15.1. Гострий менінгококовий назофарингіт,середньої тяжкості.

Бактеріологічне дослідження слизу із носоглотки, осаду ліквору, крові (виділення менінгокока).Бактеріоскопія мазків крові та осаду ліквору.Серологічні дослідження: РНГА, РЗК, реакція коаглютинації, зустрічний імуноелектрофорез (виявлення менінгококового антигена), ІФА (виявлення IgM).Дослідження ліквору: загальноклінічне (тиск, прозорість, колір, клітинний склад, кількість білка), бактеріоскопічне, бактеріологічне, біохімічне, імунологічне.

Левоміцетин 0,75 4 р на добу, ампіцилін 0,5г. 4 рази на добу 5 днів. Полоскання горла фурациліном, натрій гідрокарбонат.

Rp.: Benzylpenicillini-natrii 1000000 ОД D.t.d. N. 10 S. Розчинити в 3 мл 0,5 % розчину новокаїну, внутрішньом'язово по 1 млн ОД кожні 3 години протягом 10 днів.

Rp.: Ceftriaxoni 1,0 D.t.d. N. 20 S. По 2 мл внутрішньовенно 2 рази на день протягом 7-10 днів.

Rp.: Laevomycetini natrio-succinas 1,0 D.t.d.N. 20 S. Вводити внутрішньом’язово 6 раз на день по 1 г.

Rp.: Sol. Albumini 5 % 100 ml D.t.d. N. 2 S. Для внутрішньовенного введення тричі через день.

Rp.: Rheosorbilacti 200 ml D.t.d. N. 2 S. Для внутрішньовенного введення під контролем гемодинаміки.

Rp.: Sol. Glucosae 5 % 400 ml D.t.d. N. 5 S. Для внутрішньовенного введення до зникнення симптомів інтоксикації.

Rp.: Prednisolon hemisuccinatis liophylisati 0,025 pro injectionibus D.t.d. N. 6 in amp S. Розчинити в 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, внутрішньовенно краплинно у 250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду протягом 3 днів.

2. Інфекційний мононуклеоз (Mononucleosis infectiosa)

Клінічні форми:

• типова;

• атипова – мезаденіт, псевдоапендицит, гепатит, нефрит, пневмонія, респіраторна;

• інфекційний мононуклеоз неуточнений

Перебіг: гострий, затяжний, хронічний.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення:

• з боку органів дихання – обструкція дихальних шляхів;

• з боку центральної нервової системи – енцефаліт, менінгіт, поперечний мієліт, синдром Гієна-Барре, параліч черепно-мозкових нервів, психоз;

• гематологічні – розрив селезінки, гемолітична автоімунна анемія, тромбоцитопенічний криз;

• інші – отит, інфекційно-алергічний міокардит.

Субклінічна форма .

3. Клініка складається с таких основних синдромів. Ураження нервової системи – гангліоніт, неврит. Ураження шкіри і слизових. Реґіонарних лімфаденіт. Інтоксикація. Захворювання починается с больового синдромі, буль по ходу ураженого нерва. На 3-5 денб зьявляються висипання. Характерно для висипань – розташовуються групами по ходу нервових стовбурів, від моменту появи висипань біль не зменшуеться, підсипання тривають 1-2 тиж. Процес носить однобічний характер. Температура мож підвищуватись до 39-40.

4. Розрізняють два типи набряку мозку - генералізований і місцевий.

Генералізований набряк охоплює увесь мозок і розвивається при інтоксикаціях, інфекціях. Він часто призводить до вклинення мозку.

Місцевий набряк спостерігається при травмі, об’ємних утвореннях, інфарктах мозку і рідше спричинює більше або менше вклинення.

Клінічна картина ННМ залежить від тривалості, локалізації осередку, тяжкості та розповсюдженості ураження. На фоні основного захворювання наростає слабкість, в’ялість, виникає головний біль. Спостерігаються і посилюються парези і паралічі, виникає набряк соска зорового нерва. В міру розповсюдження набряку на стовбур мозку виникають судоми, наростає в’ялість, сонливість, порушення серцево-судинної діяльності та дихання, з’являються патологічні рефлекси.

Значною мірою клінічна картина зумовлена дислокаціями та защемленням мозку. Це можуть бути синдроми стиснення стовбура і середнього мозку.

Для компресії середнього мозку характерні окуломоторні кризи з розширенням зіниць і фіксацією зору, підвищення м’язового тонусу, тахікардія, коливання артеріального тиску, гіпертермія. При стисненні стовбура настає втрата зору, спостерігається мідріаз, анізокорія, блювання. До симптомів защемлення мозочка належать брадикардія, брадипное, раптове блювання, дисфагія, парестезії плечей і рук. Частий симптом - ригідність потиличних м’язів, яка виникає до появи інших симптомів. Найтяжчий симптом защемлення - раптове припинення дихання.

Зміщення тканин мозку відносно жорстко фіксованих структур порожнини черепа (виростів твердої мозкової оболонки - фалькса і тенторіуму) призводить до утворення вклинень (грижі) речовини мозку.

Вклинення може спостерігатися в кількох клінічних варіантах залежно від локалізації:

• - вклинення медіальних відділів кори півкуль під серпоподібний відросток - можлива компресія передньої та задньої мозкових артерій із розвитком ішемічного інсульту, що проявляєтся слабкістю м’язів протилежної ноги і зниженням контролю над сечовим міхуром;

• - скронево-тенторіальне, коли гачок мозку (uncus cerebri) змщується у вирізку мозочкового намету, стискаючи окоруховий нерв і змщуючи ніжки мозку; характерні іпсилатеральний мідріаз із ареактивною зіницею та контралатеральний геміпарез (рідше можливий іпсилатеральний геміпарез);

• - транстенторіальне зміщення діенцефального мозку вниз відносно намету мозочка, яке супроводжується пригніченням свідомості до сопору і коми та порушенням дихання (частіше за типом Чейна - Стокса); характерне звуження зіниць, але їх реакція на світло зберігається протягом тривалого часу;

• - вклинення мигдаликів мозочка у великий потиличний отвір із компресією довгастого мозку і розвитком тріади Кушинга (порушення дихання, артеріальна гіпертензія, брадикардія) з наступним кардіореспіраторним колапсом.

Пригнічення свідомості пропонується оцінювати за шкалою коми Глазго.

16.1а Парагрип, несправжній круп, важкий перебіг

1б виділення вірусу із змивів шляхом інфікування курячих ембріонів; імунофлюоресцентний метод - обробка мазків-відбитків зі слизової сироватками із міченими антитілами; серологічна діагностика - РНГА, ІФА, збільшення титру в 4 рази і більше, досліджують парні сироватки на 1-й і на 7-10-й дні хвороби; ПЛР

1вRp.: Tab. Remantadini 0,05 N. 20

D.S. Приймати по 2 таблетки у 1-й день 3 рази, 2-3-й – 2 рази, 4-й – 1 раз на добу.

Rp.: Tab. Ascorutini 0,25 N. 20

D.S. Приймати по 1 таблетці 3 рази на добу 5 днів.

Rp.: Sol. Immunoglobulinі humani contra influenzae-gripp 1 ml

D.t.d. N. 10 in amp.

S. Внутрішньом’язово по 3 мл 3 дні.

2. За розповсюдженістю процесу: обмежений, розповсюджений, генералізований:а) з ураженням центральної нервової системи менінгіт , енцефаліт , менінгоенцефаліт;б) з ураженням внутрішніх органів За локалізацією:1 З ураженням шкіри :а) герпетична або варицелеформна екзема Капоші.2 З ураженням слизових оболонок:а) порожнини рота (везикульозно-ерозивний гінгівостоматит) ;б) очей (кератит, кератокон’юнктивіт) ;в) верхніх дихальних шляхів (ГРЗ) г) статевих органів (уретрит, цервіцит, вульвовагініт) 3 З ураженням слизових оболонок та шкіри.

3. Виникає гостро, значне підвищ темп, міалгії, гол. Біль, що супроводж блюванням. Блідість шкіри, тахікардія, задишка. Висип частіше на сідніцях, гомілках, кисті, стопи, передпіччя Мож супроводжуватися геморагіями на слиз обол рота, склер, конюктиви. Безсоння, загальмованість, можлива втрата свідомості, рухливий неспокій

4. Набряк мозку часто поєднується з його набуханням. Якщо при набряку мозку відбувається накопичення рідини в міжклітинному просторі, то при набуханні - зв’язування води колоїдами клітин внаслідок їх гідрофільності. На фоні основного захворювання наростає слабкість, в’ялість, виникає головний біль. Спостерігаються і посилюються парези і паралічі, виникає набряк соска зорового нерва. В міру розповсюдження набряку на стовбур мозку виникають судоми, наростає в’ялість, сонливість, порушення серцево-судинної діяльності та дихання, з’являються патологічні рефлекси. Для компресії середнього мозку характерні окуломоторні кризи з розширенням зіниць і фіксацією зору, підвищення м’язового тонусу, тахікардія, коливання артеріального тиску, гіпертермія. При стисненні стовбура настає втрата зору, спостерігається мідріаз, анізокорія, блювання. До симптомів защемлення мозочка належать брадикардія, брадипное, раптове блювання, дисфагія, парестезії плечей і рук. Частий симптом - ригідність потиличних м’язів, яка виникає до появи інших симптомів. Найтяжчий симптом защемлення - раптове припинення дихання

17.1а Гострий менінгококовий менінгоенцефаліт, ср. Тяжкості

1б Аналіз крові: високий лейкоцитоз із зрушенням нейтрофілів вліво, на 2-й день різке збільшення ШОЕ. Люмбальна пункція: витікає під тиском, нагадує молоко, мутна, нейтрофільний плеоцитоз. Досл. Змивів з носоглотки, мокротиння, кров бактеріоскоп. – гр.. нег. Диплококи. ПЛР. РНГА З інтерв. 7-12дн

1в 1в Rp.: Ceftriaxoni 1,0

D.t.d. N. 20

S. По 2 мл внутрішньовенно 2 рази на день протягом 7-10 днів.

Rp.: Laevomycetini natrio-succinas 1,0

D.t.d.N. 20

S. Вводити внутрішньом’язово 6 раз на день по 1 г.

2. За локалізацією: ротоглотки, носа, гортані, трахеї та бронхівЗа тяжкістю: легка, середньотяжка, тяжка, геморагічна, гіпертоксична.За поширенням: локалізована, поширена, комбінована.За характером процессу: катаральна, острівцева, плівчаста.Ускладнення: інфекційно-токсичний шок, ДВЗ-синдром, міокардит (ранній, пізній), з боку нервової системи (ранні, пізні), нефрозонефрит та ін.Субклінічна (бактеріоносійство)

3Клінічні форми: типова: залозиста (ураження лише залозистих органів – орхіт, панкреатит , слинні залози тощо); нервова (ізольоване ураження центральної нервової системи – менінгіт, менінгоенцефаліт; комбінована (поєднання ураження залозистих органів і центральної нервової системи);атипова: стерта, безсимптомна.Ступінь тяжкості: легкий, середньотяжкий, тяжкий.Ускладнення: бактерійний паротит, пневмонія та ін.

4.Виражена гіпоксія через обтюрацію дифт. Плівками, осиплий голос, гавкаючий кашель, шумне дихання. Температура субфебрильна. Ціаноз губ, кінчиків пальців

18.1.аМенінгококова інф. , менінгіт, тяжкий перебіг, ускладнений набряком та набуханням головного мозку, стадія субкомпенсації

1б. Аналіз крові: високий лейкоцитоз із зрушенням нейтрофілів вліво, на 2-й день різке збільшення ШОЕ. Люмбальна пункція: витікає під тиском, нагадує молоко, мутна, нейтрофільний плеоцитоз. Досл. Змивів з носоглотки, мокротиння, кров бактеріоскоп. – гр.. нег. Диплококи. ПЛР. РНГА З інтерв. 7-12дн

1в Rp.: Ceftriaxoni 1,0

D.t.d. N. 20

S. По 2 мл внутрішньов 2 рази на день протягом 7-10 днів.

Rp.: Laevomycetini natrio-succinas 1,0

D.t.d.N. 20

S. Вводити внутрішньом’язово 6 раз на день по 1 г.

2. За збудником: стрептококова (J03.0), спричинена іншими уточненими збудниками (J03.8).

Клінічні форми: катаральна, фолікулярна, лакунарна, вираз-некротична (гангренозна), Сімановського-Плаута-Венсана.

За часом виникнення: первинна, повторна.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: абсцеси мигдаликів і глибших тканин, перитонзиліт, отит, запалення придаткових пазух носа, гнійне запалення шийних лімфовузлів, хронічний тонзиліт, міокардит, сепсис (виникає дуже рідко), ревматизм, гломерулонефрит, ревматоїдний артрит, геморагічний васкуліт.

3.легк: 37-37,5; гол. Біль, біль у горлі, осиплість голосу, слизисто-гнійне вид. з носа, по задній стінці глотки – гнійні доріжки. Ср. Тяж. 38*С, гіпотензія, запаморочення, блювання.Тяжк- ознаки генералізації процесу, токсикозу

4.1ст-компенс: збудження, неспокій, блід., іноді ціаноз губ. Тахікард – 120хв, помірна задишка – 30, АТ120/80 або130/90, діурез зниж, темп -39*, гіперестезі Шоков індекс наближається до 1. 2ст. загальмованість, розлитий ціаноз, тахікард – 130, АТ 90/60, олігоурія, глух серц тони, шок. Індекс 1-1,5. 3ст. – тотальний ціаноз, гіпотермія, пульс 150 або не вислух, анурія, поруш свідомості, відс рефлексів, гіпотонія 50/10 Шоковий індекс –наближ до 2.

19.1а менінгококцемія, тяжкий перебіг. Ускладнення ІТШ, гострий міокардит

1б - Збудник - Neisseria meningitidis

1 Бактеріологічне дослідження слизу із носоглотки, осаду ліквору, крові (виділення менінгокока).

2 Бактеріоскопія мазків крові та осаду ліквору.

3 Серологічні дослідження: РНГА, РЗК, реакція коаглютинації, зустрічний імуноелектрофорез (виявлення менінгококового антигена), ІФА (виявлення IgM).

4 Дослідження ліквору: загальноклінічне (тиск, прозорість, колір, клітинний склад, кількість білка), бактеріоскопічне, бактеріологічне, біохімічне, імунологічне.

1в Rp.: Benzylpenicillini-natrii 1000000 ОД D.t.d. N. 10 S. Розчинити в 3 мл 0,5 % розчину новокаїну, внутрішньом'язово по 1 млн ОД кожні 3 години протягом 10 днів.

Rp.: Ceftriaxoni 1,0 D.t.d. N. 20 S. По 2 мл внутрішньовенно 2 рази на день протягом 7-10 днів.

Rp.: Laevomycetini natrio-succinas 1,0 D.t.d.N. 20 S. Вводити внутрішньом’язово 6 раз на день по 1 г.

Rp.: Sol. Albumini 5 % 100 ml D.t.d. N. 2 S. Для внутрішньовенного введення тричі через день.

Rp.: Rheosorbilacti 200 ml D.t.d. N. 2 S. Для внутрішньовенного введення під контролем гемодинаміки.

Rp.: Sol. Glucosae 5 % 400 ml D.t.d. N. 5 S. Для внутрішньовенного введення до зникнення симптомів інтоксикації.

Rp.: Prednisolon hemisuccinatis liophylisati 0,025 pro injectionibus D.t.d. N. 6 in amp. S. Розчинити в 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, внутрішньовенно краплинно у 250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду протягом 3 днів.

2. Класифікація аденовірусної інфекції: