Матеріал для учнів

Спочатку „Мандри Гуллівера” ми сприймаємо як смішну, веселу казку, але швидко розуміємо, що йдеться про найголовніше – про людину і суспільство. Свіфт заперечує політичний устрій, при якому вся влада належить одній людині.

У період написання роману Свіфт не вірив уже ні партії торі, ні вігам. Тому він сатирично зобразив їх у вигляді двох ворожих таборів – тремексенів (прихильників високих підборів) і слемексенів (прихильників низьких підборів).

Запекла боротьба між гостроконечниками і тупоконечниками – це сатиричне змалювання кровопролитних релігійних зіткнень між католиками і протестантами в Англії часів Свіфта.

Синя, зелена, червона нитки, за володіння якими так принизливо боролися можновладці ліліпутів, - це королі англійських орденів, за нагородження якими придворні теж були здатні на ганебні вчинки.

Відносини Ліліпутії та Блефуску нагадують відносини між Англією та Францією часів війни за „іспанську спадщину”.

Запитання та завдання (усно).

1) Які прийоми використовує автор, зображуючи життя в Ліліпутії? (Сатира та алегорія).

2) Яку мету переслідує письменник?

3) Чи тільки Англії стосується зображення Ліліпутії?

Висновки.

Дж. Свіфт засобами сатири і алегорії викриває порядки в Англії 18 ст. Ліліпутія – це Англія в мініатюрі з усіма проблемами і негараздами її політичного життя, державного устрою, законодавства, релігії. Яка ж мета письменника? Він намагається словом сколихнути англійців, змусити їх замислитися, щоб змінити життя. На жаль, подібні проблеми зустрічалися і в інших країнах. І в 21 столітті ми не позбулися подібних проблем.

Ми бачимо, що майже всі обставини у книзі знаходять паралелі у фактах сучасного Свіфту реального життя. Але навіть не знаючи про такі подробиці, можна побачити головне, на що натякав Свіфт. Кожне покоління могло побачити у книзі своє: немає тих людей, змінилася зовнішність явищ, але сутність висміяного була неодноразово повторена історією.

Свіфт висміює суспільні і державні порядки, які заважають людині вільно виявляти свою індивідуальність, агресивну, захватницьку політику володарів. Свіфт зрозумів, наскільки безглуздий суспільний устрій, і показав це у своїй книзі.

Домашнє завдання: скласти усну розповідь щодо державного устрою, законів та звичаїв Ліліпутії.

Тести "Мандри Гуллівера" (виконати на подвійному листочку)

І. З якого міста вирушив Гуллівер у подорож:

а) Марселя;

б) Брісто­ля;

в) Дубліна.

2. При аварії корабля врятувалися:

а) дозорець;

б) шість чоловік з екіпажу і Гуллівер:

в) капітан.

3.Чим пригощали зв'язаного Гуллівера маленькі люди:

а) морози­вом;

б) сметаною;

в) м'ясом різних тварин.

4. Хто розмовляв з ув'язненим Гуллівером:

а) вельможа в супроводі почту з дванадцяти чоловік:

б) солдат;

в) капрал.

5. Люди, що перевозили Гуллівера до столиці були:

а) добрими біо­логами;

б) добрими математиками;

в) добрими хіміками.

6.    Скільки вартових охороняло екіпаж, що віз Гуллівера до столиці:

а) 100;

б) 1000;

в) 500

7.    На майдані, де зупинилася платформа, стояв:

а) старовинний храм:

б) прекрасний замок;

в) дзвіниця.

8. З якого приміщення король дивився на Гуллівера, коли того приве­зли до столиці:

а) з балкона замку;

б) з п'яти фунтової башти:

в) з вікна бу­динку.

9. Чий портрет описав Гуллівер: "Риси обличчя його гострі й мужні; ніс - орлиний, шкіра - оливково-смаглява, постать - струнка; у руках цього монарха була грація, у поводженні - велич":

а) імператора Ліліпути:

б) ко­роля Данії;

в) вельможі Ліліпутії

10. Яке ім'я присвоїли ліліпути Гулліверові:

а) Товстий;

б) Чоловік-Гора:

в) Великий.

11. Який предмет вберіг очі Гуллівера від пораження стрілою під час захоплення ворожого флоту імперії Блефуску:

а) бінокль;

б) окуляри:

в) скельця.

12. Чому Гуллівер прагнув подорожувати:

а) мріяв про збагачення;

б) мав невгамовне жадання бачити чужі країни:

в) прагнув слави.