4.4. Профіль протоколів для канального та фізичного рівнів.

Інформаційна модель системи передачі даних.

Теоретичну основу систем передачі даних визнач. етелонна модель взаємодії відкритих систем по OSI міжнародної організації стандартів ISO. Ця модель описана стандатом ISO 7498 явл.міжнародним стандартом передачі даних. Згідно еталонної моделі виділяється 7 рівнів взаємодії відкритих інф.систем. 1 рівень- фізичний,2-канальний, 3-мережевий, 4-транспортний, 5-сеансовий, 6-представницький, 7-прикладний.реалізація рівнів еталонної моделі з т.з.функціонування може застосовуватись програмно(4-7 рівні), апаратно (2-3 рівні) або тільки апаратно 1рівень. Кожен рівень ха-ся групою стандартів, які містять в собі дві специфікації: протокол, сервіс. Протокол – набір правил і форматів взаємодії об’єктів одного рівня. Фізичний рівень визначає інтефейси системи з аналом зв’язку, забезпечує необхідні перетворення сигналів з однієї форми в іншу (безперервну в дискретну і навпаки), а також забезпечує встановлення роз’єднання та зднання сеансу зв’язку. Основні системні блоки забезпечують взаємодію за допомогою певних інтерфейсів та протоколів, що стандатриз.в ISO – RS232,V24,V25 і ін.ці стандарти встановлюють швидкість та послідовність передачі даних, номенклатуру(перелік кіл) значення напруг та струмів в ел.колах інтерфейсів. На фіз.рівні також можуть діагностуватись деякі несправності, що виникають в інтерф. Однозначно на фіз.рівні проводять поперпдню обробку аналогових сигналів, виділення сигналів, що надходять з телеф.ліній (зумер.дзвінок), а також забезпечується перетворення аналогових сигналів, що надходять з лінії та цифрового коду в аналог.сигнал, який подається з лінії зв’язку.для модемів високого рівня на фіз.рівні може забезпечуватись обмін службовою інф., що дозволяє модемам домовлятись про спосіб модуляції, швидкість передачі , необхідність введення протоколів стискання інф.та корекції помилок і забезпечуються деякі процедури визначення та корекції помилок і забезпечуються деякі процедури визначення та корекції АЧХ каналу передачі даних. Взаємодія модемів на фіз.рівні може ха-ся типовим профільним протоколом.

Взаємодія між термінальним пристроєм на фіз.рівні здійснюється за допомогою RS232, а взаємодія пристрою передачі (модема) з лінією зв’язку і кореспондентом V21.

На канальному рівні відбувається безпосередньо упрвління потоком дискретних даних. Засоби канального рівня реаліз.наступні функції:

1)проводиться формування з інф.послідовності, яка надходить до термін.пристрою(RS232), блоків даних з розміщенням їх в інф.кодах.

2)Проводиться кодування інформації в залежності з перешеодостійким або стискаюч. кодом.

3) декодування на прийм.стороні

4)управління потоком даних на рівні каналу

5)у необхідності корегування при спотворені кадрів. Можливий профіль протоколів для DCE для модема, що підтримує як фізичний так і канальний рівень може мати вигляд:

На першому фіз.рівні реалізується з’єднання пристроїв з модемом, а також реалізується протокол V34 для взаємодії з кореспондентом. На другому реаліз. кодуання V42.

4.5. АТ-команди для модемів.

Для управління так званими "інтелектуальними" модемами використовуються спеціальні зв'язні програми - програми працюють під управлінням операційної системи ЕОМ. Зв'язна програма створює на екрані терміналу дружній інтерфейс користувача, що забезпечує зручне виконання необхідних функцій, що управляють. При цьому використовується, в основному, набір команд АТ, передаваних модемом або через зв'язковий порт комп'ютера (для зовнішніх модемів), або через спільну шину (для внутрішніх модемів). Перед початком роботи, користувач може задати деякі параметри взаємодії комп'ютера і модему. Зв'язні програми створюють лаву можливостей, що спрощують управління модемом:

• зберігання довідників телефонів

• зберігання наборів команд управління для різних модемів

• макромова для написання програм, що управляють

З часу випуску перших AT-сумісних модемів набір їх команд дещо розширився, але|та| всі основні команди залишилися без зміни.

Всі команди, передавані комп'ютером модему, треба зачинати|починати| префіксом AT| (ATtention| - увага) і закінчувати символом повернення каретки ( <CR|> ). Тільки|лише| команда А/ і Escape-послідовність "+++|" не вимагають для себе префікса AT|. Після|потім| префікса AT| можуть йти одна або відразу декілька команд. Для ясності ці команди можуть бути відокремлені один від одного символами пропуску|прогалини|, тире, дужками. В більшості випадків команди можуть бути написані як заголовними, так і рядковими буквами|літерами|.

При передачі модему команд вони спочатку заносяться у внутрішній буфер, який, як правило, має розмір 40 символів. Команди, записані в буфер модему, виконуються після|потім| надходження|вступу| символу повернення каретки. Унаслідок|внаслідок| обмеженості розміру буфера не слід передавати модему дуже|занадто| довгі команди (більше розміру буфера). Довгі команди можна розбивати на частини|на шматки| і передавати в декілька заходів|заходження|. При цьому кожна частка|частина| повинна зачинатися|починати| префіксом АТ і закінчуватися символом повернення каретки.

Якщо при наборі команди допущена помилка, то її можна виправити, використовуючи клавішу BackSpace|.

Після|потім| виконання кожної команди модем посилає назад комп'ютеру відповідь у вигляді числа або слова. Ця відповідь означає, чи виконана команда або сталася помилка.

Стандартний набір АТ команд налаштування модему:

AT - Початок (префікс) командного рядка.

A / - Модем повторює попередню командний рядок.

ATA - Відповідь.

ATD - Набір номера.

ATE - Команда луна.

ATH - Команда очікування.

ATI - Команда ідентифікації.

ATO - Готовність або початковий стан.

ATQ - Управління кодом відповіді.

ATV - Розгорнутий або стиснений код відповіді.

ATW - Повідомлення про стан з'єднання.

ATX - Дозвіл кодів відповіді.

ATZ - Скидання модему.

+ + + - Послідовність виходу.

AT & D - Управління сигналом DTR (готовність передачі даних).

AT & F - Завантаження S регістрів з постійної пам'яті (заводська установка).

AT & M - Вибір синхронно / асинхронно.

AT & P - Імпульсний режим набору.

AT & Q - Режим зв'язку. (Для модемів CALPAK еквівалентно AT & M).

AT & R - Управління сигналами RTS / CTS.

AT & S - Сигнал DSR завжди включений.

AT & T - Тест режимів.

AT & V - Перегляд поточної конфігурації і користувальницьких профайлів модему.

AT & W - Записати S регістри в енергонезалежну пам'ять.

AT & X - Передача тактових сигналів.

AT & Y - Вибір активної конфігурації з існуючих користувацьких профайлів.

AT & Z = n - Зберегти телефонний номер в енергонезалежній пам'яті.

Розширене безліч команд AT

AT \ B - Передати розрив для нормального режиму даних (DATA MODE).

AT \ G - Установка управління портом модему.

AT \ K - Управління розривом для надійного режиму даних (RELI-ABLE DATA MODE).

AT \ L - Потокові дані при MNP-зв'язку.

AT \ N - Режим роботи.

AT \ Y - Переключитися на надійний режим.

AT \ Z - Переключитися в нормальний режим.

AT% C - Контроль стиснення даних.

AT% D - Встановлення розміру блоку передачі при роботі по протоколу V.42bis.

AT% E - Дозвіл / заборона автоповтору.

AT% L - Повідомлення про рівень сигналу, що приймається.

AT% M - Установка одно / двосторонньої компресії V.42bis.

AT% P - Очищення кодує буфера при роботі з V42bis.

AT% Q - Повідомлення про якість лінійного сигналу.

AT% Sn - Установка максимальної довжини рядка при роботі по протоколу V.42bis.

4.6. Типи модемів.

4.6.1. Внутрішні та зовнішні модеми.

Зовнішні модеми - окремий пристрій, що харчується від мережі і має роз'єми для підключення телефонної лінії і телефонного апарату, з'єднується шнуром з послідовним портом (інтерфейсом) комп'ютера. На передній панелі модему виведені світлодіодні індикатори, що відображують його стан (їх перелік представлений в таб.2 застосування).

Внутрішні модеми виконані у вигляді окремої плати, що вставляється в слот на материнській платі комп'ютера. Підключення живлення і з'єднання з комп'ютером внутрішніх модемів відбувається безпосередньо через шину. Це, з одного боку, дозволяє заощадити на сполучних дротах, а з іншої - веде до уповільнення роботи комп'ютера, оскільки внутрішній модем створює додаткове навантаження на центральний процесор. Одним з недоліком внутрішніх модемів є і складність налаштування конфігурації інтерфейсів COM3 і COM4.