- •Визначання джерел конкурентних переваг.
- •1.2 Конкурентні переваги як основа формування глобальної конкурентоспроможності
- •1.3 Аналіз конкурентних стратегій за класифікаційними ознаками
- •Розділ II: Оцінка стратегії конкурентоспроможності підприємства на дп моу «Конотопський авіаремонтний завод «авіакон»»
- •2.1 Аналіз фінансово – господарської діяльності підприємства
- •2.2 Аналіз організаційної структури підприємства
- •2.3 Оцінка рівня міжнародної конкурентоспроможності підприємства
- •Розділ III: Розробка стратегії забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємства.
- •3.1 Міжнародна стандартизація як найважливіша складова забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємства.
- •3.2 Виробництво авіаційної техніки в рамках підвищення конкурентоспроможності підприємства.
- •3.3 Військово-технічне співробітництво як інструмент реалізації інтересів підприємства в контексті пріоритетів національного розвитку.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
3.3 Військово-технічне співробітництво як інструмент реалізації інтересів підприємства в контексті пріоритетів національного розвитку.
Удосконалення державної політики з питань національної безпеки у сфері оборони має на меті посилення міжнародного співробітництва як ключового фактору запобігання виникненню воєнних загроз та підтримання миру у всьому світі.
На рубежі ХХ–ХХІ століть в світі поряд із інтеграційними процесами набули широкого розмаху процеси дезінтеграції окремих держав, які призводять до виникнення внутрішніх та регіональних конфліктів, що супроводжуються грубим порушенням прав людини. Проблема запобігання збройних конфліктів та їх регулювання виступає на перший план у зовнішній політиці багатьох країн світу, стає об’єктом пильної уваги політиків, дипломатів, державних та міжнародних організацій [54].
Україна як одна із засновників і повноважний член ООН, прагне до активної участі у регулювання збройних конфліктів, сприянню встановленню та підтримки миру між державами.
Миротворча діяльність стала одним із найважливіших напрямків зовнішньополітичної діяльності України і виступає засобом підтримки міжнародної безпеки та захисту своїх національних інтересів. Така позиція, насамперед, знайшла своє відображення у «Основних напрямах зовнішньої політики України», де одним із пріоритетів визначена участь нашої держави у миротворчій діяльності [11].
За своїм змістом та результатами міжнародне співробітництво спрямоване на:
забезпечення європейської інтеграції України й участі в удосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки;
розвиток двосторонніх відносин з Російською Федерацією на основі стратегічного партнерства, дружби і добросусідства, взаємовигідного співробітництва;
забезпечення виконання положень Хартії Україна – США, формування механізмів стратегічного партнерства на засадах ефективного і взаємовигідного співробітництва;
підтримання діалогу з ключовими партнерами України, країнами-сусідами, іншими провідними державами світу та міжнародними організаціями з безпеки;
продовження конструктивного партнерства з Організацією Північноатлантичного договору з усіх питань, що становлять взаємний інтерес [11].
Миротворча діяльність представляє собою систему скоординованих політико-дипломатичних та воєнних методів колективних міжнародних зусиль під егідою ООН по відновленню миру та підтримці стабільності в конфліктних регіонах.
Варто зазначити, що за сучасних умов проекти взаємовигідного військово-технічного співробітництва України з ООН набули широкого розмаху. Протягом останніх років форми та способи воєнно-технічного співробітництва набули великого розмаїття. Вони розвиваються виходячи із внутрішніх та зовнішніх умов, які складаються у воєнно-економічній, воєнно-технічній сферах, у відносинах між країнами, а також удосконалюються у відповідності до завдань, які ставлять перед собою основні суб’єкти цієї діяльності – країни-експортери та країни-імпортери озброєння та воєнної техніки, задовольняючи потреби забезпечення своєї національної безпеки [68].
Специфіка продукції та послуг воєнного призначення, як показує світовий досвід та практика взаємодії держав у даній сфері, являється найважливішою суттєвою ознакою воєнно-технічного співробітництва. Вона полягає у бойових властивостях озброєння, воєнної та спеціальної техніки та можливостях їх використання з метою реалізації тієї чи іншої воєнної політики іноземною державою, або в досягненні конкретних політичних цілей різних політичних груп, які борються за політичну владу [11].
До провідних тенденцій сучасної миротворчої діяльності відносять розширення рамок миротворчості, що призводить до часткового перерозподілу ролей в даному процесі між ООН, регіональними структурами безпеки, воєнно-політичними союзами та спеціалізованими військовими підприємствами. В рамках військово-технічного співробітництва вагоме місце належить ДП КАРЗ «АВІАКОН», одним із пріоритетних напрямів діяльності якого є надання послуг з модернізації та капітального ремонту авіаційної техніки. Надійність вертольотів, що відремонтовані, неодноразово відзначалося керівництвом миротворчих місій ООН. Завдяки технологічним заходам, модернізації вертольотів, експортні машини зарекомендували себе конкурентоздатними, надійними в умовах інтенсивної експлуатації і практичного застосування у збройних силах країн світу [42].
На протязі останніх років головні зусилля були спрямовані на відновлення справності та підтримання технічної придатності основних зразків озброєння та військової техніки, у першу чергу авіаційної техніки об’єднаних сил швидкого реагування та тих, що залучаються для участі в миротворчих операціях [41].
