Щільність житлового фонду (у м2 на 1 га) території мікрорайону

Кліматичний район	Кількість поверхів
	2	3	4	5	6	7	8	9	12
Усі райони, крім холодного	3000	3900	4200	4800	5100	5400	5700	6300	6700
Холодний	3600	4800	5200	5700	6000	6400	6700	7500	—

ранспорту у квартирах, що виходять на вулицю тощо. У разі смуго­вої забудови важко раціона-льно озеленити територію, улаштувати майданчики тощо. Групова, або комбінована, забудова вважається найраціональнішою, оскільки забезпечує добру інсоляцію бу­динків, провіт-рювання внутрішньоквартальних просторів, знижен­ня інтенсивності шуму. З метою достат-ньої інсоляції і провітрюван­ня житлових будинків необхідно між будинками залишати відстані: між фасадами — не менш двох висот вищого з будинків і 10—15 м — між торцями. Загальна кількість житлових приміщень, що виходять у несприятливий бік, не повинна пере-вищувати 20 %.

Гігієнічне значення зелених насаджень

Плануючи населений пункт, виділяють три види озеленення міста: 1) спільного призначення — парки культури і відпочинку, ботанічний і зоологічний сади, сквери, бульвари і насадження на вулицях, позаміські зелені масиви; 2) повсякденного використання — у мікрорайонах, при санаторіях, будинках відпочинку, дитячих закладах, підприємствах, клу­бах тощо; 3) спеціального призначення — санітарно-захисні зони, озеле­нення уздовж доріг, на кладовищах. Зелені насадження повинні займати не менше ніж 40 % площі мікрорайону.

Розміри озеленення і розміщення його наводяться у табл. 18.

Таблиця 18. Види зелених насаджень, їх розміри і розміщення

Вид зелених насаджень	Площа, га, і ширина, м	Розташування
Парки міські районні	15 га 10 га	Якщо можливо, у центрі міста або біля водоймища У селітебній зоні
Сади житлових районів мікрорайонів	3 га 1 га	У центрі житлових районів У мікрорайонах
Сквери	0,2—2 га	На площах, у відступах у забудові, по вулицях
Бульвари	110м	На головних і пішохідних вулицях, магістралях і набережних
Смуги	100 м	Між житловими районами

Значення зелених насаджень для організму людини дуже важливе. Завдяки зеленим насадженням повітря насичується киснем, поліпшується мікроклімат населених пунктів. У спеку зелені насад­ження захищають поверхні стін, грунту від прямого сонячного вип­ромінювання, пом'якшуючи температурний режим відкритої місцевості.

Температура повітря серед зелених насаджень нижча, ніж на відкритих місцях, а вологість — вища за рахунок випаровування з поверхні дерев і кущів (випаровується волога).

Завдяки наявності зелених насаджень знижується швидкість вітру. Вітрозахисна функція їх залежить від густини. Зелені насад­ження затримують на своїй поверхні пилові частки, нейтралізують деякі гази (оксиди азоту, вуглеводню, сірки), зменшуючи їх концен­трацію в повітрі. Тому вони незамінні у благоустрої населених місць (озеленення санітарно-захисних зон між промисловими підприємствами і житловими кварталами, смуги зелених насад­жень по периметру лікарняної ділянки).

Зелені насадження знижують сонячну радіацію і створюють благодатну для людини тінь. Під тінню дерев зникає прикре відчут­тя спеки, поліпшується теплообмін і самопо-чуття людини.

Велика роль зелених насаджень у зниженні вуличного шуму. Смуга зелених насаджень шириною 8—10 м може знизити рівень шуму на 5—7 дБ.

Психогігієнічне значення зелених насаджень полягає у пози­тивному впливі на настрій, психіку і здоров'я людини.

6