Гігієнічні основи планування населених місць

В Україні все частіше розробляються проекти будівництва (рекон­струкції) не тільки окремих міст, селищ і сіл, але й цілих економічних районів, тобто здійснюється районне планування. Це дозволяє раціона­льно використовувати природні ресурси (водоймища, зелені насаджен­ня тощо), розташовувати населені пункти і промислові об'єкти.

Для створення здорових умов життя у населеному пункті, що будується, велике значення має правильний вибір земельної ділянки.

Вибираючи земельну ділянку під будівництво нового або роз­ширення існуючого населеного пункту, насамперед слід звертати увагу на природні умови, до яких належать клімат, рельєф місце­вості, грунт, відкриті водоймища, зелені насадження.

Клімат. Згідно зі СНШом 11-А-6—72 «Будівельна клімато­логія і геофізика. Основні положення проектування», уся територія СНГ поділяється на 4 кліматичних райони і 16 підрайонів. Райони відрізняються один від одного за температурними умовами, інтен­сивністю сонячної радіації, кількістю атмосферних опадів, туманоутворенням, температурними інверсіями, вітровим режимом тощо. У кліматичних районах відрізняють підрайони, серед яких можуть бути холодний, помірний, теплий і жаркий.

Згідно ДБН 360-92** територія України поділяється на 4 кліматичних зони і 10 підзон.

Рельєф місцевості. У середніх і північних широтах країни для житлової зони вико-ристовують підвищену частину території, яка краще інсолюється. Низинні місця у цих широтах не можуть вважа­тися сприятливими для розміщення житлової забудови, дитя-чих і лікарських закладів. Рельєф місцевості повинен бути таким, який би забезпечував природний сток атмосферних опадів, раціональ­ний устрій водопроводу і каналізації, рух пішоходів і транспорту. Тому для населеного пункту вибирають територію з мало-пересіченим рельєфом, природним схилом від 1 до 6 °. Територія із схилом від 10 до 20 ° вважається обмежено придатною для забудови, її ви­користовують в основному під зе-лені насадження.

Придатною для забудови житловими будівлями вважається суха, пориста, неза-бруднена земля (грунт) з низьким рівнем стоян­ня ґрунтових вод (2 м до поверхні зем-лі).

Грунт. Територія, на якій знаходилися скотомогильники, звали­ща, кладовища, не може використовуватися для будівництва, її мож­на використовувати під зону озеленення. У теплих і спекотних райо­нах у разі вітрів з великою швидкістю, що регулярно повторюються у холодний період року, для житлової зони вибирається територія, роз­ташована під захистом гір, лісових масивів, або передбачається ство­рення лісозахисних смуг з того боку, звідки віють вітри. У місцево­стях з невеликою швидкістю вітру і частим штилем, що гальмує процеси самоочищення повітря, під населений пункт відводять підви­щену ділянку території, де є кращі умови для провітрювання.

Наявність зелених насаджень і відкритих водоймищ поліпшує мікроклімат місцевості, тому зелені насадження і відкриті водойми­ща необхідно оберігати від знищення.

Під час добору земельної ділянки під населений пункт особли­ву увагу звертають на можливість створення у ньому раціональної системи водопостачання і каналізації.