Класифікація дозиметричних приладів, будова їх та призначення

Дозиметричні прилади умовно поділяють на чотири групи: дозиметри, рентгенометри, радіометри і гамма-спектрометри.

Дозиметри — прилади, призначені для визначення індивідуальної дози зовнішнього опромінення. Шкала цю приладів градуйована в рентгенах (Р, мР) або в беpax (бер).

Рентгенометри — прилади для визначення потужності дози фотонного випромінювання. Шкала цих приладів градуйована в одиницях потужності експозиційної дози (Р/год, мР/год, мкР/год) або в одиницях еквівалентної дози фотонного випромінювання (мЗв/год, мкЗв/год)

Радіометри — прилади для реєстрації інтенсивності потоку корпускулярного випромінювання. За кількістю альфа- чи бета-частинок, зареєстрованих детектором, визначають концентрацію (питому активність) радіонуклідів. Шкала цих приладів градуйована в імпульсах струму або розпаду (імп., імп./хв, розп./(хв-см²)).

Гамма-спектрометри — прилади для визначення енергетичних спектрів гамма-квантів або ізотопного складу гамма-випромінювальних радіонуклідів. Сучасні гамма спектрометри, або аналізатори імпульсів струму, в яких гамма-кванти проходять крізь напівпровідниковий чи сцинтиляційний детектор, оснащені діалого-обчислювальними комплексами і цифродрукуючими пристроями. Це дає змогу автоматизувати процеси обробки одержуваних даних. Робота на приладах цього типу потребує їх програмного забезпечення і спеціальної підготовки оператора.

За будовою дозиметричні прилади різного призначення мають багато спільного. Вони складаються з лічильника ядерних випромінювань, підсилювача і нормалізатора імпульсів струму або перетворювального, вимірю вального або вихідного пристроїв і джерела живлення.

Як лічильники ядерних випромінювань використовують іонізаційні камери, пропорційні і газорозрядні детек­тори, сцинтилятори і напівпровідники.

Детектор

Перетворюва-льний пристрій

Вихідний пристрій

Джерело живлення

Схема дозиметричних приладів.

Для зменшення впливу радіаційного фону на результати вимірювань, одержаних за допомогою радіометрів, детектори вміщують у свинцевий захист у вигляді спеціальних будиночків або блоків.

Для підсилення і нормалізації струму застосовують трансформатори, електронні лампи та інші пристрої.

Вихідними пристроями приладів є електромеханічні лічильники, стрілкові прилади (амперметри), декатрони, рідкі кристали, що видають цифрову інформацію, електронно-променеві трубки. Багато приладів оснащені звуковою сигналізацією, яка спрацьовує при заданому граничному рівні.

Джерелом живлення переносних вимірювальних приладів можуть бути сухі елементи (акумулятори), а стаціонарних – електрична мережа.

Іноді дозиметричні й радіометричні прилади комплектують змінними блоками детектування і вони стають універсальними – призначеними для вимірювання дози і потужності фотонного випромінювання, визначення сту­пеня забруднення поверхні бета- й альфа-частинками, густини потоку швидких і теплових нейтронів.

Рентгенометри називають також приладами загального, а дозиметри — індивідуального дозиметричного контролю.

Зазначені вище типи приладів характеризують ряд параметрів, які відображують їх чутливість до різних видів випромінювання, точність вимірювання, ефективність реєстрації. Вони мають механічну, термічну та хі­мічну стійкість. Ці дані внесено в паспорт кожного приладу. Класифікація приладів умовна, оскільки деякі з них універсальні – виконують функції дозиметра і рентгенометра, наприклад ДКС-04, СРП-68-01, СРП-88, МКС-01, «Прип'ять» та інші, тому частину їх позначають термінами «Дозиметр», «Прилад».