- •5. Консультанти розділів проекту
- •6. Дата видачі завдання 03.11.2014 р.
- •Календарний план
- •1.2.3 Програми для верстання: Quarkxpress, AdobeInDesign.
- •2.1.2 Для макету журналу було обрано вісім шрифтів.
- •2.2.3 Для обробки та створення графічного матеріалу були застосовані програми Adobe Illustrator cs5 та Adobe Photoshop cs5.
- •Р исунок 9 – Зовнішній вигляд Kodak Trendsetter 400 III Quantum
- •2.3.3 Післядрукарські процеси включають фальцювання, різання та скріплення.
- •3.2 Структура і зміст кошторису на видання навчального журналу «English, why not?»
- •3.3 Визначення рівня рентабельності для навчального журналу «English, why not?»
- •4.2 Заходи та засоби протипожежного захисту
- •4.3 Економічні методи управління охороною праці
2.3.3 Післядрукарські процеси включають фальцювання, різання та скріплення.
Під фальцюванням розуміють згинання аркушів друкованої продукції. Фальцювання виконується на спеціальних фальцювальних автоматах і застосовується при виготовленні як листової продукції (буклети), так і багатосторінкової – для утворення так званих зошитів.
При виготовленні багатосторінкової продукції операція фальцювання часто виконується одночасно з підбором аркушів – для прискорення процесу виробництва брошур. У разі роботи з щільним папером або картоном (зазвичай більше 170 г/кв. м), перед виконанням фальцюванням роблять операцію бігування. Вона полягає у створенні невеликого заглиблення в тому місці, де пройде згин. Воно істотно збільшує точність розташування згину; крім того, без нього на щільному папері при згині можуть виникнути злами [26].
Для фальцювання була використана комбінована фальцювальна машина HEIDELBERG StahlFolder KH 78/4KLL. Її технічні характеристики приведені у таблиці 5.
Таблиця 5 – Технічні характеристики комбінованої фальцювальної машини HEIDELBERG StahlFolder KH 78/4KLL
Характеристика |
Значення |
Максимальний формат, мм |
78 х 128 |
Мінімальний формат, мм |
14 х 18 |
Мінімальна відстань між скобами, мм |
8 |
Максимальна швидкість фальцювання, м/хв |
230 |
Фальцювальна секція BUH-82 |
4 касети |
З
овнішній
вигляд комбінованої фальцювальної
машини HEIDELBERG StahlFolder KH 78/4KLL зображено на
рисунку 11.
Рисунок 11 – Зовнішній вигляд комбінованої фальцювальної машини HEIDELBERG StahlFolder KH 78/4KLL
Бігування зазвичай виконується на окремому бігувальному або фальцювальному обладнанні при установці на нього спеціального ножа. Існують машини, здатні бігувати і фальцювати виріб за один прогін.
Скріплення на скобу – це з'єднання декількох попередньо складених навпіл листів металевими скріпками. При скріпленні на скобу, залежно від товщини скріплюваного пакету, можуть варіюватися розмір та кількість скоб. Самі скоби бувають мідними, оцинкованими, нікельованими, сталевими. Їх розмір пов'язаний з кількістю аркушів, які піддають скріпленню на скобу.
Різання – один з поліграфічних процесів, що застосовується при виробництві поліграфічної продукції. Листове різання – це процес формування кінцевого розміру друкованого аркуша.
Віддруковані аркуші обрізають в стосі з усіх чотирьох сторін для того, щоб, по-перше, прибрати незадруковану площу аркушу, по-друге – щоб, отримавши дві взаємно перпендикулярні сторони, надати аркушам точної форми та розміру. Цей процес називається підрізуванням.
Примітно, що брошури, каталоги та інша продукція, де використовується непружинний спосіб скріплення, обрізуються по завершенні всіх операцій, включаючи сам процес скріплення. Таким чином, досягається точний розмір і рівний зріз аркушів готового примірника друкованої продукції.
Для різання даної поліграфічної продукції було використано одноножеву різальну машину Polar 137. Вона має ідеальний різ з відхиленням в 0,03 мм.
З
овнішній
вигляд різальної машини Polar 137 представлено
на рисунку 12.
Рисунок 12 – Зовнішній вигляд різальної машини Polar 137
Принцип її роботи: стос паперу розміщується на столі машини і вирівнюється за рахунок проштовхування до заднього зіштовхувача та одної з бокових направляючих. В цьому положенні вона утримується під час різання притискачем. Ніж, закріплений у тримачі, опускається і прорізає стос до марзану (бруска з прямокутним перерізом з поліуритана або фторопласта), що розміщений по лінії різу та попереджує затуплення ножа. Для задання величини різання зіштовхував має можливість переміщення та фіксації в потрібному положенні [21].
3 Економічна частина
3.1 Розрахунок суми витрат та ціни одного примірника навчального журналу «English, why not?»
Складання кошторису дасть можливим визначити, як загальну суму витрат на створення видання, так і ціну одного примірника видання.
У таблиці 6 наведено загальні параметри видання навчального журналу «English, why not?».
Таблиця 6 – Загальні параметри видання навчального журналу «English, why not?»
Параметр |
Значення |
Назва |
English, why not? |
Обсяг книги |
24 аркуші |
Наклад |
3 000 екземплярів |
Матеріали |
Папір друкарський, обкладинка в чотири кольори |
Ціна паперу |
12 240 грн. 00 коп./т |
З усіх статей витрат для видавця важливо чітко розумітися у вартості видавничих послуг та вартості матеріалів, що складаються на ринку. Щодо поліграфічних послуг, то нині кожна друкарня має орієнтовані розцінки на виготовлення будь-якого виду видання відповідно до конкретно обумовлених форматів, обсягів, накладів. Як правило, в таких розцінках виводиться вартість друку одного примірника видання з урахуванням матеріалів або без них. Такі своєрідні прайси немало друкарень розміщують на сторінках фахових видань або розсилають на адреси видавництв. Зіставивши ціни двох-трьох поліграфічних підприємств, можна підібрати для себе оптимальний варіант.
Що ж до матеріалів, то початкуючому видавцеві варто навчатися правильно оцінювати потребу в папері на своє конкретне видання самому, для того щоб перевірити, чи не закуповує друкарня зайві кілограми, закладаючи їх до калькуляції.
На одну тисячу аркуше-відбитків потрібно 17 кг паперу. Кількість аркуше-відбитків на друк нашого видання визначається за такою формулою (1):
А = Q × H, (1)
де A – кількість аркуше-відбитків;
Q – обсяг видання;
H – наклад видання.
У випадку з навчальним журналом «English, why not?»Кількість аркуше-відбитків підраховується так:
А = 24 × 3 000 = 72 000 шт.
Знаючи, що на одну тисячу аркуше-відбитків іде 17 кг паперу можна легко визначити, скільки його треба на 72 000 аркуше-відбитків за формулою (2):
П = (А × К)/1000, (2)
де П – кількість необхідного паперу на весь тираж;
А – кількість аркуше-відбитків;
К – вага паперу, необхідного для друку тисячі аркуше-відбитків.
Т = (72 000 × 17)/1000 = 1 224 кг = 1,22 т
Орієнтуючись у ринкових цінах на папір (1 т друкарського паперу коштує 12 240 грн. 00 коп.), можна визначити, скільки коштів піде на оплату паперу навчального журналу «English, why not?»за формулою (3):
Ц = Цп × П, (3)
де Ц – кількість коштів для оплати паперу всього тиражу;
Цп – ціна 1 т паперу;
П – кількість необхідного паперу на весь тираж.
Ц = 12 240 грн. 00 коп. × 1,22 = 14 932 грн. 80 коп.
