Закон пропозиції та обґрунтування його дії.

Пропозиція S– це кількість продукту, яку виробники бажають і можуть постачати на ринок протягом певного проміжку часу. Обсяг (величина) пропозиції Qs – це кількість товару, яку виробник пропонує на продаж за кожним рівнем ціни в одиницю часу на певних умовах.

Пряма залежність між рівнем цін і кількістю товару, що пропонується на ринку, є, за інших рівних умов, досить стійким співвідношенням і зветься законом пропозиції. Цей закон відображає ситуацію, коли зі зміною ціни змінюється величина пропозиції при умові, що всі інші чинники залишаються незмінними. Закон: виробники виявляють бажання та здатність продавати більшу кількість товару за умови вищої ціни. Дію даного закону відображають графічно через криву пропозиції (S) – це крива, що показує, який обсяг товару можуть та бажають виготовити та продати виробники за різними цінами в даний час.

Питання № 35.Аналіз змін у пропозиції і у величині (обсязі) пропозиції. Чинники пропозиції.

Пропозиція характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації її на ринку за певними цінами. Об'єм, величина пропозиції — це кількість продукту (товару, послуг), яку продавець (виробник) бажає, може і здатний у відповідності з наявністю або продуктивними можливостями запропонувати для продажу на ринку протягом деякого періоду часу за певної ціни.

Величина пропозиції залежить не тільки від ціни, але і від ряду нецінових чинників.

Ціна на продукт впливає на змінювання величини пропозиції – при зростанні ціни величина пропозиції також зростає, і навпаки. Пряма залежність між ціною і кількістю продукта , який пропонується, називається законом пропозиції.Рух відбувається вздовж кривої пропозиції.

Нецінові фактори спричиняють змінювання пропозиції – переміщення кривої пропозиції праворуч (при її збільшенні ) або ліворуч(при зменшенні). До них відносяться: ціни на ресурси (при їх зростанні вартість виробництва зростає і пропозиція зменшується), технологія виробництва(удосконалення технології призведе до зниження середніх витрат, а значить до збільшення пропозиції), цінові та дефіцитні очікування підприємців(при очікуванні зростання ціни виробники скорочують пропозицію, розраховуючи на айбутній продаж за вищою ціною), податки і дотації(збільшення податків – скорочення пропозиції і навпаки; зворотну дію мають дотації.), кількість вироьників на ринку(пряма залежність між змінюванням кількості виробників та змінюванням пропозиції), ціни на інші продукти (альтернативні), стабільність законодавства та визначеність правового поля, специфічні фактори(кліматичні фактори, зміна моди, психологічна мотивація, тощо) та ін.

Основний чинник, що впливає на рух кривої пропозиції — це витрати виробництва та технічний прогрес. Виробничі витрати — ключовий елемент довготривалої дії на «криву пропозиції».Коли витрати постачальників змінюються через чинники вказані вище, переміщається крива пропозиції.

Питання №36 Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага. .

В результаті дії конкурентних сил відбувається синхронізація цін попиту і цін пропозиції, яка дістала назву ринкової рівноваги.

Рівноважна ціна і рівноважна кількість блага на ринку встановлюється при рівнянні попиту і пропозиції (перетин кривих). В стані рівноваги ринок збалансований, і ні у виробників, ні у споживачів немає стимулів для її порушення. Рівноважна ціна та рівноважний попит мають місце на рівні, де кількість товару, яку виробники можуть і бажають поставляти, дорівнюють обсягу товару, який покупці можуть і хочуть купувати. На конкурентному ринку ця рівновага досягається на перетині кривих попиту (D) та пропозиції (S). При ціні рівноваги (Ре) немає ані надлишку, ані дефіциту.

Якщо ціна є більшою за рівноважну, то існує надлишок товару, якщо навпаки – дефіцит. За таких умов у ринкових суб»єктів з»являються стимули для змінювання ситуації.

При цінах, вищих за рівноважну, існували споживачі, які були готові їх платити. Онак в результаті встановлення рівноваги на ринку вони купують благо за нижчою ціною. Різниця між максимальними витратами, які споживач готовий був здійснити, і фактичними витратами називається споживчим надлишком чи виграшем. Одночасно, з боку виробників також спостерігаються такі, що готові були здійснювати виробництво при ціні, нижчій за рівноважну. І в результаті встановлення рівноважної ціни вони отримують виробничий надлишок чи виграш – різницю між фактичним доходом, що був отриманий від діяльності, і мінімально можливим.

Існують два підходи до встановлення рівноваги. У моделі Вальраса стимулюючим до дій економічних суб»єктів моментом є різниця в обсягах попиту та обсягах пропозиції, що склалася при певній ціні. У моделі Маршалла головним стимулом дій виступає різниця в цінах,яка складається при певній величині пропозиції, що відхиляється від рівноважного рівня.

Попит і пропозиція одночасно беруть участь у визначенні ціни.

Питання №37Реакція ринку на одночасні одно- та різноспрямовані зміни попиту і пропозиції.