчитися малювати з портретів рідних, близьких її серцю людей.У перших її роботах «Жінка в зеленому корсеті» (1920), «Портрет Олі Білокур» (1928), «Портрет Надії Кононенко» (1929), «Портрет колгоспниці Надії Бахмач» (1932–1933 рр.) видно намагання досягти подібності з оригіналом.П’ятдесяті роки становлять вершину творчості Білокур. Вона відходить від феєрично-квіткових композицій і створює твори філософського звучання.У творчому доробку художниці варто вкоренити її натюрморти. Найвідоміші з них — «Снідання» (1950), «Квіти, яблука і помідори» (1950), «Натюрморт з хлібом» (1956), «Натюрморт з колосками і глечиком» (1958–1959), «Натюрморт» (1960) — уславлюють рідну землю, людинутрудівника і здобутки його праці.В останні роки життя Білокур захопилася акварельною технікою, що засвідчують численні композиції, зокрема «Багрянець осені» (1950-ті рр.), «Гай» (1955), «Осінь», «Вересень» (1956), «Напровесні» (1958), «Осінь» (1960).

Катерина Білокур «Пейзаж з вітряком»

Осмислення художнього полотна (аналіз картини)

1. До якого жанру належить картина К. В. Білокур «Пейзаж з вітряком»?

2. Визначити тему й основну думку художнього полотна.

3. Що зобразила К. Білокур на першому плані? Чи є це смисловим центром картини?

4. На що звертає увагу художниця на другому плані?

5. Яка кольорова гама картини? Чому?

6. Яку пору року зобразила Катерина Василівна на полотні?

7. Чи сподобалася вам картина? Чим саме?

Добір робочих матеріалів

1. Добір матеріалів до майбутнього твору:

• Назвати об’єкти, зображені на картині. (Стежка, човен, річка, хата, дерева, вітряк, небо, хмари, поле)

• Дібрати синоніми до слова вітряк. (Млин, тупчак, топчій)

• Назвати кольори картини. (Синій, блакитний, темно-синій, жовтозелений, блідо-голубий, темно-коричневий, коричневий)

2. Добір характерних ознак об’єктів, зображених на полотні

Варіант 1. Річка — невелика, вузька, як стрічечка, місцями неспокійна. Поле — широке, безкрає, заросле високого густою травою.

Варіант 2. Дерева — поодинокі, стрункі, зелено-сиві. Вітряк — старезний, самотній, дерев’яний, великий.

Варіант 3. Небо — хмарне, високе, сумне, нахмурене, блідне. Хата — солом’яна, низька, убога, стара.

Творча робота

 Продовжити речення, використовуючи опорні слова і словосполучення, образні засоби.