1.5.Іллінецький кратер

Іллінецький кратер — одна з найстаріших астроблем Землі, віком близько 400 млн років, розташована поблизу містечка Іллінці на Поділлі (40 км на південний схід від м. Вінниці, у межиріччі Соб — Сібок).

Наслідком зіткнення 400 млн років тому космічного тіла (за оцінками з масою близько 40 млн тонн і діаметром 230-300 м) з твердими породами українського кристалічного щита було утворення метеоритно-вибухового кратера з первісним діаметром близько 7 км, і глибиною до 600-800 м. Це місце на Поділлі несе на собі відбиток події планетарного масштабу — зіткнення нашої планети з кометою чи астероїдом.

У результаті всебічних досліджень було доведено, що Іллінецький кратер має космічне походження. В імпактитах Іллінецького кратера виявлено підвищений, порівняно з земним, вміст нікелю, іридію, кобальту в співвідношеннях, характерних для порід, забруднених метеоритною речовиною. Це й дало змогу однозначно й остаточно ідентифікувати цю геологічну структуру як метеоритний кратер.

Останнім часом у Вінниці регулярно відбуваються міжнародні конференції «КАММАК ( Комети, астероїди, метеори, метеорити, астроблеми, кратери), присвячені проблемам взаємодії малих тіл Сонячної системи з планетами й утворенню ударно-вибухових геоструктур (1999, 2002, 2005, 2008, 2011 рр.). Вінницю обрано місцем для конференцій зокрема тому, що поблизу розташована найдавніша в Україні Іллінецька астроблема.

1851 року професор К. Феофілактов у місці розташування астроблеми шукав поклади горючих корисних копалин. У долині річки Собик він вивчав кристалічні породи, які оголилися в крутих схилах обабіч річкової долини. Його здивувала незвичайна форма мінералів: ніби приплюснуті під дією величезного тиску. А за кілометр далі, на поверхню виходила дуже крихка порода, найвірогідніше, від впливу високої температури. Пізніше, наприкінці століття, її визначили як вулканічний туф, що утворився в далекому минулому внаслідок виверження магми, хоча існування в зоні суцільного кристалічного щита вулкана, хай і давно погаслого, було, щонайменше, дивним.

1898 року кратер детально вивчив і описав В. Є. Тарасенко і лише 1973 року вчені А. А. Вальтер та В. А. Рябенко довели його метеоритне походження.

Метеорит, який уже від тертя об атмосферу розігрівся до температури плавлення, після удару об землю, вибухнув. Вивільнену при цьому енергію, як стверджується у деяких публікаціях, можна порівняти з вибухом 120-мегатонної бомби. Температура сягала 4-5 тисяч градусів.

Початковий розмір метеорита був істотно менший, ніж розмір астроблеми, адже кратер утворився внаслідок зіткнення космічного тіла з нашою планетою, що можна порівняти із вибухом бомби. Приїхавши до астроблеми, ви не знайдете жодного цілісного валуна – камені можна «лупати руками». Завдяки високій температурі, граніт, що був тут, змінив свої фізичні характеристики: став дуже крихким, змінив густину, колір і став схожим на піщаник.

1975 року було відкрито так звані імпактні алмази, що утворилися на основі графіту порід мішені (алмаз-лонсдейлітові параморфози по графіту) – друге в світі (після Попігайського кратера) відкриття алмазів в корінних породах.

«Засекретили це місце після того, як дослідники тут виявили шматочки алмазів», – каже директор Липовецького районного архіву Олександр Роговий. Мисливці за здобиччю мали надію видобути з кратера коштовні камені, але вони зберігаються тут в кількостях дуже малих для промислового видобутку, хоча деякі цінні знахідки дійсно були: за словами директора архіву, тут знайшли найбільший у світі агат. Його розміри – 14,5×25×32 сантиметри. Нині він перебуває в одному з музеїв природознавства Берліна. Яким чином туди його доставили, інформації Олександр Роговий не знайшов ніде.

Жителі навколишніх сіл ніколи навіть не замислювались про коштовні камені в кратері: вони використовували його для фундаментування та спорудження будинків, робили з нього жорна, туристи брали камінь як сувенір. Знайдений в районі астроблеми ріг північного оленя свідчить про наявність поселень в цих місцях, які були важливими торговими пунктами.