Розрахунок прибутку від операційної діяльності

№з/п	Доходи	Витрати і відрахування
1	Дохід від реалізації	Непрямі податки та інші вирахування з доходу
2	Чистий дохід від реалізації:	Собівартість реалізації:
2.1	• готової продукції;	• продукції;
2.2	• товарів;	• товарів;
2.3	• робіт і послуг	• робіт і послуг
3	Валовий прибуток (збиток) як різниця мізк чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції
4	Інший операційний дохід:	Інші операційні витрати:
4.1	—	Витрати на дослідження і розробки
4.2	Реалізація іноземної валюти	Собівартість реалізованої іноземної валюти
4.3	Реалізація оборотних активів (крім фінансових інвестицій)	Собівартість реалізованих оборотних активів
4.4	Операційна оренда активів	Витрати від операційної оренди
4.5	Операційна курсова різниця	Втрати від операційної курсової різниці
4.6	Одержані пені, штрафи, неустойки	Заплачені пені, штрафи, неустойки
4.7	Відшкодування раніше списаних активів	Витрати від знецінення запасів
4.8	—	Нестачі, витрати від псування цінностей
4.9	Списання кредиторської заборгованості	Сумнівні та безнадійні борги
4.10	Одержання субсидій	Інші витрати від операційної діяльності
5	Прибуток (збиток) від іншої операційної діяльності як різниця між іншим операційним доходом і витратами на його отримання
6	—	Адміністративні витрати
7	—	Витрати на збут
8	Прибуток (збиток) від операційної діяльності: ряд. 3 + ряд. 5 - ряд. 6 - ряд. 7

На першому етапі визначається чистий дохід від реалізації продукції шляхом коригування доходів від реалізації на суму непрямих податків та інших вирахувань з доходу.

На другому етапі отриманий результат коригується на собі­вартість реалізованої продукції. В результаті розраховується валовий прибуток або збиток від реалізації продукції.

На третьому етапі валовий прибуток збільшується (зменшується) на суму іншого операційного прибутку (збитку), який отримується від реалізації інших оборотних активів (крім фінан­сових інвестицій), операційної оренди активів, операційної кур­сової різниці, отримання штрафів, пені тощо.

На четвертому етапі визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності як різниця між результатом, отриманим на третьому етапі, та величиною адміністративних витрат і витрат на збут.

Формування прибутку від основної діяльності перебуває під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів.

Розрахунок чистого прибутку згідно з формою звітності № 2 "Звіт про фінансові результати" здійснюється в кілька етапів: Фінансовий результат від операційної діяльності + Фінансовий результат від фінансових операцій = Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування – Податок на прибуток від звичайної діяльності ± Доходи, витрати від надзвичайної діяльності – Податки з надзвичайного прибутку = Чистий прибуток або збиток

Якщо в результаті звичайної діяльності підприємство отрима­ло прибуток, то його сума зменшується на суму нарахованого податку. В разі зазнання збитку нарахований податок на прибу­ток додається до збитку.

Фінансовий результат від звичайної діяльності коригується на суму доходів, витрат та податку від надзвичайних подій.

Тезаврація прибутку — це спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності.

Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків та нарахування дивідендів. Збільшення власного капіталу в результаті тезаврації прибутку підприємства позначається також як відкрите самофінансування. Інформація про це наводиться в офіційній звітності.

Для визначення рівня самофінансування розраховують коефіцієнт самофінансування:

К = (1.1)

Тезаврований прибуток відображається в балансі за такими позиціями:

• у пасиві за статтями: нерозподілений прибуток; резервний капітал; статутний капітал. При тезаврації прибутку, як правило, підвищується курс корпоративних прав підприємства;

• в активі він може бути спрямований на фінансування будь-яких майнових об'єктів: оборотних і необоротних; короткострокових і довгострокових.

До основних переваг самофінансування слід віднести такі:

• залучені кошти не потрібно повертати та сплачувати винагороду за користування ними;

• відсутність затрат при мобілізації коштів;

• не потрібно надавати кредитне забезпечення;

• підвищується фінансова незалежність та кредитоспроможність підприємства.

Недоліки самофінансування (тезаврації) у тезовому вигляді можна охарактеризувати таким чином:

• оскільки на реінвестування спрямовується чистий прибуток, попередньо він підлягає оподаткуванню, в результаті чого вартість цього джерела фінансування збільшується;

• обмежені можливості контролю за внутрішнім фінансуван­ням знижують вимоги до ефективного використання коштів;

• помилковість інвестицій (оскільки рентабельність реінвестицій може бути нижча за середньоринкову процентну ставку, можливе зниження ефективності ринку капіталів у цілому).