- •5. Консультанти розділів проекту
- •6. Дата видачі завдання 03.11.2014 р.
- •Календарний план
- •1.2.3 Програми для верстання: Quarkxpress, AdobeInDesign.
- •2.1.2 Для макету журналу було обрано вісім шрифтів.
- •2.2.3 Для обробки та створення графічного матеріалу були застосовані програми Adobe Illustrator cs5 та Adobe Photoshop cs5.
- •Р исунок 9 – Зовнішній вигляд Kodak Trendsetter 400 III Quantum
- •2.3.3 Післядрукарські процеси включають фальцювання, різання та скріплення.
- •3.2 Структура і зміст кошторису на видання навчального журналу «English, why not?»
- •3.3 Визначення рівня рентабельності для навчального журналу «English, why not?»
- •4.2 Заходи та засоби протипожежного захисту
- •4.3 Економічні методи управління охороною праці
2.2.3 Для обробки та створення графічного матеріалу були застосовані програми Adobe Illustrator cs5 та Adobe Photoshop cs5.
Верстка являє собою процес розміщення текстових і графічних матеріалів на сторінках чи смугах видання заданого формату, який відповідає певним композиційним, гігієнічним та стильовим вимогам.
Композиційні вимоги забезпечують єдність технічної та інформаційної сумісності — підпорядкованість компонентів, сталість форматів сторінок і смуг набору; привідність всіх смуг видання, тобто рядки тексту повинні точно збігатися з відповідними рядками на звороті. Всі частини тексту, набрані іншим кеглем або за іншими правилами (заголовки, додаткові тексти, виноски), а також ілюстрації з підписами повинні бути приведені за допомогою відбивок до висоти, кратній кеглю основного тексту.
Гігієнічні вимоги спрямовані на забезпечення зручності читання тексту з метою попередження негативного впливу процесу читання на здоров'я (зір) людей: шрифтове оформлення, інтерліньяж, розміри полів та інше.
Вимоги єдності стилю надає виданню художню завершеність: однаковість структурних елементів, основного та додаткового текстів, ілюстрацій і підписів до них.
Нижче наведені правила верстки, що були застосовані при розробці макету видання.
Висота всіх смуг видання незалежно від застосовуваних кеглів шрифту і видів набору повинна бути суворо однакова.
У книжкових виданнях не слід залишати в кінці рядка прийменники та сполучники, що починають речення, а також однобуквені сполучники та прийменники в середині речень.
Колонцифри (без колонтитулів) у рахунок заданої висоти полоси не входять і відбиваються від тексту з розрахунком, щоб загальна висота полоси з колонцифрами була кратною цицеро (12 пт).
Колонцифри не повинні бути розміщені на титульних аркушах, шмуцтитулах, смугах з вихідними відомостями і на смугах, повністю зайнятих ілюстраціями, а також на кінцевих смугах і у верху смуги — на початкових (спускових) смугах. В рахунок колонцифр всі ці смуги входять.
Загальна висота заголовка повинна бути за рахунок відбивок приведена до цілого числа рядків основного тексту [15].
В програмі Adobe Illustrator були створені та відредаговані малюнки тварин. Для цього застосовувалися інструменти програми Виділення, Пряме виділення, Перо, Дзеркальне відображення. Заливка об’єктів виконана за допомогою палітри кольорів. Векторні зображення для легшого маніпулювання ними були переведені в файли растрового формату TIFF необхідних розмірів.
Програма Adobe Photoshop була використана для створення і обробки растрових зображень. Всі ілюстрації видання повнокольорові, тож їх було переведено в режим CMYK та проведено корекцію кольору. Для цього була застосована функція Криві в меню Зображення, Корекція.
Для переважної більшості ілюстрацій видання були створені відсічні контури. Виконати цю задачу можна за допомогою палітри Контур. Інструментом з групи виділення обирається потрібну область зображення, за допомогою випадаючого списку палітри створюється робочий контур. Далі його необхідно зберегти з певною назвою. І в тому ж списку необхідно натиснути Відсічний контур. В програмі InDesign, якщо контур не з’явився автоматично після імпорту зображення, його можна налаштувати в діалоговому вікні, обравши Обєкт – Відсічний контур – Параметри [24].
Графічний матеріал було імпортовано в програму Adobe InDesign за допомогою функції Помістити, що знаходиться у меню Файл. Процес імпорту зображень аналогічний до імпорту тексту.
Розміщення та масштабування об’єктів у програмі InDesign виконується за допомогою інструмента Виділення та панелі Керування, в якій виводяться властивості, що пов’язані з обраним інструментом та виділеним об’єктом. Щоб мати доступ до більш детального способу використання цих функцій необхідно обрати їх у меню Об’єкт. Всі функції, подані в ньому викликають діалогові вікна, в яких можна змінювати необхідні властивості та, поставивши позначку біля функції Перегляд, бачити результат.
Для масштабування елементів зручно застосовувати «гарячі» сполучення клавіш. Наприклад, щоб масштабувати без змін пропорцій елементу, необхідно затиснути клавішу Shift. Для масштабування від центру – Alt. Утримання затисненою клавіші Ctrl дозволить змінити розмір об'єкту та його вмісту одночасно.
В процесі верстки були застосовані направляючі. Направляючі лінійки можна вільно розміщувати на сторінці або монтажному столі. Можна створювати направляючі двох типів: для сторінки, які відображаються тільки на тій сторінці, де створюються, і для документа, які відображаються на всіх сторінках і монтажному столі багатосторінкового розвороту. Будь-яку направляючу лінійки можна перетягнути на монтажний стіл.
Для фреймів з ілюстраціями були застосовані ефект тіні з непрозорістю 30 відсотків, та зовнішнє світіння білого та чорного кольору.
Фони сторінок являють собою графічні фрейми із зображення ми градієнтів різних кольорів – для кожного розділу свій колір. На початку кожної частини створено фігуру із заливкою певним кольором. До неї застосовано ефект градієнтна розтушовка та прозорість 50 відсотків. В кожному розділі номери завдань подані в круглих фреймах кольору, що відповідає цьому розділу, та із застосуванням ефекту скіс та тиснення.
Текстові фрейми, що являють собою репліки зображеної тварини чи людини були відредаговані наступним чином. За допомогою меню Об’єкт прямокутний фрейм було перетворено на прямокутник зі округленими кутами. За допомогою діалогового вікна Параметри текстового фрейму, що знаходиться в контекстному меню об’єкту, було відформатовано вертикальне вирівнювання по центру. Для того щоб показати, кому належить висловлюване, були створені еліпси із заливкою білого кольору.
На звороті титулу та на передостанній сторінці розміщеній алфавіт англійської мови на фоні зоряного неба. До кожної літери підібрано малюнок із підписом, що відображає слово, яке починається на цю літеру.
Управління кольором було здійснено за допомогою програми Adobe Photoshop. В цій програмі здійснювалася корекція кольору використаних у макеті видання зображень. Корекція кольору відбувалася в кольоровому режимі CMYK. Для даного процесу була застосована функція програми Криві. За допомогою цієї функції можна задати кількість кольору у кожному каналі кольорової моделі на різних ділянках зображення – світлих та темних.
У програмі за допомогою палітри Зразки були створені кольорові зразки, що застосовувалися для тексту у виданні. Щоб створити власний колір за допомогою палітри Зразки, треба вивести на екран допоміжне меню цього вікна. Далі, обравши пункт меню Новий зразок кольору, задаються числові значення створюваного кольору.
Для розміщення нумерації сторінок був використаний шаблон А-майстер, що знаходиться у палітрі Сторінки. На цьому шаблоні у нижніх зовнішніх кутах сторінки були набрані спеціальні символи, що при застосуванні шаблону до сторінки, відображатимуть її номер. Шаблон застосовано до сторінок номер 4 – 18.
Створення файлу PDF у програмі здійснюється за допомогою пункту меню Файл Стилі PDF. У спливаючому меню обирається необхідна якість файлу (в даному випадку було обрано пункт Поліграфічна якість). Після натиснення команди Зберегти у відкритому діалоговому вікні необхідно задати потрібну величину випусків для обрізу, вигляд міток для обрізу та параметри, що відповідають за відображення застосованих ефектів.
Обрані програми виявилися чудовими засобами для виконання поставлених задач для розробки макету.
2.3 Вибір поліграфічного устаткування
2.3.1 Для друку журналу було обрано офсетний спосіб друку. Офсетний друк – класичний і найбільш звичний спосіб повнокольорового друку.
Виготовлення друкованої продукції включає три групи процесів: додрукарські, друкарські та післядрукарські.
Додрукарські процеси включають в себе:
процес розробки макету видання та його виготовлення;
коректорська вичитка, правка тексту;
внесення необхідних корекцій у макет з урахуванням особливостей друкарського і післядрукарського обладнання (корекція кольору);
виготовлення електронного спуску полос з урахуванням подальшої післядрукарської обробки виробу (фальцювання, різання);
фотовивід – виготовлення кольоророздільних фотоформ;
виготовлення друкованих форм
Перераховані процеси були здійснені на ноутбуці зі встановленим програмним забезпеченням (Adobe InDesign CS5, Adobe Illustrator CS5, Adobe Photoshop CS5, Microsoft Word 2010).
Електронний спуск полос був виконаний за допомогою програмного забезпечення безпосередньо у друкарні.
Друкарська форма – це скомплектований типографський набір, пластина, циліндр тощо, поверхня яких містить друкуючі та пробільні елементи. Призначена для багаторазового одержання друкарських відбитків. Взаємне розташування друкуючих і пробільних елементів визначає спосіб друку.
CTP ( англ. Computer to Plate) – технологія виготовлення друкарських форм у поліграфії. Друковані елементи на формних пластинах утворюються з допомогою засвічування пластин лазерним променем і подальшої хімічної обробки.
За своєю суттю технологія CTP являє собою керований комп'ютером процес виготовлення друкованої форми методом прямого запису зображення на формний матеріал. Цей процес, який реалізується за допомогою однопроменевого або багатопроменевого сканування, точніший, оскільки кожна пластина є першої оригінальної копією, виготовленої з одних і тих же цифрових даних. У результаті досягаються велика різкість точок, більш точна приводка, більш точне відтворення всього діапазону тональності вихідного зображення, менший розтиск растрової точки одночасно зі значним прискоренням підготовчих робіт на друкованій машині.
У CTP-технології очевидні переваги в порівнянні з традиційною технологією фотонабору і формного процесу, які можна сформулювати наступним чином:
скорочується час технологічного циклу виготовлення друкованих форм (не потрібні операції обробки фотоматеріалу, копіювання фотоформ на формні пластини і в ряді випадків обробки експонованих формних пластин);
виключаються з виробництва фотонабірні автомати, проявочні машини, копіювальне обладнання, а це означає економію виробничих площ, витрат на придбання та експлуатацію техніки, електроенергії; скорочення чисельності обслуговуючого персоналу;
підвищується якість зображення на друкованих формах завдяки зниженню рівня випадкових і систематичних перешкод, що виникають при експонуванні і обробці традиційних фотоматеріалів (вуаль, ореольність) і копіюванні монтажів на формні пластини;
поліпшуються екологічні умови на поліграфічному підприємстві через відсутність хімічної обробки плівок; підвищується культура виробництва і вдосконалюється організація технологічного процесу
Нині за технологією CTP виготовляють форми офсетного, високого, флексографічного та глибокого друку. Для запису зображення на формний матеріал при виготовленні офсетних і фотополімерних форм високого і флексографічного друку застосовуються пристрої двох принципово різних типів.
До першого типу пристроїв, що набули широкого поширення, відносяться лазерні експонуючі установки (формовивідні пристрої), в яких елементи зображення створюються на світлочутливих або термочутливих формних матеріалах за дією світлового чи теплового лазерного випромінювання.
У пристроях другого типу джерелом експонючого випромінювання слугує потужна УФ-лампа. При цьому експонування здійснюється через спеціальний чіп DMD, що містить безліч керованих мікродзеркал, або світлоперемикаючу лінійку LSA, елементи якої можуть пропускати світло під дією керуючих сигналів [29].
Для виготовлення друкарських форм було використано CTP-пристрій Kodak Trendsetter 400 III Quantum. Це найшвидший CTP-пристрій у своєму форматі на ринку, має 6-сторінковий формат, що покриває більшість газетних ротацій при збереженні бюджетної вартості.
Всі пристрої Trendsetter оснащені стійкою до збою індивідуального лазера і використовує динамічну автофокусування термічної голівкою розробки Creo, яка реалізує унікальні можливості систем Quantum – температурну компенсацію, наджорстку точку SquareSpot, стохастику Staccato 20 і взаємозамінність пластин, виведених на різних пристроях.
Для збільшення продуктивності всі моделі можуть бути на місці дооснащені, пристроєм автоматичного вивантаження пластин в проявну машину (CL), а також автозавантажувачем пластин (AL). Модель TS 400 III Quantum піддається дооснащенню до повноформатної моделі TS 800 III Quantum.
На рисунку 9 зображено зовнішній вигляд Kodak Trendsetter 400 III Quantum.
