Процедура проведення періодичних оглядів торговельної політики

Механізм проведення огляду торговельної політики визначено в Додатку 3 Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі [6, с. 397—400].

Періодичним оглядам підлягає торговельна політика та практика всіх Членів організації. Їх періодичність залежить від частки окремого Члена в світовій торгівлі. Чотири найбільші за обсягами торгівлі члени СОТ (ЄС, США, Японія та Канада — т. зв. Четвірка) проходять огляди кожні два роки; наступні 16 найбільших торгових партнерів — кожні чотири роки; інші Члени СОТ — кожні 6 років; і ще триваліший інтервал передбачено для найменш розвинутих країн. При цьому допускаються певні відхилення, але не більше, ніж на 6 місяців (табл. 10).

Організація і виконання оглядів торгової політики країн—Членів є компетенцією Органу з огляду торгової політики (ТПРБ — Trade Policy Review Body), який за ієрархією СОТ рівнозначний Генеральній Раді та Органу врегулювання суперечок, що свідчить про важливість, яку Члени СОТ приділяють цьому процесу.

Таблиця 10

Графік проведення оглядів торговельної політики

Члени СОТ	Частота оглядів
ЄС, США, Японія та Канада	Кожні 2 роки
16 наступних за часткою у світовій торгівлі	Кожні 4 роки
Інші	Кожні 6 років

Засідання відбуваються згідно з графіком оглядів. Повідомлення про засідання надсилається Членам СОТ не пізніше, ніж за 10 календарних днів, а попередній порядок денний засідання — не пізніше ніж за чотири тижні до його початку. Такі засідання, як правило, проводяться на двох сесіях: на першій заслуховуються заява Члена СОТ, який проходить огляд, заяви двох незалежних осіб, призначених Головою ТПРБ, а також Секретаріату. На другій сесії обговорюються питання щодо торговельної політики Члена.

Для проведення огляду не вимагається наявності кворуму, який становить просту більшість Членів. Рішення приймаються Радою більшістю поданих голосів відповідно до статті IX Угоди про заснування СОТ.

Інформаційною основою здійснення огляду торгової політики країни ТПРБ є:

1. звіт, що готується безпосередньо Членом, щодо якого проводиться огляд;

2. звіт, що готується Секретаріатом СОТ на базі наявної в нього інформації, а також інформації, що надається зацікавленим Членом чи Членами СОТ.

Схематично формат звітів країн представлено в Додатку 17. Звіт країни передбачає огляд заходів щодо торговельної політики (частина А 4.а), які можуть включати:

• імпортне та експортне мито (рівень, частка зв’язаних тарифів, загальна система преференцій, ставки, які застосовуються до членів зон вільної торгівлі, митних союзів, інші преференції);

• тарифні квоти та додаткові збори;

• кількісні обмеження, в тому числі добровільні обмеження експорту, бар’єри в доступі на ринок,

• нетарифні заходи, зокрема, ліцензування;

• митну оцінку та правила походження;

• технічні бар’єри та санітарні і фітосанітарні заходи;

• державні закупки;

• антидемпінгові та захисні заходи, субсидії та компенсаційні заходи;

• експортні податки, експортні субсидії, звільнення від оподаткування, надання пільгових експортних кредитів;

• зони вільної торгівлі, в тому числі виробництво під митним контролем;

• вплив державних торговельних підприємств тощо.

Одразу після проведення огляду звіти Члена та Секретаріату разом з протоколом відповідного засідання ТПРБ публікуються та розміщуються на веб-сторінці СОТ www.wto.org [15, с. 49].

Країни, що розвиваються, і особливо найменш розвинуті країни можуть отримати технічну допомогу від Секретаріату чи Членів СОТ для підготовки звіту.

На кінець 2001 року було проведено 150 оглядів 84 Членів СОТ (враховуючи ЄС як одну країну). Канада та США проходили огляд 6 разів; ЄС та Японія — п’ять; десять членів (Австралія, Бразилія, Індонезія, Китайський Гонконг, Республіка Корея, Малайзія, Норвегія, Сингапур, Швейцарія та Таїланд) — тричі; та тридцять членів — двічі. Протягом 2001 року Орган з огляду торгової політики здійснив огляди 20 членів, а саме: Антигуа і Барбуда, Брунею, Камеруну, Коста-Ріки, Чехії, Домініканської Республіки, Габону, Гани, Гренади, Макао (Китай), Мадагаскару, Малайзії, Маврикію, Мозамбіку, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсії, Сент-Вінсент і Гренадини, Словаччини, Уганди, США [27, с. 111].

Протягом останніх кількох років значна увага приділялась оглядам найменш розвинутих країн з метою сприяння їх розвитку. На кінець 2001 було проведено огляди 14 з 30 найменш розвинутих країн, що є Членами СОТ.

Як передбачено параграфом F Додатка 3 Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі, Орган огляду торгової політики у 1999 році провів оцінку роботи Механізму огляду торговельної політики. Результати оцінки було представлено під час Конференції Міністрів у Сіетлі. Члени СОТ зазначили, що загалом механізм працює ефективно, і що його місія та цілі залишаються важливими.

Проведення періодичних оглядів приносить такі основні результати для експертів та урядовців:

• стимулює уряди дотримуватись правил та дисциплін СОТ і виконувати свої зобов’язання;

• допомагає урядам краще зрозуміти політику та стан інших країн;

• забезпечує зворотний зв’язок для країн, що проходять огляд, стосовно їх участі в багатосторонній торговельній системі.

Крім того, Орган з огляду торгової політики також відповідає за підготовку на базі звітів Генерального директора СОТ щорічних оглядів розвитку міжнародного торговельного середовища з точки зору його впливу на багатосторонню торговельну систему.

Л ітература

1. Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі. В кн.: Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. К.: «Вимір», Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу до СОТ, 1998. — C. 4—15.

2. Генеральна угода з тарифів та торгівлі. В кн.: Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. К.: «Вимір», Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу до СОТ, 1998. — С. 438—503.

3. Генеральна угода про торгівлю послугами. В кн.: Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. К.: «Вимір», Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу до СОТ, 1998. — С. 301—335.

4. Угода про сільське господарство. В кн.: Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. К.: «Вимір», Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу до СОТ, 1998. — С. 35—62.

5. Домовленість про правила та процедури врегулювання суперечок. В кн.: Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. К.: «Вимір», Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу до СОТ, 1998. — С. 370—396.

6. Механізм по огляду торговельної політики. В кн.: Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. К.: «Вимір», Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу до СОТ, 1998. — С. 397—400.

7. Осика С. Г., Пятницькій В. Т., Осика А. С. Генеральна угода з тарифів і торгівлі як основа універсального міжнародно-правового регулювання світової торгівлі. — К.: УАЗТ, 1999. — 204 с.

8. Осика С. Г., Оніщук О. В., Осика А. С., Пятницькій В. Т., Штефанюк О. В. Інституціональні та процедурні механізми системи ГАТТ/СОТ у регулюванні світової торгівлі. — К.: УАЗТ, 2000. — 340 с.

9. Процес приєднання України до СОТ: здобутки і невирішені проблеми// Національна безпека і оборона, — №6 (30), 2002. — С. 72.

10. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г.Лук’яненка. — К.: КНЕУ, 2001. — 538 с.

11. ГАТС. Генеральное соглашение по торговле услугами. Руководство для бизнеса // Европейская Комиссия. — 88 с.

12. Россия и международная торговая система / Под ред. Э. Ван Дузера, С. Ф. Сутырина, В. И. Капустина. — Изд-во «Петрополис», СПб., 2000. — 445 с.

13. Щетинин В. Д. Экономическая дипломатия — М.: Международные отношения, 2001. — 280 с.

14. Hart Michael. Governing the Global Economy: From the GATT to the WTO.

15. ITC/Commonwealth Secretariat. Business Guide to the World Trading System. Geneva. London, 1999. — 329 p.

16. ITC/Commonwealth Secretariat. Business Guide to the General Agreement on Trade in Services. Geneva. London, 1999. — 210 p.

17. ITC/Commonwealth Secretariat. International Marketing and the Trading System. Geneva. London, 2001. — 219 p.

18. Special study № 6. Market Access: Unfinished Business. Post-Uruguay round inventory and issues. — WTO Publications Centre William Rappard. 2001. — 141 p.

19. The Legal Texts. The Results of the Uruguay Round of Multilateral Trade Negotiations. World Trade Organization. 1999. Cambridge University Press. 2002. — 492p.

20. The Political Economy of the World Trading System. The WTO and Beyond. Second Edition. Oxford University Press. 2001. — 547 p.

21. The Two Faces of National Interest/ W. David Klinton, USA. 1994. — 278 p.

22. Trade Training Program Module 3: The mechanics of the WTO — How the Institution Works.

23. Trade Training Program Module 7: Dispute Settlement in the WTO.

24. Trading into the Future. Second edition revised. World Trade Organization. 2001. — 69 p.

25. World Trade Organization. Annual Report 1999. — 159 p.

26. World Trade Organization. Annual Report 2001. — 162 p.

27. World Trade Organization. Annual Report 2002. — 168 p.

28. World Trade Organization International Trade Statistics 2000. — 215 p.

29. World Trade Organization. Note by the Secretariat. Accession to the World Trade Organization. Procedures for Negotiations under Article XII. WT/ACC/1. 24 March 1995. — 29 p.

30. World Trade Organization. Ministerial Conference. Fourth Session. Doha, 9-14 November 2001. Ministerial Declaration. — WT/MIN(01)/DEC/W/114.

31. World Trade Organization. Technical note on the accession process. WT/ACC/7/Rev.2. November 1, 2000. — 152 p.

32. World Trade Organization. Report of the Working Party on the Accession of China. WT/MIN(01)/3, November 10, 2001. — 177 p.

33. Розклад поступок Китаю щодо товарів. — Додаток 8 звіту Робочої групи про вступ Китаю до СОТ. World Trade Organization. Report of the Working Party on the Accession of China. Schedule CLII. WT/ACC/CHN/49/Add.1. 2001. — 464 p.

34. Графік специфічних зобов’язань Китаю в секторі послуг. — Додаток 9 звіту Робочої групи про вступ Китаю до СОТ. World Trade Organization. Report of the Working Party on the Accession of China. Schedule CLII. WT/ACC/CHN/49/Add.2. 2001. — 55 p.

35. World Trade Organization. Report of the Working Party on the Accession of Georgia. WT/ACC/GEO/31, August 31, 1999. — 57 p.

36. The 128 countries that has signed CATT by 1994 — офіційна веб-сторінка СОТ — http://www.wto.org/english/thewto_e/acc_e/gattmen_e.htm

37. Members and Observers — офіційна веб-сторінка СОТ — http://www.wto.org/english/thewto_e/whatis_e/tif_e/org6_e.htm

38. WTO organization chart — офіційна веб-сторінка СОТ — http://www.wto.org/english/thewto_e/ whatis_e/tif_e/org2_e.htm

39. офіційна веб-сторінка Кернської групи http://www.cairnsgroup.org