Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи гігієни.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
512 Кб
Скачать
☆

Розділ 8. Гігієна спортивних споруд

Спортивні споруди — спеціально збудовані та відповідно об­ладнані споруди, на яких проводять навчально-тренувальні за­няття та спортивні змагання. Вони мають відповідати гігієнічним вимогам, що сприяють підвищенню працездатності, зміцненню здоров'я та покращанню фізичного розвитку. З цих позицій встановлено гігієнічні норми щодо місць розташування, плану­вання, освітлення, вентиляції, опалення спортивних споруд, а також їх обладнання та режиму роботи.

Будувати спортивні споруди бажано у приміській зоні, поб­лизу парків, серед зелених насаджень. Загальна площа озеле­нення відкритих спортивних споруд має становити не менше ніж: ЗО % площі всієї земельної ділянки. У районі спортивної спо­руди слід ураховувати розу вітрів.

При проектуванні спортивних споруд враховують кліматич­ні умови. Так, у південних районах країни тренувальні зали та допоміжні приміщення обладнують в окремих павільйонах, що можуть забезпечити достатнє провітрювання протягом.

У північних районах спортивні споруди бажано з'єднувати теплими переходами з громадськими центрами та приміщення­ми для проживання спортсменів.

Основні приміщення спортивних споруд повинні забезпечу­вати одноразову пропускну спроможність за зміну й мати відпо­відну площу у переліку на одну особу.

Залежно від пропускної спроможності спортивних споруд, розраховують допоміжні приміщення та їх санітарне обладнан­ня. Так, у душових розраховують сітку на 7 осіб, що одночасно займаються спортом, а при роздягальнях залів плавальних басейнів — 1 сітка на 3 особи. Норми санітарних вузлів при жіночих роздягальнях — 1 унітаз на ЗО осіб у зміну, а при чоло­вічих — 1 унітаз і І пісуар на 50 осіб у зміну.

Таблиця 8.1. Коефіцієнти для розрахунку площі світлових прорізів залежно від їх розташування (О.П. Лаптєв, С.О. Полієвський, 1990)

Бокове освітлення

Верхнє освітлення

• Поріміша споруда

односто­

роннє

двосто­

роннє

зенітними

ліхтарями

іншими вида­ми ліхтарів

Іпл для легкої • і і летики та 1 ІІерТИШІИХ ігор

0,2-0,22

0,17-0,18

0,12-0,13

0,14-0,15

Ьіл іпкритого пла- міілі.ііого та веслу- іііМі.ного басейну

0,14-0,15

0,12-0,13

0,08-0,09

0,1-0,11

(ііл критої 1'і і|І пінки зі штучним льодом

0,12-0,13

0,10-0,11

0,07-0,08

0,08-0,09

11 |> и м і т к а. В універсальних спорудах вибирають найбільше значення.

Житлові кімнати для розміщення спортсменів повинні мати не менше ніж 6 м2 на одну особу.

  • >спітлення спортивних споруд має бути достатнім, рівно­мірним і без блиску. Гігієнічними вимогами передбачено комбі- ниїтно (природне і штучне) освітлення.

Для спортивних залів, плавальних басейнів, критих ковзанок *1 Штучним льодом, павільйонів на старті та фініші трас лижних ІІІІІПК необхідне пряме природне освітлення. Якщо воно є недос­ип нім, передбачають додаткові джерела штучного освітлення.

  • гігієнічній практиці існують два способи нормування при- І'ндиіпчі освітлення — геометричний та світлотехнічний. Щоб ІЖ кінчити достатність природного світла, вираховують коефі- НІНІІ площі світлових прорізів, тобто відношення заскленої по- НІ ДО площі підлоги. У табл. 8.1 наведено значення цього ко- вфіціі п ти для окремих спортивних споруд.

ЩиП иизначити необхідну величину світлового прорізу, слід ►і'ім|і|ц|і ітт помножити на площу підлоги даної спортивної споруди.

Iі рІМ цього показника нормують мінімальний кут падіння »ИМлнцнх іі|)оменів на поверхню підлоги — (не менше 27° для ИИиілЛ'їлеиішої від вікна точки) та мінімальний кут отвору не- ЙНІ пилу, яку ІШДНО зі світлового прорізу точки (не менше ніж 5°).

Реальні умови природного освітлення визначаються за допо- Мніям• коефіцієнта природного освітлення (КПО). КПО — це відношення освітлюваності (у люксах) у потрібній точці примі­щення до одночасної зовнішньої освітлюваності в умовах розсі­яного світла, виражене у процентах. В основних спортивних спорудах КПО повинен бути не менше ніж 1 %. Освітленість ви­мірюється за допомогою люксометра.

Природне освітлення залежить не тільки від розмірів та роз­міщення світлових прорізів, але й від якості та чистоти шибок, від їх забруднення та промерзання, що може призвести до зат­римки 50 % світла.

Для штучного освітлення відкритих спортивних споруд ви­користовують газорозрядні лампи, а для закритих спортивних споруд — люмінесцентні, що більш економічні за звичайні.

Освітлюваність спортивних споруд звичайно вимірюють у го­ризонтальній площині, але для тих видів спорту, що потребують освітлення повітряного середовища, де переміщується м'яч чи спортсмен, її вимірюють також і у вертикальній площині.

Існують окремі гігієнічні норми освітлюваності для залів закритих спортивних споруд, а також для майданчиків і полів, де проводять спортивні ігри.

Норми освітлюваності закритих спортивних споруд наведе­но у табл. 8.2.

На відкритих спорудах для спортивних ігор (крім городків та настільного тенісу) передбачають верхньобічне освітлення. Освітлювальні прилади слід розташовувати на висоті не менше ніж 10 м. Для цих споруд норми освітлюваності наведено у табл. 8.3.

На відкритому повітрі умови для тренувань та спортивних змагань повністю залежать від погоди. Враховуючи це, затвер­джено граничні умови, за яких можливе проведення зимових спортивних заходів (табл. 8.4).

Створення комфортних мікрокліматичних умов у закритих спортивних спорудах забезпечують опалюванням та вентиля­цією (або кондиціонуванням) повітря.

Залежно від пори року, характеру спортивних занять та контингенту осіб, що тренуються чи змагаються, для різних при­міщень розраховано відповідні температури. За відсутності місць для глядачів розрахункова температура для спортивних за­лів має бути 15 °С, для закритих ковзанок — 14 °С, для закритих стрілецьких тирів — 18 °С, для залів плавальних басейнів — на 1—2° вище, ніж температура води у басейні.

Температура повітря спортивних залів з кількістю місць для глядачів до 800 у перехідний та холодний періоди року має бути

І >і б лиця 8.2. Норми освітлюваності спортивних залів (О. П. Лаптев, С. О. Полієвський, 1990)

Нид спорту

Найменша освітлюва­ність, лк

Площина, в якій нормується освітлюваність

Примітки

1 іііі ІІЛЬНИЙ

іічііс

400

Горизонталь­на поверхня стола

Крім поверхні стола така освітлюваність повинна бути і на відстані 4 м за його межами

Чпкой, (|)ігурне і> її іншій на 1' і III КІІІІІХ

300

Горизонталь­на на поверх­ні льоду

1 іплмінтон, ҐІпскотбол,

III іЛіЧІбоЛ, теніс, футбол, гандбол

300

Горизонталь­на на поверх­ні підлоги

100

Вертикальна на висоту до

2 м

Освітлюваність має бути достатньою в площині, що проходить через повздовжню вісь усього майданчика

\і' рпбптика, і Імип< тика,

Пі ще, боротьба, II Л• 11 иі 1111 и,

Ф"і гупання

200

Г оризонтальна на поверхні (підлоги рингу, килима, помосту, по­верхні води)

На змаганнях з боксу в присутності понад 800 глядачів, освітлюваність на поверхні рингу повинна бути не менше ніж 1000 лк

ліч і' .і та важка МІ М'ІИКП, ІІІМИДКІСІІИЙ біг н і кпігілпах

150

Горизонталь­на на поверх­ні підлоги

їй ’<п у теплий період — не більше 21 °С. Для залів з кількіс­нії мі« ць Для глядачів понад 800 норми температури повітря для ні |!іікідііого та холодного періоду лишаються такими самими І їй 'і |, и у теплий період — не вище 25 °С.

Дмі санітарно-побутових приміщень спортивних споруд іиміицттура повітря у перехідний та холодний періоди року мас Ні мі ні' менше ніж 25 °С.

Таблиця 8.3. Норми освітлюваності відкритих спортивних майданчиків (О. П. Лаптєв, С. О. Полієвський, 1990)

Споруда

Найменша освітлюва­ність, лк

Площина, в якій нормується освітлюваність

Примітки

Майданчи­ки для волейболу,

50

Горизонтальна

поверхня

майданчика

баскетболу,

бадмінтону,

гандболу

ЗО

Вертикальна на висоту від 1 до 5 м від поверхні майданчика

Освітлюваність має бути забезпечена в площині, що проходить через повздовжню вісь майданчика по обидва боки

Корт ДЛЯ тенісу

100

Г оризонтальна поверхня корту

—

50

Вертикальна на висоту до 5 м від поверхні корту

Освітлюваність має бути забезпечена у площині, що проходить через повздовжню вісь корту по обидва боки

Майданчик

150

Горизонтальна

Освітлюваність повин­

для настіль­

на поверхні

на бути забезпечена на

ного тенісу

стола

столі і на відстані до 2 м за його межами

Майданчик для городків

50

Горизонтальна на поверхні грунту

У межах

10

Горизонтальна

—

майданчика "міст" па решті площі

Поле для футболу, регбі, хокею

50

Горизонтальна па поверхні поля

на траві

30

Вертикальна на висоту до 15 м від поверхні поля

Освітлюваність повин­на бути забезпечена в площині, що прохо­дить через повздовжню вісь поля

('ііоруда

Найменша освітлюва­ність, лк

Площина, в якій нормується освітлюваність

Примітки

ІІ.К ЙЙІІ ДЛЯ

100

Горизонтальна

—

1! N(1111111114

на поверхні

води

Арі кп

50

Г оризонтальна

—

к і лс і ика

Вертикальна

—