Семінарське заняття 9. Правові та політичні ідеї представників лібералізму у франції та англії (і пол. Хіх ст.). Утопічні соціалісти. Юридичний позитивізм. Питання для обговорення:

1. Політико–правова ідеологія лібералізму на тлі західно–європейської дійсності І пол. ХІХ ст. Б. Констан про державу, її форми, розподіл влади та свободу особи.

2. Погляди І. Бентама на право і державу. Нормативні засади політичної теорії лібералізму Дж.–С. Мілля.

3. Теоретичні та практичні аспекти демократії А. Токвіля. Робота “Про демократію в Америці”.

4. Німецький лібералізм: В.Гумбольдт. Теорія “надкласової монархії” Л.Штейна.

5. О. Конт як фундатор позитивізму. Методологічні засади позитивізму. О.Конт про суб’єктивне право як обов’язок та соціальну функцію.

6. Юридичний позитивізм як теоретична засада легізму. Основні ідеї та принципи легізму. Дж. Остін, К. Бергбом, П. Лабанд, А. Есман. Вплив юридичного позитивізму на правову та політичну реальність Європи.

Методичні рекомендації по підготовці до семінарського заняття: Найбільш впливовим політичним та інтелектуальним напрямком політичної думки в Європі першої половини ХІХ ст. виступив лібералізм. У суспільстві утверджувалась формула взаємин з державою: не заважайте, дайте свободу дій. Які ідеї утверджував та відстоював лібералізм. Що нового у сучасному лібералізмі?

Специфічною формою філософського та юридичного світогляду став філософський і юридичний позитивізм, що став відображенням втілених у новому законодавстві принципів громадянського суспільства. Місце критики феодального права з позиції природно–правової теорії зайняла апологія діючого позитивного права, можливостей наукової організації суспільства. Лібералізм стоїть не тільки на стражі індивідуальної свободи, прав особистості, але і виступає за організацію державного механізму на демократичних і правових началах, за зв’язаність законом особи і влади.

Основні напрямки західноєвропейської політико–правової думки – лібералізм, соціалізм, позитивізм – істотно збагатили й урізноманітнили зміст і спрямованість вчень про державу і право. Їх еволюція в другій половині ХІХ – у ХХ ст. підтвердить плодотворність ліберальних ідей, обмеженість юридичного позитивізму і неспроможність практики соціалізму.

Теми рефератів:

1. Утилітаризм як напрям в розвитку правової думки Англії І пол. ХІХ ст.

2. Позиція гуманістичного індивідуалізму В. Гумбольдта.

3. Теорія “надкласової монархії” Л. Штейна. Співвідношення держави і громадянського суспільства.

4. Юридичний позитивізм про заперечення природного права. Закон як засіб апології держави.

5. Проблема громадянської свободи і влади суспільства над індивідом у творі Джона Мілля “Про свободу”.

Семінарське заняття 10. Державно–правові вчення періоду утворення феодальної централізованої держави та зміцнення абсолютизму в росії. Питання для обговорення:

1. Формування політичної ідеології Московської держави. Політична концепція Філофея “Москва – третій Рим”. “Нестяжателі” та “іосифляни”.

2. Обгрунтування ідеї просвітленого абсолютизму С. Полоцьким, Ф. Прокоповичем, В. Татіщевим, Т. Посошковим. Політико–правова програма дворянства.

3. Політико–правові вчення російських просвітителів ХVІІІ ст. вчення С. Десницького про право та державу.

4. Політико–правове вчення О. Радіщева. Теорія природних прав людини та договірного походження держави.

5. Лібералізм в Росії. Проекти державних перетворень М. Сперанського.

6. Політичні та правові ідеї декабристів. “Руська правда” П. Пестеля. Конституційні проекти М. Муравйова.

Методичні рекомендації по підготовці до семінарського заняття: Процес формування середньовічної феодальної держави на території теперішньої Росії сягає до часів Київської Русі. У Росії сформувався тип самодержавної влади як абсолютно ні від кого не залежної і суверенної. Ідеологічним підгрунтям Московської державності стає політична концепція “Москва – третій Рим”. Вона започаткувала тенденцію до проголошення Московії єдиним у світі православним царством, якому властива світова історична місія. Була обгрунтована претензія Москви на ідеологічну зверхність над усіма православними народами. Особливості формування та розвитку Московської держави як деспотії східного типу наклали свій відбиток на розвиток державно–правової думки. Визначіть ці особливості та проаналізуйте їх. Характерною рисою державно–правової думки періоду утворення Московської централізованої держави був її прагматизм, практична спрямованість. Теологічний світогляд був панівним, але середньовічна релігійна–правова думка не відігравала на московському грунті значної ролі. На відміну від країн Західної Європив Московії не існувало дуалізму світської та духовної влад. Православна церква в цілому служила інтересам зміцнення самодержавства.

У другій половині ХVІІІ ст. відбулися подальші зміни у політико–правовій думці. Росія зробила спробу стати країною “освіченого абсолютизму”.

Теми рефератів:

1. Вплив процесів формування та розвитку Московської централізованої держави на розвиток державно–правової думки.

2. Політико–правове значення та загальна характеристика положень концепції “Москва – третій Рим”.

3. Пректи конституційних реформ декабристів.

4. Особливості політико–правової думки Росії періоду розквіту абсолютизму.