6.Технологія та різновиди Ethernet

Ethernet (езернет, від лат. aether — етер) — базова технологія локальних обчислювальних (комп'ютерних) мереж з комутацією пакетів, що використовує протокол CSMA/CD (множинний доступ з контролем несучої та виявленням колізій). Цей протокол дозволяє в кожний момент часу лише один сеанс передачі в логічному сегменті мережі. При появі двох і більше сеансів передачі одночасно виникає колізія, яка фіксується станцією, що ініціює передачу. Станція аварійно зупиняє процес і очікує закінчення поточного сеансу передачі, а потім знову намагається повторити передачу.

Ethernet-мережі функціонують на швидкостях 10Мбіт/с, Fast Ethernet — на швидкостях 100Мбіт/с, Gigabit Ethernet — на швидкостях 1000Мбіт/с, 10 Gigabit Ethernet — на швидкостях 10Гбіт/с. В кінці листопада 2006 року було прийняте рішення про початок розробок наступної версії стандарту з досягненням швидкості 100Гбіт/с (100 Gigabit Ethernet).

У 1961 p. Defence Advanced Research Agensy (DARPA) за завданням міністерства оборони США взялося за проект створення експериментальної мережі передачі пакетів. Ця мережа, названа ARPANET, призначалася спочатку для вивчення методів забезпечення надійного зв'язку між комп'ютерами різних типів. Багато методів передачі даних через модеми були розроблені в ARPANET Тоді ж були розроблені й протоколи передачі даних у мережі — TCP/IP. TCP/IP — це безліч комунікаційних протоколів, що визначають, як комп'ютери різних типів можуть спілкуватися між собою.

Експеримент із ARPANET був настільки успішним, що багато організацій захотіли ввійти до неї з метою використання для щоденної передачі даних. У 1975 p. ARPANET перетворилася з експериментальної мережі на робочу мережу. Відповідальність за адміністрування мережі взяло на себе Defence Communication Agency (DCA), яке сьогодні називається Defence Information Systems Agency (DISA). Але розвиток ARPANET на цьому не припинився; про-токоли TCP/IP продовжували розвиватися й удосконалюватися.

У 1983 р. вийшов перший стандарт для протоколів TCP/IP, що ввійшов у Military Standarts (MIL STD), тобто у військові стандарти, і всі, хто працював у мережі, зобов'язані були перейти до цих нових протоколів. Для полегшення цього переходу DARPA звернулася з пропозицією до керівників фірми Berkley

Software Design — упровадити протоколи TCP/IP у Berkeley (BSD) UNIX 3 цього і почався союз UNIX і TCP/IP.

Через деякий час TCP/IP був адаптований у звичайний, тобто в загальнодоступний стандарт, і термін Інтернет увійшов у загальний вжиток. У 1983 р. з ARPANET виділилася MILNET, що увійшла до складу Defence Data Network (DDN) міністерства оборони США. Термін «Інтернет» почав використовуватися для позначення єдиної мережі: MILNET плюс ARPANET. І хоча в 1991 p. ARPANET припинила своє існування, мережа Інтернет існує, її розміри набагато перевищують первісні, тому що вона об'єднала безліч мереж в усьому світі. Кількість хостів, підключених до мережі Інтернет, зросла з 4 комп'ютерів у 1969 р. до 3,2 мільйона у 1994. Хостом у мережі Інтернет називаються комп'ютери, що працюють у багатозадачній операційній системі (Unix, VMS), які підтримують протоколи TCP/IP і надають користувачам які-небудь мережні послуги.