Колоїдні розчини (solutiones соlloidale) характеристика колоїдних розчинів

Колоїдний (від грецького Коllа - клей і еіdоs - вид) розчин являє собою ультрамікрогетерогенну систему, в якій структурною одиницею є комплекс, що складається з молекул, атомів та іонів. Цей комплекс називається міцелою. Розмір частинок дисперсної фази знаходиться в межах від 1 до 100 нм (0,1 мкм).

Ядро міцели утворюється внаслідок скупчення окремих молекул гідрофобної речовини. Подвійний шар іонів, які оточують ядро (адсорбційний і дифузний), виникає в результаті адсорбції іонів або внаслідок дисоціації поверхнево розміщених молекул ядра під впливом зовнішнього середовища.

У фармацевтичній практиці застосовуються, головним чином, гідрозолі, тобто дисперсні системи, де дисперсійним середовищем є вода.

У зв'язку з великим розміром часток колоїдні розчини мають ряд власти- востей: малу дифузійну здатність, низький осмотичний тиск, малу здатність до діалізу, здатність розсіювати світло у всі боки при розгляді розчинів у відбитому світлі (утворюється характерний конус Тиндаля). Міцели в колоїдному розчині перебувають у хаотичному русі. Для них характерний броунівський рух.

Колоїдні розчини - седиментаційне стійкі системи. Седиментація - це процес осідання часток під дією сили ваги.

Приготування розчинів захищених колоїдів

У фармацевтичній практиці застосовують в основному 3 захищених колоїдних препарати. Це коларгол, протаргол та іхтіол. Препарати описані в ДФ IX.

Коларгол і протаргол використовують як антисептики, в'яжучі, протизапальні засоби. Їх розчини застосовують для змазування слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, в очній практиці, для промивання сечового міхура, гнійних ран і т.д.

ПРОТАРГОЛ (срібло білкове) (Аrgentum рroteinicum) - це аморфний порошок коричнево-жовтого кольору без запаху слабо гіркого і злегка в'яжучого смаку, легко розчинний у воді, є захищеним колоїдним препаратом срібла, містить 7,8 - 8,3 % (у середньому 8 %) окису срібла. Роль захисного колоїду виконують продукти гідролізу білка (альбумінати).

При приготуванні розчинів протарголу використовується його здатність набухати завдяки вмісту великої кількості (близько 90 %) білка. Після набухан- ня протаргол самовільно переходить у розчин.

Rр.: Solutionis Рrotargoli 1 % 200 ml

D. S.: Для промивання порожнини носа.

2,0 г протарголу насипають тонким шаром на поверхню 200 мл води і залишають у спокої. Препарат набухає, і частинки протарголу, поступово розчиняючись, опускаються на дно підставки, даючи доступ наступним порціям води до препарату. Розбовтувати розчин протарголу не рекомендується, тому що при цьому порошок злипається в грудки, утворюється піна, яка обволікає частки протарголу і уповільнює його пептизацію.

Одержаний розчин проціджують крізь вату в склянку для відпуску. Розчини протарголу можна фільтрувати через беззольний фільтрувальний папір або скляні фільтри № 1 та № 2. У зольному фільтрувальному папері містяться іони заліза, кальцію, магнію, які викликають коагуляцію протарголу, в результаті чого втрачається лікарський препарат на фільтрі.

Якщо в складі розчину, крім води, прописаний гліцерин, то протаргол спочатку розтирають у ступці з гліцерином, а після набухання - поступово додають воду. Крім того, треба враховувати, що розчини протарголу треба відпускати в склянках з темного скла, бо світло - це фактор, впливаючий на коагуляцію колоїдних препаратів. Під дією світла окис срібла, що міститься в протарголі, руйнується, окислюючи продукти гідролізу білка, в результаті чого протаргол перетворюється в металічне срібло. Розчин протарголу не слід готувати про запас.

КОЛАРГОЛ (срібло колоїдальне) (Аrgentum соlloidale) це зеленкувате або синювато-чорні пластинки з металічним блиском, розчинні у воді, містить 70 % окису срібла і 30 % продуктів гідролізу білка (натрієві солі лізальбінової і протальбінової кислот), які виконують роль захисного колоїду. У зв’язку з малою кількістю білка препарат повільно розчиняється у воді. Тому для прискорення розчинення можна застосовувати 2 способи приготування розчину в залежності від концентрації прописаного розчину.

1 спосіб. У скляний флакон для відпуску фільтрують (можна процідити) воду, висипають коларгол і вміст склянки струшують до повного переходу його в розчин. Цей метод зручний при невеликих концентраціях коларголу (до 1 %).

2 спосіб. Якщо доводиться готувати розчини більшої концентрації, то роб-лять таким чином: коларгол поміщають у ступку, додають невелику кількість води. Суміш залишають на 2 - 3 хвилини для набухання, розтирають, а потім потроху при помішуванні додають решту води. Стадія набухання коларголу триває порівняно довго, тому більш раціонально застосовувати цей спосіб. На випадок необхідності розчин фільтрують через скляний фільтр № 1 або № 2, проціджують через розпушений клубочок вати, промитий гарячою водою. Розчин світлочутливий, тому відпускають у флаконі темного скла.

ІХТІОЛ - це амонієва сіль сульфокислот сланцевого масла. Це майже чорна або бура сиропоподібна рідина зі своєрідним різким запахом і смаком. Розчинний у воді, гліцерині, спирто-ефірній суміші. Водні розчини при розбовтуванні сильно піняться. Є природним захищеним колоїдом.

Rр.: Soutionis Ісhthyoli 1 % 200 ml

D. S.: Для примочок.

Відважують 2,0г іхтіолу у старовану фарфорову чашку (або у вмістилище з пергаментного паперу), поступово додають 198 мл води при безперервному помішуванні скляною паличкою або товкачиком, потім проціджують у фла- кон для відпуску.

Rр.: Soutionis Ісhthyoli 2 % 100 ml

Glycerini 10,0

Міsсе. Dа. Signа. Для тампонів.

Водно-гліцериновий колоїдний розчин з пахучим захищеним колоїдом і в'язкою рідиною гліцерином для зовнішнього застосування.

В таровану підставку відважують 10,0 г гліцерину (в'язка рідина) і туди ж відміряють 100 мл води очищеної, розбовтують до однорідності. Іхтіол відважують у таровану фарфорову чашку, потім додають частинами розчин гліцерину в воді і розтирають до повного розчинення, залишивши у підставці частину водно-гліцеринового розчину. Отриманий розчин іхтіолу проціджують через пухку грудочку вати у флакон для відпуску об'ємом 150 мл. Фарфорову чашку обполіскують залишком водно-гліцеринового розчину і ним же промивають ватний тампон. Флакон закупорюють і оформляють до відпуску.

Для приготування гліцеринових розчинів іхтіолу флакон поміщають у гарячу воду для полегшення розчинення іхтіолу.

Rр.: Soutionis Ісhthyoli 10 % 100 ml

Каlii іodidi 2,0

Міsсе. Da. Signа. По 2 столові ложки на мікроклізму.

Розчин захищеного колоїду для зовнішнього застосування, до складу якого входить електроліт калію йодид.

У даному випадку необхідно обрати оптимальний варіант технології, щоб уникнути коагулюючої дії калію йодиду. З цією метою його доцільно додати до іхтіолу в вигляді водного розчину.

Зважують у таровану чашку 10,0 г іхтіолу і частинами при помішуванні додають 80 мл розчинника. Розчин проціджують у флакон для відпуску, в який відмірюють 10 мл 20 % розчину калію йодиду і розбовтують до однорідності.