Класифікація високомолекулярних сполук

Високомолекулярні сполуки прийнято класифікувати за такими озна- ками:

1. За джерелами одержання: природні ВМС (білки, ферменти, пектин, камеді, полісахариди, рослинні слизи, у тому числі густі та сухі екстракти, багато смол і т.д.) і синтетичні (целюлоза і її ефіри - метилцелюлоза, натрій- карбоксиметилцелюлоза, ацетилфталілцелюлоза, полівініловий спирт, по-лівінілацетат, полівінілпіролідон, полісилоксани, поліетиленоксидита ін.).

2. За здатністю до розчинення: обмежено й необмежене набухаючі.

3. За застосуванням: лікарські речовини (пепсин, трипсин, панкреатин) і допоміжні (стабілізатори суспензій, основи для мазей, плівкоутворювачі, жиросахара та ін.).

Представником цієї групи є КРОХМАЛЬ (Amylum). Офіціальними є 4 сорти його, які допускаються для вживання з медичною метою: пшеничний (Аmylum Тritici), кукурудзяний (Аmylum Мауdis), рисовий (Аmylum Оryzae) і картопляний (Аmylum Solani).

у гарячій воді лише сильно набухає і утворює в'язкі нестійкі драглі. Перехід крохмалю в розчин може відбуватися тільки при нагріванні, зерна крохмалю набухають, розриваються і утворюється густа рідина - крохмальний клейстер у вигляді в'язкого гідрозолю.

Розчини крохмалю називають: слиз крохмалю (Мисіlago Аmyli), крохмальний відвар (Decoctum Аmyli) або крохмальний клейстер.

Різні сорти крохмалю мають різні температури клейстеризації. Найнижча - у картопляного (55-60°С) і найвища - у рисового (70-80°С).

Шляхом обробітку крохмалю ферментами (мальтозою), мінеральними кислотами, окислюючими речовинами при нагріванні одержують різні похідні крохмалю. Наприклад, розчинні крохмалі одержують після обробітку розчином кислоти з наступним сушінням.

ДЕКСТРИН (Dextrinum) - продукт швидкого розщеплення макромолекули крохмалю при швидко му нагріванні або в присутності кислот на дрібніші молекули - полісахариди крохмалю того ж складу, що й крохмаль.

Водні розчини декстрину мають високу в'язкість і велику склеюючу здатність.

ПЕКТИН (Ресtinum). Пектинові речовини - це високо молекулярні сполуки, що являють собою за структурою полігалактуронову кислоту, частково етерифіковану метанолом. Вони входять до складу кліткових стінок багатьох рослин.

Характерна властивість розчинів пектину - висока желатинуюча здатність.

АНАЛЬГІНАТИ (Аlginata). Альгінова кислота являє собою ВМС, яку одержують із морських водорослей (ламінарій). Вона і її натрієва сіль практично нешкідливі. Вони здатні утворювати в'язкі водні розчини і пасти, мають гомогенізуючі, розпушуючі і стабілізуючі властивості.

КОЛАГЕН (Соllagenum) - це основний білок з'єднувальної тканини. Складається з макромолекул, що мають трьохспіральну структуру. Головне джерело одержання колагену - шкіра великої рогатої худоби,

ПЕПСИН (Рерsinum) - протеолітичний фермент шлункового соку (м.м. 35000). Високогідрофільна речовина, добре розчинна в воді, зсідається при нагріванні, осаджується міцним спиртом, солями важких металів, дубильними речовинами. Концентровані кислоти і луги руйнують пепсин. Фільтрувальний папір адсорбує значну кількість пепсину, світло сприяє інактивації ферменту.

Медичний пепсин являє собою стандартизовану суміш власне пепсину, одержуваного з слизової оболонки свинячих шлунків, з буряковим або молочним цукром. Це білий або ледь жовтуватий порошок специфічного запаху солодкого смаку. Протеолітичну активність пепсин виявляє в кислому середовищі, тому його призначають, як правило, в розчинах, підкислених соляною кислотою (ТРИПСИН (Тrypsinum) одержують з підшлункових залоз великої рогатої худоби (м.м. 21000), може бути в двох полімерних формах: кристалічній і аморфній. Це білий кристалічний порошок без запаху легко розчинний у воді, ізотонічному розчині натрію хлориду. Трипсин кристалічний застосовується зовнішньо в очних краплях; у концентрації 0,2 - 0,3 % при гнійних ранах, пролежнях, некрозах.

ПАНКРЕАТИН (Раncreatinum) - висушений екстракт підшлункової залози свиней і великої рогатої худоби. Застосовують у вигляді порошка або таблеток всередину при розладах травлення, зв'язаних з недостатністю секреції підшлункової залози або порушенні функції нирок. Препарат легко розчинний у розчинах лугів. Звичайно як розчинник використовують розчин складу: 46,9 г кислоти борної, 20 мл 1 н розчину їдкого натру і води до 2 л.

ЖЕЛАТИН МЕДИЧНИЙ (Gelatina medicinalis) - суміш білкових речовин, одержувана шляхом обережного гідролізу колагену та козеїну, що є в складі шкіри, сухожиль, кісток. Являє собою безбарвні або ледь жовтуваті гнучкі листочки або дрібні пластинки без запаху, що просвічуються

ЖЕЛАТОЗА (Gelatosa) - це продукт неповного гідролізу желатину. Ледь жовтуватий гігроскопічний порошок. Не має здатності желатинуватися, але має високі емульгуючі властивості.