1. На краю Богданівки… . 2) Розкішна природа… . 3) Поле, як море, що сягає у незмірну далину… . 4) Широке поле посередині перетинає стежка, яка біжить… . 5) Вітряк, ніби…

2. Контрольне завдання

Скласти письмовий твір-опис за картиною, дотримуючись плану:

1. Край Богданівки — затишний куточок біля річки.

2. Далекий і близький плани картини Катерини Білокур.

3. Використання художницею кольорів як засобу увиразнення основної думки твору.

4. Загальне враження від картини.

Тема 9: букви е, и, і в суфіксАх -ечок(-єчок), -ечк(а), -ичок, -ичк(а), -інн(я), -енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о)

Коментар учителя. Ненаголошені голосні в суфіксах -ечок, -ечк(а), -ичок, -ичк(а), -інн(я), -енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о) вимовляються невиразно, як [е], наближений до [и]; [е], наближений до [і]; [и], наближений до [е].

Для правильного написання цих суфіксів ми користуємося такими правилами:

Суфікси -ичк(а), -ичок уживаються в іменниках, утворених від слів із суфіксом -ц-: паличка — палиця, синичка — синиця, і надають зменшено-пестливого значення. В інших іменниках уживаються суфікси -ечк (-єчк(а), -єчок): діжечка, лінієчка.

Ненаголошений суфікс -енн(я) (-єнн(я)) пишеться в іменниках, що означають опредмечені дії: озброєння, примирення.

В іменниках, які означають матеріал або продукт праці, пишеться -ив(о): добриво, паливо.

Увага! Суфікс -ев(о) пишеться в іменникові марево.

Творче завдання

 Прочитати початок тексту. До якого типу мовлення його можна віднести? Аргументувати свою відповідь. Визначити головну думку твору.

А над морем пропливали чайки. То поодинці, то парами, то трійками, а то й цілими табунами. Великі й маленькі. Час від часу, склавши крила, то одна, то друга пташина каменем пікірувала донизу. Мені дуже хотілося побачити цих птахів зблизька, упіймати хоч одного, узяти до рук (Ю. Збанацький).

 Назвати іменники, визначити їх морфологічні ознаки.

 Продовжити текст, використовуючи іменники з різними суфіксами (марево, травичка, сонечко, забарвлення тощо).

Письмово !!!

Списати, уставляючи пропущені суфікси. Виділити їх. Довести правильність виконання завдання.

Ім..я, живл..я, вид..я, виникн..я, вибач..я, добр..во, нож..к, боч..а, лож..а, вод..а, кукурудз..я, нас..я, вар..я, мороз..о, кол..о, гайвор..я, кор..я, печ..о, кур..о, мел..о, зайч..я, гус..я, пташ..я.

 Скласти 3–4 речення, використовуючи подані іменники. Визначити їх синтаксичну роль.

 Розібрати два іменники як частину мови.

 Записати й пояснити вживання суфіксів.

Ходіння, оточення, водіння, гоління, кличка, мереживо, цвітіння, літечко, тріпотіння, креслення, вовченя, цуценя, Стрітення.

 До поданих дієслів дібрати спільнокореневі іменники із суфіксами -енн-, -інн-.

Доводити, варити, уявляти, порушувати, горіти, створювати, будити, примушувати, садити, сидіти.

1. Скласти усну розповідь на тему «Мій відпочинок на морі», використовуючи іменники з суфіксами, розглянутими на уроці.

2. Скласти словниковий диктант із 10–12 слів із суфіксами -ечок, -ечк(а), -ичок, -ичк(а), -інн(я), -енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о).

Тема 10: правопис незмінюванИх іменників.

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ

ФОРМУ ЛИШЕ МНОЖИНИ

Коментар учителя. Не всі іменники змінюються. Так, існує певна група іменників, що не відмінюються за відмінками. Тому їх не можна віднести ні до однієї з чотирьох відмін:

1. іншомовні слова з кінцевим голосним: кіно, радіо, колібрі, рагу, меню; але: пальто, пальта, в пальті;

2. жіночі прізвища на приголосний та о або на -ко, -ло: про Зою Гайдай, із Зоєю Гайдай, від Оксани Петрусенко; але чоловічі відмінюються;

3. більшість складноскорочених слів-абревіатур: у БМУ, будинок ГЕС, але: на ЛАЗі.

До чоловічого роду відносять назви, що стосуються осіб чоловічої статі, а також назви тварин (крім цеце). До середнього роду відносять назви предметів. Рід географічних назв визначають за родовою назвою: місто Сочі, держава Перу. Рід незмінюваних абревіатур визначають за опорним словом: ХДУ (Херсонський державний університет).

Іменники, що мають лише форму множини, характеризуються такими особливостями:

1. у родовому відмінку мають закінчення -ів, -їв, -ей та нульове: виборів, Гімалаїв, саней, роковин, Альп, Карпат;

2. в орудному відмінку деякі іменники мають паралельні форми: дверми — дверима, ворітьми — воротами.

Для тих іменників, які в родовому відмінку мають закінчення -ей, властива форма на -ми: людьми, гусьми.

Письмово !!!

 Провідміняти іменники. Виділити закінчення.

Двері, граблі, сани, Альпи, окуляри.

 Зробити висновок про відмінювання іменників, що мають лише форму множини.

 Скласти речення з кожним іменником і визначити відмінок Переписати словосполучення. Слова, що в дужках, поставити в потрібній формі. Довести правильність виконаного завдання.

1) Поїдемо в (метро). 2) У зимовому (пальто). 3) Домовлюся з Петром (Охріменко). 4) Зустрілися з Танею (Карпенко). 5) Передам Миколі (Руденко). 6) Зошит Петра (Коваленко). 7) Книжка Наталки (Василенко).

 Скласти кілька подібних словосполучень із прізвищами учнів вашого класу. Визначити відмінок.

 Записати. Визначити відмінок іменника.

На горі, Таню, книжкою, телевізора, Наталці, машиною, дерево, в дужках, рагу, депо, Іване, Коваленком, у фойє, з леді, для Федорченко.