5.4 Ефективність відтворення і використання основних фондів

Основними показниками ефективності відтворення основних фондів є наступні:

> коефіцієнти: оновлення основних фондів, вибуття основних фон­дів, спрацювання окремих видів та всієї сукупності основних фондів;

> видова структура основних фондів, технологічна і вікова стру­ктура устаткування, структура виробничих площ.

Показники ефективності використання основних фондів включа­ють узагальнюючі (фондовіддача і фондомісткість продукції), а також показники ефективності використання устаткування та виробничих площ (коефіцієнти — використання наявного (встановленого) устаткування, змінності роботи устаткування, використання календарного (режимно­го) фонду часу, інтенсивного навантаження устаткування.

Основним показником ефективності використання ОВФ служить фондовіддача (ФВ)

де V — обсяг виробництва продукції, грн. Ф_сг — середньорічна вартість ОВФ, грн.

Середньорічна вартість ОВФ розраховується по формулі:

де Ф_нг — вартість основних фондів на початок року;

М₁ — число місяців роботи фондів, що вводяться, протягом року починаючи з місяця, наступного за місяцем введення;

М₂ — число місяців, протягом яких фонди, що виводяться не працювали, починаючи з місяця, наступного за місяцем виводу;

Ф_т — вартість фондів, що вводяться; ,

Ф_нив — вартість фондів, що виводяться. Вартість основних фондів на кінець року визначається по формулі:

Фондовіддача по окремих вирооництвах коливається в значних межах в залежності від виду продукції, що випускається, складності технологічного процесу і рівня використання ОВФ.

Фопдоємність продукції визначається як відношення середньо­річної вартості ОВФ до річного обсягу виробленої продукції.

Фондоємність показує скільки гривень вартості фондів треба¹ затрачувати на отримання 1 гри продукції.

При проектуванні нових виробництв використовують фондоємність натуральної одиниці продукції, яка характеризує потребу основних фондів, необхідних для виробництва певного виду продукції. При цьому розрізнюють:

> пряму (цехову) фондоємність, що характеризує потребу в основних фондах основних цехів;

> заводську фондоємність, що враховує потребу в основних! фондах основних і допоміжних цехів;

> повну фондоємність, що враховує (в доповнення до заводсь-' кої) потребу в основних фондах для виробництва попутних матеріалів^ і послуг.

Рентабельність основних фондів визначається таким чином:

де П — валовий прибуток;

Рентабельність виробництва визначаємо за формулою:

і

де НОС — середня величина оборотних коштів, що нормуються.

Фондоозброєність праці являє собою відношення середньорічної! вартості основних фондів до числа працюючих.

Технічна озброєність праці визначається відношенням активної! частини ОВФ до чисельності працюючих. , 1.1

Для оцінки ефективності виробництва визначається співвідної шення темпів зростання продуктивності праці і фондоозброєності праї ці. З позиції підвищення ефективності виробництва треба, щоб темпі! зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання фондої озброєності праці. ■;

У системі показників використання ОВФ можна виділити гру-І пу показників, що характеризують фізичний стан і рушення фондів!

1. Коефіцієнт зносу фондів

І

І

'1 де А — сума нарахованої амортизації.

2. Коефіцієнт оновлення фондів

3. Коефіцієнт вибуття фондів

4. Коефіцієнт приросту фондів

Щоб забезпечити інтенсивне оновлення фондів коефіцієнт онов­лення фондів повинен бути рівний коефіцієнту вибуття фондів.

У промисловості спостерігається падіння фондовіддачі. Всі чин­ники, що обумовлюють зниження фондовіддачи, можна розділити на суб'єктивні і об'єктивні.

1. Чинники не залежні від галузі:

> погіршення сировинної бази;

> підвищення вимог до охорони навколишнього середовища, в результаті зростає вартість природоохоронного обладнання;

> підвищення рівня механізації і автоматизації виробництва.

2. Чинники, залежні від галузі:

> зниження ефективності використання фондів.

Чинники підвищення ефективності використання фондів наступні.

1. Впровадження заходів НТП:

> укрупнення потужностей і технологічних лінії, що сприяє зниженню питомих капіталовкладень або зниженню вартості одиниці истаиовленої потужності;

> вдосконалення технологічних, процесів, впровадження без­перервних і малостадійних процесів, що сприяє збільшенні часової продуктивності обладнання, а значить і зростанню фондовіддачі.,

2. Прискорення освоєння потужностей

Причини тривалого терміну освоєння потужностей:

> некомплексне введення в дію передпускових виробничих об'єктів;

> постачання пусковим об'єктам обладнання в некомплексно-му вигляді;

> проектні недоробки;

> будівельні недоробки;

3. Ліквідація диспропорцій між окремими стадіями виробництв, тобто ліквідація вузьких місць.

4. Вдосконалення виробничої структури ОВФ, тобто збільшення частки активної частини фондів.

я

5. Поліпшення фізичного стану фондів за рахунок прискорення їя

оновлення, поліпшення організації проведення ремонтів.

6. Поліпшення використання обладнання у часі, тобто зменшення;; простоїв обладнання в зв'язку з проведенням ремонтів і по ДіішиИ організаційних причинах.

7. Поліпшення якості машин і обладнання, тобто підвищений' надійності, довговічності, ремонтопригодності.

і