- •Питанняя№28Обґрунтування рівноваги виробника на основі спільного аналізу виробничої функції та функції витрат.
- •Закон пропозиції та обґрунтування його дії.
- •Питання № 35.Аналіз змін у пропозиції і у величині (обсязі) пропозиції. Чинники пропозиції.
- •Зміни попиту і пропозиції безперечно впливають на ціну рівноваги. Нескладний графічний аналіз дає змогу виявити цей вплив.
- •Основні терміни:
- •Механізм установлення рівноваги підприємства в довгостроковому періоді за умов монополістичної конкуренції (мк).
Основні терміни:
Конкурентне підприємство — підприємство, яке продає свою продукцію на ринку досконалої конкуренції.
Максимізація прибутку — максимізація різниці між валовим виторгом і валовими витратами (TR - ТС). Основні методи максимізації прибутку: метод сукупного аналізу — зіставлення сукупних величин; метод граничного аналізу — зіставлення граничних величин.
Рівноважна ціна — ціна, що врівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.
Рівноважна кількість товару — кількість товару, що реалізується на ринку за рівноважною ціною.
Ринкова рівновага — ситуація, коли наміри покупців і продавців на ринку повністю збігаються, тому за певної ціни товару обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту.
Питання №43 Поняття і види монополій._Умови довгострокової рівноваги монополістів різних видів.
Монополія являє собою ринкову структуру, яка хар-ся наявністю одного продавця та багатьох покупців, відсутністю близьких замінників для даного товару, існуванням бар»єрів для входу конкурентів на ринок. Відповідно підприємство в умовах монополії зветься монополістом, а ринок, на якому діє монополіст, — монопольним ринком.
В умовах чистої монополії галузь складається з одного підприємства, тобто поняття «підпр-во» і «галузь» стають тотожними. Крива попиту на продукт «чистого монополіста» є одночасно кривою ринкового попиту, що завжди має від»ємний тангенс кута нахилу.
Існують деякі різновиди монополій. Чиста монополія— мономолія, за якої на ринку існує єдиний продавець товару, в якого немає близьких замінників. Природна мономолія— мономолія, яка існує у галузях, де економія, зумовлена збільшенням масштабу вир-ва, особливо значна. Проста мономолія — мономолія, за якої встановлюються однакові ціни на той самий товар для всії покупців. Дискримінаційна мономолія — мономолія, за якої встановлюються різні ціни на той самий товар для різних покупців, причому різниця в цінах не обумовлена різницею у витратах. Закрита мономолія — мономолія, захищена від конкуренції ч/з юридичні обмеження. Відкрита мономолія— мономолія, за якої одне підприємство на деякий час стає єдиним виробником продукції, але не має спеціального захисту від конкуренції. Адміністративна мономолія — мономолія, яка виникає в умовах адмін.-командної системи і базується на на держ власності на засоби вир-ва, діє в умовах значно обмеженого ринку, для неї характерний прямий розподіл ресурсів.
Механізм установлення рівноваги підприємства в довгостроковому періоді за умов монополістичної конкуренції (мк).
Монополістична конкуренція характеризує таку ринкову модель, за якої існує кілька десятків (до 100) фірм, що пропонують подібну, але не ідентичне продукцію.
Осн хар-тки: 1. Досить велика к-сть учасників ринку 2. Диференціація продукту 3. Нецінова конкуренція 4. Легкий вступ в галузь.
В КП фірма, що діє за умов МК може отримувати Пек або зазнавати збитків. Проте у ДП існує тенденція до отримання Пнорм прибутку або, іншими словами, до беззбитковості.
У випадку отримання П в КП можна очікувати, що економічні вигоди притягнуть (приваблять) нових конкурентів, оскільки вступ в галузі є достатньо вільним. Коли нові фірми увійдуть в галузь, то крива D, з яким працювала типова фірма, опуститься (зміститься вліво) і стане більш еластичною у зв’язку з тим, що кожна фірма тепер володіє меншою долею сукупного D і існує більше виробників товарів-замінників. Як наслідок зникнуть Пек. В цьому випадку крива попиту буде дотичною до кривої АТС. Об’єму Qмк є об’ємом при якому фірма досягає рівноваги і будь-яке відхилення від цього об’єму викличе АТС, що будуть перевищувати P, а значить приведуть до збитковості фірми. По мірі того, як зникають економічні прибутки, зникає стимул для вступу на ринок інших фірм.
При наявності збитків в КП можна очікувати масовий вихід фірм з галузі у ДП. Цей процес викличе зміни протилежні до вище описаних і рівновага встановиться знов у точці дотику АТС і D.
Не можна говорити про те, що в ДП фірма гарантовано не буде отримувати Пек. Існування тенденції до беззбитковості фірм в ДП є найкращим формулюванням, бо існує багато інших факторів, що не допускають категоричності. Так, деякі фірми можуть виробляти продукти, близький аналог яким дуже важко створити, інші можуть мати певні патенти, треті – володіти важливими р-сами (бензозаправна на перехресті у центрі міста). Такі переваги можуть забезпечити цим фірмам отримання Пек навіть у ДП. Також у зв’язку з диференціацією на основі розміщення чи доступності збитки та П нижче нормального можуть зберігатися і в ДП.
Питання №44Ринково продуктова стратегія підприємства-монополіста(визначення ціни та обсягу виробництва)
Крива попиту монополіста або його крива продажу – це крива галузевого попиту. Можна навіть сказати, що для монополіста не існує поняття пропозиції. Крива попиту для монополіста не є абсолютно еластичною як для конкурентної фірми, а є спадною. Наслідки:
Ціна перевищує MR. Фірма може з>ти об’єм продажу тільки завдяки встановлення нижчої P на весь Q, а не тільки на додаткову одиницю. => MR стає < ніж P (AR) для кожного рівня випуску крім першого.
Той, хто диктує ціну. Оскільки P нерозривно пов’язана з Q, то монополіст неодмінно визначатиме і P, вирішуючи який Q виробляти.
Цінова еластичність. При русі по кривій попиту з верхньої точки до точки |ED|=1 MR є позитивним і TR зростає (в т. |ED|=1 є max), а потім TR починає зменшуватись, а MR стає від’ємним. Монополіст завжди буде уникати нееластичного відрізку кривої попиту, тому що на цьому відрізку збільшення Q приводить до зменшення TR.
Монополіст, що прагне максимізувати прибуток, користується таким же правилом, що й конкурентна фірма: він буде виробляти кожну наступну одиницю продукції доти, поки її реалізація забезпечить більший приріст TR ніж приріст TC, тобто поки MC=MR. Така ситуація можлива тільки при кількості Qопт і відповідній ціні Pопт. П монополіста = SKPоптFB. FB – середній прибуток.
Наслідки: 1. Він встановлює не найвищу з можливих цін, а оптимальну; 2. Він максимізує сукупний П, а не П на одиницю прод-ції; 3. В КП може працювати зі збитками (коли AVC<P<ATC). В ДП попит більш еластичний => не має збитків; у закритій монополії отримує Пек; у відкритій – Пек=0.
Здійснивши ряд перетворень над формулою MR=MC можна отримати формулу P=MC/(1-1/|ED|). Це є приблизне правило ціноутворення монополіста. Величина 1/|ED| назив-ся монополістичною силою.
Прихильники: Монополія в деяких галузях зменшує витрати сус-ва; можливий позитивний ефект масштабу; можливість подальшого технічного удосконалення товару.
Противники: М виробляє Q < ніж за конкуренції, а Q >; АТC > ніж при конкуренції; можлива Х- неефективність (фірма вибирає не найефективнішу технологію); М може витрачати багато коштів для підтримання монопольного становища.
Питання №45 Цінова еластичність попиту і поведінка монополіста.
В умовах чистої монополії галузь складається з одного підприємства, тобто поняття «підприємство» і «галузь» стають тотожними. Крива попиту на продукт «чистого монополіста» є одночасно кривою ринкового попиту, що завжди має від'ємний тангенс кута нахилу. Монополіст, на відміну від конкурентної фірми («price-taker») є «шукачем ціни» (ргісе-maker), оскільки він приймає ринкову лінію попиту як задану, а сам встановлює ціну та обсяг виробництва, бо має дуже сильну ринкову владу. Монополіст максимізує прибуток, випускаючи таку кількість продукції, за якої граничний виторг дорівнює граничним витратам (MR = МС). Що ж до ціни, яку править монополіст, то вона визначається висотою кривої попиту в точці випуску, що дає максимум прибутку. Така ціна завжди вища за граничні витрати, тобто Р > МС. Еластичність попиту на продукт (навіть коли на ринку діє лише один продавець цього продукту) впливає на ціну монополіста. Маючи інформацію щодо еластичності попиту е[), а також дані, що характеризують граничні витрати монопольного виробника, можна обчислити ціну продукції Р за формулою Р=МС/(1+1/Еd)
Порівняно з досконалою конкуренцією монополіст, максимізуючи прибуток, намагається виробити менший обсяг продукції і встановити вищу ціну на свій товар. Шкоду від монополії складають чисті втрати суспільства від того, що монополіст не досягає ефективного обсягу випуску. Крім того, монополіст перерозподіляє на свою користь частину доходів споживачів. Отже, в умовах монополії об'єктивно існує тенденція до обмеження обсягів виробництва і до підвищення цін. Рівночасно, монополізація завжди пов'язана з масштабами виробництва, що приводить до зниження середніх витрат у цілому і до економії ресурсів.
Питання №46 Цінова дискримінація: поняття, умови, види.
Цінова дискримінація – це процес встановлення різних цін на ті ж самі товари не обумовлене різницею витрат вир-ва.
Умови (фактори), що забезпечують можливість ЦД:
1.Продавець має бути монополістом або, принаймні, мати можливість контролювати виробництво і ціноутворення.
2.Можливість продавця виділити різні групи покупців, в яких покупці мають різну готовність і можливість платити за продукт. Це виділення здебільшого базується на різній еластичності попиту.
3.Відсутність бажання та можливості споживачів перепродувати дані товари.
В багатьох країнах існує заборона ЦД.
Види ЦД:
просторова – територіальна диференціація покупців (цінові пояси та зони; ціни офшорних зон; сільські та міські ціни та тарифи
часова – за часом придбання товарів (денні та нічні ціни; сезонні ціни)
товарна (вещественная):
мета придбання (тарифи на виробниче або споживче використання енергії)
обсяг придбання (оптові та роздрібні ціни)
якість товарів (надбавки та знижки за якість, сортність)
торговельна марка (ціни на продукцію всесвітньо відомих і невідомих фірм)
персональна:
за рівнем доходів покупців (магазини для бідних та багатих)
статус покупця (знижки для постійних клієнтів; для першого покупця; для співробітників)
соціальний статус покупця (ціни для дітей, студентів, пенсіонерів).
Наслідки ЦД:
Політика ЦД базується на тому, що в ході призначення різних цін на той самий товар можна подолати рівномірно спадний характер кривої попиту.
Завдяки ЦД споживачі мають можливість одержати товар за меншими цінами (якась їх категорія), а виробники збільшити загальну виручку, а значить дохід. Завдяки ЦД можна зменшити втрати сус-ва і втрати монополіста.
