1. Механізм теплоутворення і шляхи тепловіддачі.

2. Нормальні показники термометрії.

3. Коливання температури тіла протягом дня, а також в залежності від віку і умов навколишнього середовища.

4. Поняття, види, механізм розвитку гарячки.

5. Стадії підвищення температури тіла.

6. Основні види температурних кривих.

7. Особливості догляду і спостереження за пацієнтами з гарячкою.

8. Можливі проблеми пацієнта.

Вміти:

1. Вимірювати температуру тіла за допомогою медичного термометра в пахвинній западині та паховій складці.

2. Вимірювати температуру тіла в ротовій порожнині.

3. Вимірювати температуру тіла в прямій кишці.

4. Реєструвати результати вимірювання температури тіла в температурному листку.

5. Провести дезінфекцію медичних термометрів після використання.

6. Здійснювати догляд за пацієнтами в різних стадіях гарячки.

7. Здійснити медсестринські втручання з розв’язання проблем, що виникли.

План проведення заняття

1. Співбесіда по темі.

2. Вимірювання температури тіла.

3. Графічна і цифрова реєстрація температури.

4. Проведення дезінфекції медичних термометрів.

5. Здійснення догляду за пацієнтами в різних стадіях гарячки.

6. Можливі проблеми пацієнта та медсестринські втручання у вирішенні проблем, що виникли.

7. Рішення клінічних задач, тестових завдань.

Література: 1. Конспект лекції.

2. Н.В.Пасєчко «Основи сестринської справи», стор. 214 – 224.

3. М.Г. Шевчук «Сестринська справа» , стор. 128-136.

4. В.С. Тарасюк «Алгоритми практичних навичок», ст. 96- 107.

Викладач: Дударєва т.В. Інструкція до проведення практичного заняття з основ медсестринства

Спеціальність: 5.12010102

Тема: «Спостереження за пацієнтами при порушенні органів дихання. Оцінювання функціонального стану пацієнта. Оксигенотерапія»

Оснащення: секундомір або годинник з секундною стрілкою, температурний лист, спірометр, плювальниця, клейонка, лотки, міхур з льодом, серветка, кровозупинні препарати, джгути, киснева подушка, серветки, спирт, вода, апарат Боброва.

Знати:

1. Фізіологічні параметри дихання.

2. Причини зміни частоти і глибини дихання.

3. Види задишки.

4. Патологічні типи дихання.

5. Правила зберігання, користування та техніки безпеки при користуванні кисневими балонами.

6. Методи подачі кисню.

7. Можливі проблеми пацієнта та медсестринські втручання у зв’язку з проблемами, що виникли.

Вміти:

1. Спостерігати за частотою, глибиною та ритмом дихання.

2. Надати допомогу пацієнту під час кашлю, задишки.

3. Надати допомогу пацієнту під час виникнення ядухи.

4. Надати допомогу пацієнту при кровохарканні та легеневій кровотечі.

5. Визначати ЖЄЛ.

6. Підраховувати частоту дихальних рухів.

7. Реєструвати частоту дихання.

8. Здійснити оксигенотерапію за допомогою кисневої подушки.

9. Подати кисень через носовий катетер, апарат Боброва.

План проведення заняття

1. Співбесіда по темі.

2. Підрахунок частоти дихальних рухів.

3. Визначення властивостей дихання.

4. Реєстрація частоти дихання.

5. Надання долікарської допомоги при кашлі, задишці, ядусі, кровохарканні та легеневій кровотечі.

6. Характеристика типів патологічного дихання.

7. Визначення ЖЄЛ.

8. Оксигенотерапія.

9. Рішення клінічних задач, тестових завдань.

Література: 1. Конспект лекції.

2. Н.В.Пасєчко «Основи сестринської справи», ст. 224 – 230, 225 – 258.

3. М.Г. Шевчук «Сестринська справа» , стор. 144-146.

4. В.С. Тарасюк «Алгоритми практичних навичок», стор. 221-236.

Викладач: Дударєва т.В.

Інструкція

До проведення практичного заняття з основ медсестринства

Спеціальність: 5.12010102

Тема: «Спостереження за пацієнтами при порушенні органів кровообігу. Оцінювання функціонального стану пацієнта»

Оснащення: сфігмоманометри: ртутний, мембранний, електронний; стетофонендоскоп, секундомір, температурний лист.

Знати:

1. Особливості дослідження пульсу на різних артеріях.

2. Характеристику пульсу.

3. Фізіологічні норми пульсу.

4. Фізіологічні норми АТ.

5. Діагностичне значення показників пульсу і АТ.

6. Симптоми підвищення чи зниження тиску

Вміти:

1. Визначати пульс, його властивості.

2. Реєструвати пульс.

3. Виміряти АТ.

4. Реєструвати АТ цифрами і графічно.

5. Навчити пацієнта і його сім’ю вимірюванню АТ.