- •Визначення в’язкості рідини методом Стокса
- •Теоретичні відомості
- •Методика вимірювання та опис установки
- •Контрольні питання
- •Визначення відношення питомих теплоємностей повітря при постійному тиску і постійному об’ємі
- •Опис лабораторної установки і методика вимірювання
- •Послідовність виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Питома теплоємність пов’язана з молярною співвідношенням
- •Контрольні питання
- •Вимірювання теплоємності металів методом охолодження
- •Методика вимірювань та опис установки
- •Згідно з формулою ( 12 ) для еталонного зразка маємо
- •Потім побудувати графік залежності
- •Послідовність виконання завдання № 2 Визначення молярної теплоємності металів і перевірка закону Дюлонга–Пті
- •Контрольні питання
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі поверхні пластини в умовах природної та вимушеної конвекції
- •Теоретичні відомості
- •Методика вимірювання та опис установки
- •Контрольні питання
- •Вивчення роботи компресорного холодильника і визначення його характеристик
- •Теоретичні відомості
- •Методика вимірювання та опис установки
- •Порядок виконування роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення характеристик холодильної машини та теплового насоса
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки і методика вимірювання
- •Контрольні питання
- •Вимірювання питомої теплоти згорання газоподібного та рідкого палива
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки і методика вимірювання
- •Контрольні питання
- •Вимірювання абсолютної вологості повітря конденсаційним гігрометром та перевірка рівняння стану ідеального газу на прикладі водяної пари
- •Теоретичні відомості
- •Конструкція експериментальної установки
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 107. Визначення прискорення вільного падіння тіл за допомогою маятника. . . . .59
Методика вимірювання та опис установки
На
тверду кульку, що падає у в’язкій рідині,
діють три сили: сила тяжіння кульки
,
виштовхувальна сила
,
що визначається за законом Архімеда, і
сила опору рухові кульки з боку рідини,
яка зумовлена внутрішнім тертям рідини
(рис. 2).
Основну
роль тут відіграє не тертя кульки об
рідину, а взаємне тертя окремих шарів
рідини. Найближчий до поверхні кульки
шар рідини ніби прилипає до неї і
рухається зі швидкістю кульки, інші
шари – з дедалі меншою швидкістю. Якщо
кулька падає в рідині, нескінченій у
всіх напрямках, не залишаючи після себе
ніяких завихрень, то за законом Стокса
сила опору прямо пропорційна першому
степеню швидкості; коефіцієнту в’язкості
та лінійним розмірам кульки:
F=6πηr υ, (6)
де υ - швидкість руху кульки; r – її радіус; η – коефіцієнт в’язкості рідини.
Усі три сили, що діють на кульку, яка рухається у рідині, направлені вздовж вертикалі. Сила тертя зі збільшенням швидкості кульки зростає. При певних швидкостях руху кульки алгебраїчна сума трьох сил дорівнює нулю, тобто кулька рухається з постійною швидкістю. Для цього випадку справедливе співвідношення
mg – FA – F = 0,
або
,
(7)
де ρ – густина кульки; ρ1 – густина рідини. Розв’язавши рівняння (7) відносно коефіцієнта внутрішнього тертя, одержимо:
.
(8)
Зрозуміло, що забезпечити рух кульки в нескінченому середовищі практично неможливо, оскільки розміри посудини, в якій знаходиться рідина, скінченні. Тому при визначенні коефіцієнта в’язкості потрібно врахувати наявність стінок посудини. У нашому випадку, коли кулька рухається в рідині, що знаходиться в циліндричній посудині радіусом R , при врахуванні наявності стінок
.
(9)
У
становка
(рис.3) для
визначення коефіцієнта в’язкості
рідини методом Стокса - це прозора
циліндрична посудина, закріплена на
штативі. Зверху посудина закрита кришкою
з одворотом, до якої прикріплений
пристрій для виймання кульки. На стінці
посудини нанесено дві мітки.
Відстань між мітками дорівнює 30 – 40см, а між поверхнею рідини і верхньою міткою 10 – 12см.
Для обчислення коефіцієнта в’язкості рідини визначають радіус кульки за допомогою вимірювального мікроскопа або мікрометра; внутрішній радіус посудини – за допомогою штангенциркуля; відстань між верхньою і нижньою мітками на посудині – за допомогою мірної лінійки; час, за який кулька проходить відстань l , за допомогою секундоміра, який включається в момент проходження її через верхню мітку. Швидкість руху кульки визначається як υ= l / t.
Густина кульки і густина рідини визначаються з таблиці.
№ |
ρ,
|
ρ1, |
R, м |
l, м |
r, м |
t, с |
υ, |
η, Па·с |
ηср,Па·с |
1 |
|
|
|
|
|
|
|||
2 |
|
|
|
|
|
||||
3 |
|
|
|
|
|
||||
4 |
|
|
|
|
|
||||
5 |
|
|
|
|
|
||||
