2.2 Строковий трудовий договір

Строковий трудовий договір заключається на визначений строк за згодою сторін, а також може заключаться як при прийомі на роботу, так і в наслідок якщо є для цього певні обставини для перезаключення.

Укладаючи такий трудовий договір, працівник бере на себе зобов'язання працювати на підприємстві протягом конкретного терміну. Такий трудовий договір може укладатися на будь-який строк, визначений за взаємною згодою сторін. Цей термін може бути визначений або певним часовим (календарним) відрізком, або ж закінчення договору зумовлюється настанням конкретного юридичного факту, наприклад, виходом на роботу жінки, що перебувала у відпустці по догляду за дитиною, чи поверненням працівника, що був обраний на виборну посаду, тощо.

Строковий трудовий договір буває:

1. трудовий договір на визначний строк (тимчасові і сезоні роботи);

2. трудовий договір на час виконання певної роботи;

3. контракт. [11, 187].

2.2.1 Трудовий договір про тимчасову і сезону роботу

Тимчасовий трудовий договір - це договір, за яким працівники, яких прийнято на роботу на строк до двох місяців, для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), - до чотирьох місяців.

Тимчасовий трудовий договір специфічний в тому, що: 1) може укладатися на будь-якому підприємстві; 2) може укладатися на строк не більше двох місяців і як виняток до чотирьох місяців для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада) відповідно до чинного законодавства; 3) має передбачені законодавством відповідні гарантії: а) не встановлюється випробування при прийнятті на роботу; б) виникає право на відпустку; в) при перевищенні двох чи чотирьох місяців переходить у безстроковий трудовий договір, при звільненні після закінчення строку (два чи чотири місяці) і знов прийняття на те саме підприємство після перерви, що не перевищує одного тижня, якщо при цьому строк його роботи до і після перерви загалом відповідно перевищує два або чотири місяці; 4) розірвання трудового договору з ініціативи власника допускається лише у випадках: припинення роботи на строк більше одного тижня з причин виробничого характеру чи скорочення роботи на підприємстві; б) нез'явлення працівника на роботу більше двох тижнів підряд внаслідок тимчасової непрацездатності; в) невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку.

При оформленні трудового договору з тимчасовим працівником в наказі чи розпорядженні про прийняття на роботу обов’язково повинно бути зазначено, що даний працівник приймається на тимчасову роботу, або вказується строк роботи [7, с.259-260].

Сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються протягом певного періоду року – сезону, що не перевищує шести місяців.

Сезонний трудовий договір на відміну від тимчасового характеризується такими особливостями: 1) укладається тільки на підприємствах, в установах, організаціях, на яких мають місце види робіт, що визначені Списком сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року № 278; 2) сезонний трудовий договір є тільки строковим, що не може перевищувати шести місяців; 3) переважне право на участь в сезонних роботах, згідно з Положенням про порядок організації сезонних робіт, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року № 578, мають працівники, що зареєстровані як безробітні; 4) до сезонних галузей віднесеш лісова промисловість і лісове господарство, торф’яна промисловість, сільське господарство, передбачені галузі промисловості, санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку, транспортно-дорожній комплекс. В коленій зазначеній галузі визначаються відповідні види робіт, що вважаються сезонними. Виконання робіт, які не визначені як сезонні, хоча б робота і виконувалась в межах шести місяців, не може вважатися сезонним.

Особи, які приймаються на сезонні роботи, мають бути попередженні про це при укладанні трудового договору, про що зазначається у наказі чи розпорядженні [11, 188].