8.2 Завдання на підготовку до лабораторної роботи

Для виконання лабораторної роботи та пояснення результатів експериментів необхідно пропрацювати матеріал наведений у загальних відомостях та такі питання:

- задачі, що вирішує кореляційний аналіз;

- кореляційна та функціональна залежності;

- вибірковий коефіцієнт кореляції, та його визначення;

- встановлення значимості коефіцієнта кореляції.

8.3 Контрольні питання

8.3.1 Для чого використовується кореляційний аналіз?

8.3.2 Яким чином вибирається масштаб.

8.3.3 Для чого можна використовувати розшарування діаграм?

8.3.4 Для чого потрібно враховувати розмах змінних при побудові діаграм розсіювання?

8.3.5 Що таке помилкова кореляція?

8.3.6 Чим характеризується тіснота лінійного зв'язку при кореляційному аналізі?

8.3.7 У яких межах змінюється коефіцієнт кореляції?

8.3.8 Що характеризує коефіцієнт кореляції?

8.3.9 Що входить у кореляційний аналіз?

8.3.10 При виявленні наявності кореляції, для чого потрібно враховувати розмах досліджуваних змінних?

8.3.11 За яким критерієм перевіряється значимість коефіцієнта кореляції?

8.3.12 Який висновок можна зробити при 0,9  r_xy  1?

8.3.13 Вказати межі зміни коефіцієнта кореляції, що відповідають високій функціональній залежності?

8.3.14 Який висновок можна зробити при 0,1  r_xy  0,3?

8.3.15 Які межі зміни коефіцієнта кореляції відповідають помітній функціональній залежності?

8.3.16 Напишіть формулу для розрахунку фактичного значення критерію Ст’юдента при перевірці значимості коефіцієнта кореляції.

8.3.17 Що називається кореляційним аналізом?

8.4 Матеріали і устаткування

Результати досліджень для проведення кореляційного аналізу студенти одержують у викладача.

8.5 Вказівки з техніки безпеки

Роботу виконують з дозволу викладача у відповідності з інструкціями із ТБ (додаток А).

8.6 Порядок виконання лабораторної роботи

Ознайомитись з методикою кореляційного аналізу. Згідно з отриманими експериментальними даними, побудувати діаграму розсіювання й провести її аналіз. Розрахувати коефіцієнт кореляції й перевірити його значущість. Провести кореляційний аналіз отриманих результатів. Значення коефіцієнта Ст’юдента наведені в додатку Б. З використанням табличного редактора Excel побудувати лінію тренда з рівнянням.

8.7 Зміст звіту

Мета роботи, загальні відомості. Розрахунок необхідних величин. Аналіз отриманих результатів. Висновки

8.8 Література

Крутов В.И. Основы научных исследований [Текст]: Учеб. Для техн. Вузов / В.И. Крутов, И.М. Грушко, В.В. Попов и др. Под ред. В.И. Крутова, В.В. Попова.– М.: Высш. шк., 1989. – С. 305-316.

Лабораторна робота №9 оформлення результатів наукової роботи

Мета роботи: опанувати правила та набути навичок у оформленні результатів наукової роботи

9.1 Загальні відомості

Після того як сформульовані висновки, підготовлені ілюстрації отримані результати оформлюються у вигляді звіту, статті, доповіді. Розроблені єдині правила оформлення звітів у сфері науки і техніки, які викладені у Державному стандарті України ДСТУ 3008-95 під назвою "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення". Цей документ відповідає Міжнародному стандарту ІSО 5966:1982, який використовують у своїй роботі фахівці таких країн, як США, Японія, Франція, ФРН, Канада та ін. Окрім того, стандарт враховує історичні традиції та норми української мови, зокрема, щодо подання прізвищ та імен авторів тощо.

Стандарт регламентує загальні вимоги до побудови, викладу та оформлення звітів.

Вимоги до порядку викладу матеріалу звіту. Звіт умовно поділяють на окремі частини:

– вступну;

– основну;

– додатки;

– матеріал укінці звіту.

Вступна частина складається з титульного аркуша, списку авторів, реферату, змісту, переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, передмови.

Основна частина складається зі вступу, безпосередньо звіту, висновків, рекомендацій, переліку посилань.

Додатки розміщуються після основної частини звіту.

Матеріал у кінці звіту може містити список організацій, які розповсюджують звіт, та вихідних відомостей.

Вимоги до основних структурних елементів вступної частини.

Обкладинка надає користувачеві перше уявлення про звіт і тому має бути чіткою, зрозумілою та інформативною. Зовнішній бік обкладинки містить ідентифікатори звіту, міжнародний стандартний книжковий номер, відомості про виконавця роботи – юридичну особу (організацію) або фізичну особу, повну назву документа, прізвища авторів звіту, рік складання звіту, спеціальні записи та обмеження розповсюдження.

Титульний аркуш є першою сторінкою звіту і править за основне джерело бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа. Відомості на титульному аркуші в основному збігаються з відомостями на обкладинці.

Реферат призначений для попереднього ознайомлення зі звітом. Він має бути стислим, інформативним і давати можливість прийняти рішення про доцільність читання всього звіту. На відміну від анотації він виконує не сигнальну, а пізнавальну функцію і відповідає на питання що говориться в первинному документі. В той час як анотація відповідає на питання про що говориться в документі. Реферат містить відомості про обсяг звіту, кількість частин звіту, ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел, згідно з переліком посилань, безпосередньо текст реферату та перелік ключових слів. Текст реферату повинен відбивати подану у звіті інформацію у такій послідовності:

– об'єкт дослідження;

– мета роботи;

– методи дослідження та апаратура;

– результати та їх новизна;

– основні конструктивні, технологічні й техніко-експлуатаційні характеристики та показники;

– ступінь впровадження;

– взаємозв'язок з іншими роботами;

– рекомендації щодо використання результатів роботи;

– галузь застосування;

– економічна ефективність;

– значущість роботи та висновки;

– прогнозні припущення про розвиток об'єкта дослідження.

Обсяг реферату не повинен перевищувати 500 слів, і бажано, щоб він уміщався на одній сторінці формату А4.

Перелік ключових слів містить від 5 до 15 слів або словосполучень, надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Анотація це стисла характеристика роботи з точки зору змісту, призначення, форми і ін. Вона відповідає на питання “про що робота”?

Передмова включає супровідні нотатки, що пояснюють певні аспекти роботи, історичні умови для її написання тощо.

Вимоги до основних структурних елементів основної частини.

У вступі коротко викладають:

– оцінку сучасного стану проблеми, практично розв'язані задачі, прогалини знань, що існують у певній галузі, провідні організації, фірми та провідних вчених цієї галузі;

– світові тенденції розв'язання поставлених задач;

– актуальність певної роботи та підставу для її виконання;

– мету роботи та галузь застосування;

– взаємозв'язок з іншими роботами. Не потрібно торкатись фактів та висновків, які викладені в наступних розділах.

Безпосередньо звіт – це виклад відомостей про предмет дослідження, котрі є необхідними й доступними для розкриття суті певної роботи (опис: теорії, методів роботи, характеристик і властивостей досліджуваного об'єкта, принципів дії та устрій об'єкта; метрологічне забезпечення) та її результати. Особливу увагу приділяють новизні в роботі, питанням сумісності, надійності, безпеки, екології, ресурсоощадності. Суть звіту викладають, поділяючи матеріал на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Відповідальність за достовірність відомостей, які містить звіт, несе виконавець.

Висновки містять тільки оцінку одержаних результатів даної роботи або її окремого етапу (негативних теж) з урахуванням світових тенденцій розв'язання поставленої задачі; можливі галузі використання результатів роботи; народногосподарську, наукову, соціальну значущість роботи. У висновках потрібно рухатись від часткових до більш загальних і важливих положень. Висновки часто пишуться у вигляді коротко сформульованих тез (положень). іноді їх представляють у зв’язаному, але максимально стислому викладі.

Характерною помилкою у висновках є те, що замість формулювання результатів досягнутих в роботі наводиться описання того, що робилося в роботі.

Рекомендації визначають подальші роботи, які вважають необхідними, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження. Рекомендації повинні мати конкретний характер і логічне обґрунтування.

Перелік посилань у вигляді бібліографічних описів джерел (технічної літератури, патентів, звітів) наводиться в порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті.

Загальні вимоги до оформлення тексту звіту, ілюстрацій і таблиць. Звіт складається у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць і оформляється на аркушах паперу формату А4 машинописним способом або комп'ютерним набором на одному боці аркуша білого паперу.

При оформленні важливі ясність викладання, систематичність і послідовність у подачі матеріалу.

Для полегшення засвоювання матеріалу текст потрібно ділити на абзаци. Кожний абзац містить самостійну думку, що викладена в одному або декількох реченнях.

В рукопису бажано не допускати повторів, переходу до іншої думки поки попередня не отримала закінченого висвітлення. Не бажано використовувати розтягнуті фрази з нагромадженням підрядних речень, введених слів та фраз. Текст краще розуміється якщо в ньому відсутні тавтології, часте повторення одних і тих же слів та виразів. В тексті потрібно робити менше посилань на себе, а якщо це необхідно то використовувати вирази від третьої особи: автор вважає, на нашу думку.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) доцільно розміщувати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються. Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під зображенням. Таблицю необхідно розташовувати безпосередньо після тексту, де про неї згадується вперше, або на наступній сторінці. Формули та рівняння записують після тексту, в якому про них йдеться, посередині сторінки. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, наводяться безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені в формулі.