- •1. Соціологія, як наука, об'єкт і предмет соціології.
- •2. Закони, категорії і методи соціології
- •3. Структура і рівні соціологічного знання
- •4. Основні функції соціології
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність суспільства.
- •2. Типи суспільств.
- •3. Розвиток суспільств
- •1. Сутність та основні елементи соціальної структури
- •Елементи соціальної структури:
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •2. Поняття соціальної стратифікації.
- •3. Види соціальної стратифікації.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві
- •2. Структура та динамічні показники конфліктів
- •Стадії розвитку конфлікту:
- •3. Причини і умови виникнення конфліктів
- •4. Управління соціальними конфліктами
- •Стратегії виходу з конфлікту
- •5. Соціальні конфлікти у сучасній Україні
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •І.Поняття соціології політики, її завдання та предмет.
- •2. Основні поняття соціології політики та їх зміст
- •З.Соціологія громадської думки як наука
- •4. Етапи формування та фактори впливу на громадську думку.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Етносоціологія та предмет її дослідження
- •Предметом етносоціології є соціальні аспекти:
- •Предмет досліджень соціології націй:
- •2. Основні підходи до вивчення етнічних спільнот
- •3. Національне відродження України та роль етносоціологн в розбудові українського суспільства
- •Проблеми етнонаціонального розвитку української нації:
- •4.0Собливості релігійних процесів в Україні.
- •Сучасна релігійна ситуація в Україні характеризується таким чином:
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні
- •План викладу і засвоєння матеріалу
- •1. Сім'я, як об'єкт соціологічного вивчення
- •Форми шлюбу
- •2. Сім'я як соціальний інститут і як мала соціальна група
- •Соціологічні підходи щодо вивчення сім'ї
- •Структура сім'ї буває:
- •3. Основні функції сім'ї та тенденції її розвитку
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Поняття особистості.
- •2.Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи
- •3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості
- •4. Соціальна структура і типи особистості
- •1.Соціологія культури як предмет.
- •2.Функції та основні категорії культури.
- •3. Предмет та завдання соціології науки.
- •4. Наука та її вплив на суспіл ьнийрозвиток.
- •План викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види.
- •2. Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження. Вибірка.
- •Елементи теоретико-методологічного розділу програми ксд
- •Робочий план дослідження
- •3. Методи збору соціологічної інформації
План викладу і засвоєння матеріалу:
1.Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві.
2. Структура та динамічні показники конфліктів.
3. Причини і умови виникнення конфліктів. 4.Управління соціальними конфліктами.
5. Соціальні конфлікти у сучасній Україні.
1. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції у суспільстві
Конфлікт - це зіткнення протилежних цілей, позицій, поглядів суб'єктів соціальної взаємодії, які усвідомлюють суперечливість своїх інтересів. Конфлікт має соціальну природу, оскільки учасниками конфлікту завжди є люди, або певні соціальні групи та спільноти.
Соціологія конфлікту - це галузь соціології, яка вивчає природу, механізми виникнення та розгортання, а також; способи попередження та розв'язання соціальних конфліктів.
Значний інтерес для соціології становлять питання типології та класифікації конфліктів, з'ясування їх ролі у функціонуванні соціальних систем. Коло зазначених та інших проблем і становить предмет соціології конфлікту. Предмет соціології конфлікту: *з'ясування соціальної природи та сутності конфліктів, принципів їх діагностики; * соціологічний аналіз конфліктів, їх типологія та класифікація; *визначення способів подолання та механізмів управління соціальними конфліктами;
Тому соціологія конфлікту акцентує увагу на необхідності створення таких суспільних умов і пошуку таких форм соціальної взаємодії, у яких конфліктне зіткнення отримувало б культурний, цивілізований та гуманний характер. Які ж конкретно функції виконують конфлікти у житті суспільства? До позитивних функцій конфліктів більшість соціологів відносить:
* соціально-діагностичну - виникнення конфліктів свідчить про недоліки у функціонуванні соціальних організацій, поглиблення суспільних протиріч.
*регулюючу - конфлікти створюють і підтримують у суспільстві соціальну рівновагу, забезпечують баланс сил у структурах влади й управляння;
* інтегративну - участь у конфлікті сприяє консолідації людей, які захищають спільні інтереси, формуванню їх зацікавленості у співпраці;
^інноваційну - конфлікти сприяють оновленню соціальних відносин, утвердженню нових норм та цінностей, дозволяють уникнути застою;
* комунікативну - пошук шляхів розв'язання конфлікту активізує соціальну взаємодію, спільне вироблення взаємоприйнятних рішень;
* соціально-психологічну - конфлікти сприяють зняттю психологічної напруги, викиду негативних емоцій і поступовому зниженню їх інтенсивності.
Водночас, конфлікти можуть нести і деструктивні тенденції, негативні функції:
* дестабілізуючу - деструктивні конфлікти призводять до порушення соціальної рівноваги, громадського порядку...;
*надлишково-витратну - конфлікти, вимагають використання додаткових матеріальних ...ресурсів для вирішення проблем, навколо яких вони виникають;
*дезорганізуючу - конфлікти уповільнюють та ускладнюють процесії прийняття рішень, відволікають від виконання поточних планових завдань;
Види конфліктів: *за способом розв'язання - насильницькі або ненасильницькі; *за сферою розгортання - політичні, соціальні, економічні, організаційні, юридичні, сімейно-побудові, ідеологічні, соціокультурні тощо; *за напрямком впливу - вертикальні та горизонтальні; *за ступенем виявлення - відкриті та скриті; *за суб'єктами - внутріособистісні, міжособистісні, міжгрупові, між малими та великими соціальними спільнотами, міжетнічні та міждержавні; * за наслідками - конструктивні та деструктивні; *за мотивацією - конфлікти з приводу розподілу владних повноважень і позицій, розподілу ресурсів, з приводу цінностей та життєвих установок *за масштабами - глобальні, соцієтальні, регіональні, локальні: * за формою - прості (бойкот, саботаж, переслідування, агресія) та складні (суспільний протест, бунт, соціальна революція, війна)
