Масаж при переломах хребта

Хребет - основна частина скелета тулуба, він є органом опори і руху, у якому розміщується спинний мозок.

Хребет складається з 33 - 34 хребців, котрі умовно поділяються на відділи: шийний - 7 хребців;

грудний - 12 хребців;

поперековий - 5 хребців;

крижовий - 5 хребців;

куприковий - 3 - 4 хребця.

Переломи хребта належать до важких уражень опорно – рухового апарату. Переломи хребта виникають в результаті непрямої травми: при падінні з висоти на ноги, сідниці, голову або при падінні вантажу на спину , голову і прямі травми - при безпосередньому ударі в спину. Переломи можуть бути з ураженням і без ураження спинного мозку і корінців спинномозкових нервів, з ураженням міжхребцевого диска ( проникаючи) і без ураження його.

Клінічні прояви перелому хребта різні - від повної відсутності симптоматики при деяких видах уражень до тяжкої клінічної картини: сильні болі, парез кишечника, неврологічні розлади і порушення функцій органів малого таза при важких переломах хребта з ураженням спинного мозку або корінців спинномозкових нервів. При пальпації виникає сильний біль на місці перелому, там не утворюється гематома.

Вибір методу лікування та його тривалість залежить від характеру, локалізації, ступеня тяжкості перелому, наявність або відсутність ускладнень, віком і станом пацієнта. Переломи хребта лікують різними методами: тривалим витягуванням, методом одномоментної репозиції з наступним накладанням гіпсового корсету, оперативним методом із застосуванням різних засобів остеосинтезу, комбінованим методом із застосуванням витягування з наступною іммобілізацією гіпсовою пов’язкою або ортопедичним корсетом, функціональним методом. Функціональний метод сполучає в собі способи реклінації (декомпресії), витягування і раннє відновлювальне лікування. Пацієнта кладуть на спину на ліжко з щитом, головний кінець котрого піднімається на 25 – 30 см від підлоги, і проводиться витягування за допомогою підпахових лямок (при переломах у грудному і поперековому відділах) або петлі Глиссона (при переломах шийного і верхньогрудного відділі хребта). У ділянках шийного і поперекового відділів хребта підкладають невеликі валики (реклінація).

Основу відновлювального лікування і всього функціонального методу складають вправи і масаж. Курс масажу, так само як і ЛФК, поділяються на чотири періоди (класичний варіант).

У класичному варіанті масаж призначається вже у першому періоді лікування, котрий триває до двох тижнів від моменту травми. За відсутністю протипоказів з 5 - 7 дня після травми проводиться масаж нижніх кінцівок, а по можливості і верхніх. Ціль масажу у першому періоді лікування -загальнотонізуючий вплив, профілактика неприємних впливів вимушеного положення і гіподинамії, стимуляція регенеративних процесів. На нижніх кінцівках починають масаж з обхоплюючого безперервного погладжування від пальців стоп до пахових складок, чергуючи зі спіралеподібним розтиранням подушечками пальців, безперервним повздовжнім і поперечним безперервним погладжуванням. Тривалість масажу кожної ноги 7-10хвилин. Такі самі прийоми масажу застосовують на верхніх кінцівках в напрямі від пальців до підпахових западин. Тривалість масажу кожної руки 5-7 хвилин. При масажі кінцівок ручну вібрацію не застосовують.

З перших днів застосування масажу з метою профілактики пролежнів, особливо у осіб похилого і старого віку, у важких пацієнтів, масажують місця можливого утворення пролежнів.

Особам похилого і старечого віку і пацієнтам зі зхильністю до закрепів масажують також передньобокову черевну стінку.

Другий період починається з моменту дозволу пацієнтові повертатися на живіт.

Масаж в цьому періоді спрямований на зміцнення м'язів тулуба, кінцівок, утворення м'язового корсету для хребта, прискорення утворення кісткового мозолю у ділянці перелому, протидія негативному постільному режиму, підвищення загального тонусу організму і поліпшення самопочуття пацієнта.

Після повертання на живіт перші 2-3 дні проводять легкий масаж задньої поверхні шиї, бокових відділів спини і попереково - крижової ділянки. Виконують площинне поверхневе і глибоке погладжування, обхоплююче безперервне погладжування, спіралеподібне розтирання подушечками пальців. У наступні дні впливають на усю задню поверхню тулуба, включаючи паравертебральні ділянки, але обходячи ділянку перелому.

Поступово масажист підвищує силу тиску рук при виконанні

вказаних масажних прийомів. Розтирання проводять кінцями пальців, фалангами зігнутих пальців (гребенеподібно), основою долоні, додають пиляння і напівколове поперечне розминання, накочування, не впливаючи на ділянку перелому і щадне, обережне на паравертебральні ділянки.

Масаж нижніх кінцівок у другому періоді роблять лише особам похилого віку і ослабленим пацієнтам. Масаж ніг проводиться з більшою інтенсивністю, ніж у першому періоді, акцент приділяється на прийоми розминання. Тривалість масажу кожної ноги також збільшується до 10 - 12 хвилин.

Третій період займає в середньому два тижня і продовжується до вставання пацієнта і початку ходьби. Задачі масажу такі ж самі, як і у другому періоді, плюс підготовка пацієнта, до вставання і наступної ходьбі по навантаженню на хребет. В цьому періоді продовжується поступове збільшення навантаження у масажі і тривалість процедур. Основна увага приділяється зміцненню м'язів шиї, спини, поперековій ділянці і кістковому мозолю, для чого робиться акцент на масаж паравертебральних ділянок прийомами погладжування, розтирання, розминання (здавлювання, натискання) і легкої вібрації (рубання, поплескування).

Крім масажу задньої поверхні тулуба у третьому періоді з метою підготовки пацієнта до вставання і ходьбі також проводиться масаж нижніх кінцівок. Тривалість масажу нижніх кінцівок в цьому періоді 25 - ЗО хвилин, тобто по 12 - 15 хвилин на кожну ногу.

Четвертий період з моменту вставання пацієнта і початку ходьби продовжується до 6 - 12 місяців після травми. В цьому періоді продовжується масаж задньої поверхні тулуба, використовуючи основний

ряд допоміжних прийомів погладжування, розтирання, розминання і вібрації, виконуючи їх з обережністю у ділянці перелому (особливо це торкається прийомів ручної вібрації). За необхідністю продовжують масаж нижніх кінцівок за принципами загальної методики.

ї

Масаж протягом усіх періодів лікування проводиться повторними курсами по 10 - 15 процедур з перервами 1-2 тижня. У четвертому періоді перерви можуть бути довшими. У першому періоді лікування тривалість процедур становить від 15-20 хвилин (нижні кінцівки) до 25 - 35 хвилин (верхні і нижні кінцівки); у другому періоді від З0 - 40 хвилин (на початку періоду) до 40 - 50 хвилин в кінці періоду; у третьому періоді від 45 - 55 хвилин (задня поверхня тулуба 20 – 25 хвилин, нижні кінцівки 25 - 30 хвилин); у четвертому періоді від 25-30 хвилин (задня поверхня тулуба), до 50 - 60 хвилин (задня поверхня тулуба і нижні кінцівки).

Переломи хребта у шийному і верхньошийному відділах лікують витягуванням петлею Гліссона або скелетним витягуванням за кістки черепа з наступним накладанням краніоторакальної гіпсової пов'язки, коміра Шанца або пластмасового головотримача. Тривалість періоду іммобілізації варіює від 4 до 6 тижнів.

При лікуванні пацієнтів з переломами шийних хребців проводять масаж

шиї, основну увагу приділяють трапецієподібним і грудинно - ключично -сосковидним м'язам. Застосовують площинне поверхневе, глибоке і щипцеподібне погладжування, несильне спіралеподібне розтирання кінцями

пальців. Прийоми зручніше виконувати однією рукою, другою рукою масажист фіксує голову пацієнта. Масаж шиї посилює крово - і лімфообіг, стимулює регенеративні процеси, зменшує болі, нормалізує тонус м'язів. За наявністю пареза і слабкості м'язів верхніх кінцівок проводять масаж верхніх кінцівок за методикою масажу, що застосовують при млявих паралічах і

парезах.

Після зняття іммобілізації продовжують масаж передньобокової поверхні шиї і надпліччя. На передній поверхні шиї, у висхідному положенні пацієнта сидячи, застосовують площинне поверхневе і глибоке погладжування, обхоплюючи погладжування обома руками від підборіддя до кутів нижньої щелепи, відтак по грудинно-ключично-сосковидним м′язам до грудини і далі над ключицями вбік, до плечових суглобів.

Стоячи позаду пацієнта, по цих же напрямках проводять спіралеподібне розтирання чотирма пальцями обох рук одночасно і роздільно, почергово, погладжування то однією, то другою рукою. Масажують грудинно - ключично - сосковидні м'язи одночасно з обох боків зверху униз від сосковидних відростків до грудини і ключицям, при цьому кінці пальців масажиста спрямовані униз. Застосовують площинне і глибоке погладжування подушечками другого - четвертого пальців, чергуючи зі спіралеподібним розтиранням трьома пальцями, щипцеподібним погладжуванням подушечками великого і вказівного пальців і щипцеподібним розминанням тими ж пальцями.

Після масажу передньобокової поверхні шиї переходять до масажу задньої поверхні шиї, де виконують такі прийоми: погладжування площинне поверхневе і глибоке, обхоплююче, чергуючи зі спіралеподібним розтиранням кінцями пальців в напрямі від потиличної кістки до плечових суглобів. Проводять також погладжування і спіралеподібне розтирання зверху вниз великими пальцями м'яких тканин по паравертебральних лініях між остистими і поперечними відростками шийних хребців, обходячи ділянку перелому.

При міцній консолідації місця перелому і добрій переносимості погладжування і розтирання у процедури масажу вводять щипцеподібне розминання, а у пізні строки після травми - і легку вібрацію.

Прийоми ручної вібрації не застосовують у осіб похилого і старечого віку, при супутньому атеросклерозі мозкових судин, підвищеному артеріальному тиску, ураженні серця; прийом розминання у таких випадках проводять обережно у щадному режимі.

Тривалість процедури масажу передньої і задньої поверхні щиї і надпліч 12-15 хвилин, щоденно, на курс в середньому 12-15 процедур, за необхідністю курс масажу може бути більш тривалим.

При переломах поперечних і остистих відростків хребців пацієнта кладуть на постіль з щитом строком на 2 - 4 тижня.

Масаж призначають з перших днів лікування і проводять за методикою, що застосовується при переломах тіл хребців по періодах: перший 4-6 днів, другий до 12 - 18 днів, третій 2 - 3дні і четвертий до 3 - 4 місяців від моменту травми.

Масаж шиї, спини, поперекової ділянки проводять щоденно по 15 - 25 хвилин за весь час перебування пацієнта у лікарні, а за необхідністю продовжують амбулаторно.

Обов'язково необхідно сполучати масаж, ЛФК, фізіотерапію та інше.

Масаж при переломах хребта, ускладнених ураженням спинного мозку

В легких випадках ураження спинного мозку і його корінців спостерігаються нестійке порушення чутливості, легкі парези м'язів та інші нетяжкі, відносно швидко проходячи порушення.

Важки ураження спинного мозку ведуть до стійкого порушення чутливості, з'явленню млявих або спастичних паралічів (парезів), порушення функцій тазових органів (актів сечовиділення і дефекації) та іншим порушенням.

Рухомість пацієнта різко обмежена, тонус організму значно знижений. До порушень, пов'язаних з травмою хребта і ураженням спинного мозку, приєднаються порушення, що виникли внаслідок відсутності рухової активності пацієнта. Нерідко пацієнти з переломами хребта і ураженням спинного мозку піддається оперативним втручанням з наступним консервативним лікуванням за допомогою масажу, ЛФК та інших реабілітаційних заходів.

іповерхні шиї і надпліччя. На передній поверхні шиї, у висхідному положенні пацієнта сидячи, застосовують площинне поверхневе і глибоке погладжування, обхоплюючи погладжування обома руками від підборіддя до кутів нижньої щелепи, відтак по грудинно - ключично - сосковидним м'язам до грудини і далі над ключицями вбік, до плечових суглобів.

Тема 11. Масаж при захворюваннях і травмах центральної та периферичної нервової системи.