4.7. Класифікація модемів.

Класифікація модемів.

Суворої класифікації модемів не існує і, ймовірно, не може існувати по причині великої різноманітності як самих модемів, так і сфер використання і режимів їх роботи. Але можна виділити ряд ознак, по яким і провести умовну класифікацію. До таких ознак або критеріїв можна віднести наступні: область використання; функціональне направлення; тип використовуємого каналу; конструктивне виконання; підтримка протоколів модуляції, виправлення помилок і стиснення данних. Можна відокремити ще багато більш детальних технічних ознак, таких як використовуємий спосіб модуляції, інтерфейс спряження з DTE і так далі.

По області використання. Сучасні модеми можна розділити на декілька груп:

 для комутуючих телефонних каналів;

 для виділених телефонних каналів;

 для фізичних з’єднувальних ліній;

 для цифрових систем передачі (CSU/DSU);

 для сотових систем з’вязку;

 для пакетних радіомереж;

 для локальних радіомереж;

По методу передачі. По методу передачі модеми поділяються на:

 асинхронні;

 синхронні.

По інтелектуальним можливостям. По інтелектуальним можливостям можна виділити модеми:

 без системи керування;

 підтримуючі набір АТ-команд;

 з підтримкою команд V.25bis;

 з фірменою системою команд;

 підтримуючі протоколи мережного керування.

По конструкції. По конструкції розрізняють модеми:

 зовнішні;

 внутрішні;

 портативні;

 групові.

По підтримці міжнародних і фірмених протоколів. Протокол — це набір правил і форматів, які визначають взаємодію об’єктів одного рівня моделі. З функціональної точки зору модемні протоколи розділяються на слідуючі групи:

 протоколи, які визначають норми взаємодії модема з каналом зв’язку (V.2, V.25);

 протоколи модуляції, які визначають основні характеристики модемів, що призначені для комутуючих і виділених телефонних каналів. До них відносяться такі протоколи, як V.17, V.22, V.32, V.34, HST, ZyX і велика кількіть інших;

 протоколи, що регламентують з’єднання і алгоритми взаємодії модема і DTE (V.10, V.11, V.24, V.25, V.25bis, V.28);

 протоколи захисту від помилок (V.41, V.42, MNP1-MNP4);

 протоколи стиснення данних, що передаються, такі як MNP5, MNP7, V.42bis;

 протоколи, які визначають процедури діагностики модемів, випробування і вимірювання параметрів каналів зв’язку (V.51, V.52, V.53, V.54, V.56);

 протоколи узгодження параметрів зв’язку на етапі її встановлення (Hand-Shaking), наприклад V.8.

Модеми також можуть бути класифіковані :

1. за типом використовуваного каналу

• модеми для комутованих каналів - найбільш распространенные- що використовуються на комутованих телефонних лініях.

• модеми для орендованих каналів - використовуються на виділених лініях.

• комбинированные- властивості, що поєднують в собі, два попередніх.

2. за швидкістю передачі інформації

• низькошвидкісні модеми (до 1200 бит/с) -"первая хвиля" модемів

• среднескоростные (від 1200 до 14400 бит/с) -как правило, модеми, проведені до 1991 року.

• високошвидкісні(>14400 бит/с) - велика частка сучасних модемів (за винятком спеціалізованих, яким не потрібні високі швидкості передачі даних і якими можна нехтувати на користь якості цієї передачі).

3. по сфері застосування

• для передачі даних

• факсимільні модеми (як правило інтегровані у факс-аппараты або окремих пристроях, забезпечуючий прийом і передачу факсимільних повідомлень з швидкістю до 14400 бит/с)

• комбіновані модеми (більшість модемів, що використовуються в побуті).

4. по реалізації додаткових функцій

• інтелектуальні модемы- як правило сучасні типи модемів з можливостями управління їх роботою і установки конфігурації (тобто швидкості передачі, режиму роботи, типа синхронізації, протоколу захисту від помилок і ін.). Модеми часто мають можливість установки типових конфігурацій і управління набором одного з телефонних номерів, що зберігаються в пам'яті, за допомогою органів управління на лицьовій панелі модему.

• голосові модеми отримали таку назву за здатність оперувати відповідними сигналами, оскільки дозволяють одночасно передавати дані і голос. В основному, в призначених для користувача моделях застосовується метод аналогової передачі потоків голосу і даних, рознесених по частотах, що отримав назву ASVD (Analogue Simultaneous Voice/Data). Цей підхід підтримали провідні виробники модемних чіпсетів Rockwel Semiconductor Systems (нині Conexant) і AT&T Paradyne (тепер незалежна компанія Paradyne). Інший підхід - DSVD (Digital Simultaneous Voice/Data) - має на увазі оцифрування голосу і включення отриманих відліків в спільний потік даних. На відміну від попереднього методу, де швидкість передачі даних обмежена 14400 Kbps, цей дозволяє її підвищити до 28800 Kbps. Правда, якість передаваного таким чином голосу набагато гірша. Специфікація DSVD була розроблена спільно Intel, Rockwell і U.S. Robotics. Такі модеми дозволяють під час передачі даних між моделями такого типа підключати до них телефонну гарнітуру і вести розмову. Перевага цього режиму полягає в тому, що розмова буде абсолютно конфіденційною: ви отримаєте закритий, захищений від прослухування канал, що само по собі важливе. Ще однією корисною властивістю модему є можливість його застосування у складі електронного офісу. Автовідповідач, голосова пошта, видача документів на вимогу, факсимільний апарат - і все це з використанням модему і персонального комп'ютера. Хоча, можливо, і не дуже ефективно, з погляду економії електроенергії, тримати персональний комп'ютер включеним цілодобово. У такому разі краще вибрати зовнішній модем з достатнім об'ємом оперативної пам'яті, щоб в ній тимчасово зберігалися прийняті факсимільні і голосові повідомлення. Звичайно, такі моделі дорожчі, але їх сукупну вартість можна оцінити, враховуючи економію в платі за світло при відключенні персонального комп'ютера в неробочий час. "Просто" голосові, а також моделі з одночасною передачею голосу і даних мають в своїх технічних характеристиках відповідні параметри: Voice і ASVD або DSVD.

5. по засобах|коштах| управління

• апаратні

• програмні|програмові|

4.7.1. Модеми для комутованих телефонних каналів.

З'єднувачі RJ11| забезпечують фізичне підключення модему до телефонної лінії і телефонного апарату до модему.

Модеми, як правило, мають два каскади захисту від несподіваного|неочікуваного| підвищення напруги|напруження|. Вхідні лінії захищені від перенапруження|перенапруги| варистором|, який різко зменшує свій опір при напрузі|напруженні| 400-500 В. Второй каскад швидкодіючого захисту встановлюється у вторинну|повторну| обмотку трансформатора і реалізується на встречновключенных| стабілітронах.

Захист лінії від радіоперешкод|радіозавад|, що випромінюються модемом, виконується на звичайних|звичних| LC-фильтрах| (1000пФ| +3 витка на фериті).

Для комутованої лінії підтримується функція імпульсного набору номера, "відбою" (постійний струм|тік| менше 0,5 мА|), і "утримання лінії" (постійний струм|тік| більше 8 мА|).

Найбільш універсальна ситуація, коли набір номера виконує реле, а постійний струм|тік| протікає через трансформатор.

У сучасних модемах використовується схема Electronic| Holding| Call| Circuit|, яка має низький опір постійному струму|току|, достатнє для утримання лінії, але|та| зберігає високий імпеданс для змінного струму|току| корисного сигналу. При цьому набір номера здійснює або реле, або сам вузол EHCC| з|із| оптронной| розв'язкою управління.

Найбільш консервативний вузол фіксації телефонних дзвінків. Він складається з високовольтного конденсатора, резистора, стабілітрона і світлодіода оптронной| розв'язки.

Важливою|поважною| вимогою до інтерфейсу з|із| лінією є|з'являється| симетричність входу і його гальванічна розв'язка.