Захист проекту

Ні! Я жива, я вічно буду жити!

Бо в серці маю те, що не вмирає

Л. Українка

Перебіг уроку

І. Організація класу:

Заходьте, будь ласка,

До нас на гостину,

Де Лесина казка,

І слово – єдині!

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку:

Відкриймо їй серце відверте і чисте,

Відкриймо їй душу не заспану,

Вчитаймось в Лесине слово іскристе,

Очима живими та ясними.

Олена Журлива

ІІІ. Презентація.

Сторінка перша «Літературознавча»

Учитель: В історії назавжди залишаються овіяні особливою всенародною любов’ю імена, які люди промовляють з гордістю і повагою.

1-й учень: У нашім класі на стіні

Портрет висить у рамі.

Він всім знайомий:

І мені, і татусеві й мамі.

З портрета дивиться на нас

Відома поетеса.

Це гордість нашої землі.

Нескорена, незламна Леся.

2-й учень: Світ не знав другої такої поетеси. Іскра Прометеєвого вогню запалала в її серці, загорілася живим вогнем, і з цього ясного полум’я постала творчість поетеси, сповнена незборимої сили заперечення зла і ствердження добра.

Сьогодні ми поговоримо про знайому кожному з ранніх літ і все ж для кінця непізнану Лесю Українку – Ларису Петрівну Косач-Квітку.

3-й учень: Народилася Л. Косач 25 лютого 1971 р. на Волині у місті Звягені (Новгород-Волинський). Мати - відома письменниця Олена Пчілка, батько-юрист.

З-поміж шістьох дітей Косачів Леся найбільше вдалася в батька, Петра Антоновича, і вродою, й характером, і звичками. Обидва вони були однаково лагідні, добрі, стримані, терплячі. Лише в тому була несхожість, що батько мав великий хист до математики, а донька легко засвоювала іноземні мови.

4-й учень: Мати Л. Українки формувала і розвивала в дітей художній смак, відчуття прекрасного, прищеплювала любов до рідної літератури та народної пісні. Незважаючи на своє дворянське походження, вона прагнула, щоб діти знали звичаї, традиції, усну народну творчість свого народу, тому возила їх у села, на природу, заохочувала спілкуватися із сільськими дітьми.

Леся росла бойовим дівчиськом, заводієм навіть у гурті хлоп’ят. Одного разу вона, наслухавшись легенд і казок про різні лісові сили, побігла сама вночі подивитися на лісовика, мавок, потерчат та інших представників «нечистої сили». Звичайно, нікого не побачила, тільки налякалася.

5-й учень: В дитинстві Леся любила співати, грати на фортепіано. Вона з захопленням доглядала квіти в своєму маленькому квітничку. Захоплювалась шиттям і вишиванням. Дівчина на все життя запам’ятала сльози в татових очах, коли маленькою подарувала йому власноруч вишиту сорочку.

6-й учень: Лесина доля була незвичайна. Щедро обдарована талантом, наділена ніжним чутливим серцем, сповненим палкої любові до людей, поетеса зазнала великого горя.

В 10 років з дівчинкою трапилася біда: в Луцьку Леся пішла на річку Стер подивитися, як святять воду на Водохреща. Граючись із дітворою біля старої фортеці, провалилася у холодну воду, застудилася й отримала страшну, на той час невиліковну хворобу – сухоти. Підступний туберкульоз перекинувся згодом на легені, нирки… Операція на лівій руці перекреслила надії стати піаністкою.

7-й учень: За станом здоров’я дівчинці не довелося навчатися ні в школі, ні в гімназії, але вона наполегливо займалася самоосвітою. Джерелом знань для неї були книжки. Леся почала писати власні вірші, створила підручник з історії стародавнього світу для своїх молодших сестричок. А список вивчених Лесею іноземних мов викликає захоплення та заслуговує на повагу.

8-й учень: Може, всупереч недузі, а, може, завдяки любові до життя Леся виросла різносторонньою та творчою натурою. І ніхто ніколи не чув від неї нарікань, ніхто не бачив її сліз, вона навіть знаходила в собі сили втішати інших. З дитинства дівчинка засвоїла правило: Щоб не плакати, треба сміятись. Боротьба і праця! Такий був зміст усього життя поетеси, гідного подиву та захоплення.

Перегляд презентації «Леся Українка. Патріотизм, любов і сила духу»