Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції ВСІ.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
619 Кб
Скачать
☆

Масаж при центральних (спастичних) паралічах і парезах

Спастичні паралічі і парези,як правило,центрального походження, тобто виникають під час ураження центральної нервової системи (головного або спинного мозку) на різному рівні і з різних причин.

Причинами спастичних паралічів і парезів можуть бути порушення кровообігу, травми, пухлини, запальні та інші процеси.

Характерними признаками спастичного параліча і пареза є підвищення м'язового тонусу, сухожилкових і надокистних рефлексів, наявність патологічних і захисних рефлексів, співдружніх рухів, зниження або відсутність шкірних рефлексів.

Основними причинами порушення мозкового і спинального кровообігу є інсульти церебральні і спинальні.

Факторами ризику інсультів є:

-генетична схильність до судинних захворювань і порушення центрального і коронарного кровообігу;

-гіперліпідемія,пов'язана з порушенням метаболізму ліпідів;

-артеріальна гіпертензія;

-гіперглікемія;

-ожиріння;

-недостатня фізична активність;

-куріння;

-вік пацієнтів;

-наявність в анамнезі повторних регіонарних церебральних судинних кризів;

- індивідуальні особливості конституції, режиму життя і харчування (зловживання цукром,повторні стреси і тривалі нервово-психічні напруження).

Інсульти найчастіше виникають при гіпертонічній хворобі і артеріальній гіпертензії, обумовленої хворобою нирок, наднирників (феохромоцитома), деякими ендокринними розладами, а також при атеросклерозі внутрішньочерепних або не черепних кровоносних судин. Нерідко відмічається сполучення атеросклерозу з гіпертонічною хворобою або артеріальною гіпертензією, а також з цукровим діабетом. Порівняно рідше причиною інсульту можуть бути ревматизм, вади серця, аневризми, злоякісні пухлини, різні васкуліти (сифілітичний,алергічний та інші), захворювання крові (еритремія, лейкози, апластична анемія та ін), травми магістральних судин голови та шиї, судинні аномалії, шийний остеохондроз, який сполучається з атеросклеротичними зміненнями у хребтових і базилярних артеріях.

За характером патологічного процесу інсульти поділяють на дві основні групи: ішемічний (інфаркт мозку) і геморагічний (крововилив). Ішемічний інфаркт поділяється на тромботичний (емболічиий) і нетромботичний (спастичний). Геморагічний же інсульт поділяється на крововиливи: паренхиматозні ( речовина мозку) під і над оболонки мозку (субарахноїдальні, субдуральні, епідуральні).

За поширеністю ураження виділяють: моноплегію(монопарез), параліч (парез) двох кінцівок (верхніх або нижніх), триллегію (трипарез)-параліч (парез трьох кінцівок,тетраплегію(тетрапарез)- параліч (парез) чотирьох кінцівок і геміплегію(геміпарез)-параліч (парез) однієї половини тіла.

Внаслідок підвищення м'язового тонусу в окремих м'язових групах у пацієнтів з геміплегіями і геміпарезами розвивається типова патологічна установка руки і ноги: рука приведена до тулуба, зігнута в ліктьовому і променевозап'ястковому суглобах, пальці рук зігнуті, великий палець зігнутий і приведений до долоні, нога розігнута у кульшовому і колінному суглобах, зігнута в гомілковостопному суглобі (тобто за напрямком до підошви).

Така поза пацієнтів з геміплегіями і геміпарезами називається позою Вернике-Манна. В результаті розгинальної контрактури ноги пацієнт при ходьбі окреслює ураженою ногою напівколо- „нога косить",а „рука просить" в результаті згинальної контрактури руки.

В той же час при мозкових інсультах в гострому періоді тонус м'язів знижений. Однак, коли минає гострий період захворювання, тонус мязів починає зростати.

Масаж при спастичних паралічах має за мету зменшення рефлекторної збудливості і підвищеного тонусу контрагованих мязів, зміцнення розтягнутих і ослаблених м'язів, попередження тугорухомості суглобів і поліпшення їх функцій, поліпшення крово- і лімфообігу в уражених ділянках тіла, зменшення і усунення синкінезій,поліпшення і відновлення порушених і відсутніх рухів, загальне зміцнення і оздоровлення організму пацієнта. Використання масажу при спастичних паралічах і парезах, в тому числі при порушенні мозкового кровообігу, повинно засновуватися на принципах диференційованоності і щадіння, що полягає в різному впливі на різні групи м'язів.

Для м'язів з підвищеним тонусом застосовується короткочасний ніжний, розслаблюючий масаж у повільному темпі, для м'язів-антагоністів спастичних м'язів, як правило розтягнутих і ослаблених, застосовується більш інтенсивний і більш тривалий масаж у швидкому темпі, але без використання прийомів переривчастої вібрації, без зусиль, не визиваючи болей, підвищення тонусу спастичних м'язів та інших неприємних реакцій.

Принцип щадіння при спастичних паралічах і перезах полягає у виборі і

застосуванні неінтенсивних масажних прийомів як основних, так і

допоміжних, в скороченій тривалості виконання процедури масажу.

Масаж при спастичних паралічах і парезах, в тому числі при мозкових і спинальних інсультах, треба починати по можливості раніше, ще в гострому періоді захворювання, за відсутності погрози життю пацієнта і ускладнень, перш за все з боку кардіореспираторної системи, а також загальних протипоказів до масажу. Практично масаж рекомендується починати в кінці першого тижня при ішемічному інсульті і в середині другого тижня при крововиливі у мозок (в середньому при інсультах на 5-10-й день від початку захворювання).

Методика масажу при інсультах повинна будуватися з урахуванням причини інсульту, строків від його початку, клінічної форми, поширення, локалізації інсульту, характеру і ступеню рухів, порушення чутливості, наявності супутних захворювань і ускладнень, віку і стану пацієнта.

Обов'язково треба робити масаж паралізованих кінцівок. За відсутністю протипоказань проводиться також масаж спини;поперекоко-крижової ділянки і грудей збоку ураження. Ділянки застосування масажу необхідно поширювати поступово, поетапно. На початку курсу масажу (приблизно перша-третя процедури) відмежовуються впливом на проксимальні відділи уражених кінцівок (стегно, плече), не повертаючи пацієнта.

Під час проведення процедури масажу положення пацієнта - лежачи на масажному столі. Під колінні суглоби підкладаються валики. Якщо пацієнтові дозволяється повертатися, то можна використовувати положення лежачи на здоровому боці або на животі з підкладеною під нього подушкою і воликом під гомілковостопними суглобами.

Рекомендується починати масаж з нижніх кінцівок, в котрих нервово-рефлекторна збудливість менш виражена ніж на верхніх. На передній і внутрішній ділянці стегна обмежуються розслабляючими прийомами масажу (погладжування, легке розтирання, безперервна вібрація лабільна використовується у повільному темпі. На задній поверхні стегна застосовуються більш інтенсивні масажні прийоми (глибоке погладжування, інтенсивне розтирання, розминання поздовжнє і поперечне) у швидкому темпі.

Після масажу стегна переходять до масажу надпліччя і плеча. У ділянці надпліччя і задньої поверхні плеча проводяться доволі інтенсивні масажні прийоми як основні, так і допоміжні (глибоке погладжування, інтенсивне розтирання, в тому числі гребенеподібне, щипщеподібне погладжування і розтирання, штрихування, пиляння, стругання, розминання поперечне і поздовжнє, валяння, натискання. На передній поверхні плеча масажні прийоми виконуються ніжно у повільному темпі.

При добрій переносимості масажу, починаючи з 4-ої-5-ої процедури ділянка масажу поширюється, здійснюється масаж дистальних відділів (гомілка, стопа, передпліччя, кисть) . На передній поверхні гомілки і тильній поверхні стопи використовуються прийоми погладжування і розтирання з достатньо великою інтенсивністю, розминання середньої інтенсивності. Використовуються також деякі допоміжні прийоми: гребенеподібне і щипцеподібне прогладжування і розтирання, штрихування, стругання, натискання, валяння. На задній поверхні гомілки і підошвовій поверхні стопи обмежуються легким масажем, розслаблюючими прийомами (погладжування, легке розтирання, ніжна безперервна лабільна вібрація) у повільному темпі.

На задній поверхні передпліччя і тильній поверхні кисті проводиться доволі енергійний масаж у швидкому темпі, а на передній поверхні передпліччя і долонній поверхні кисті - щадний, розслаблюючий масаж у повільному темпі.

При приємному перебігу захворювання у відносно ранні строки після інсульту, пацієнта можна перевертати на здоровий бік, а відтак і на живіт

Якщо дозволяє стан пацієнта, то з поворотом на здоровий бік, ділянка масажу поширюється. До масажу уражених кінцівок додається масаж шийно-комірової зони, стопи, попереково-крижової ділянки, в основному з боку ураження.

У процесі всього курсу масажу важливо дотримуватися принципу щадіння і диференційованості, починаючи масаж з легкої дії на розтягнуті, гіпотонічні мязи паретичних кінцівок прийомами погладжування і легкого розтирання,подалі поступово підвищити силу натискання рук масажиста при виконанні вказаних масажних прийомів, включаючи неінтенсивне напівколове, поздовжнє і поперечне розминання мязів-антагоністів спастичних мязів, і закінчуючи щадним масажем задньої поверхні тулуба з боку ураження.

Проводячи масаж гіпотонічних ослаблених мязів, треба враховувати, що дуже інтенсивні масажні прийоми і їх енергійне виконання, можуть визвати втомленість і подальше ослаблення цих м'язів, посилення їх атрофії і утруднення відновлення рухів.

Дуже важливо також у процесі всього курсу масажу при лікуванні рухових розладів при інсультах притримуватися принципів диференційованості. При масажі спастичних, напружених, скорочених м'язів застосовувати у більшості випадків легке погладжування, легке розтирання, ніжну безперервну лабільну вібрацію, неінтенсивні і нетривалі впливи у повільному темпі. Це важливо перш за все тому, що однієї з основних цілей використання масажу є зниження підвищеного м'язового тонусу.

При спастичних паралічах і парезах спеціальному впливу підлягають також суглоби уражених кінцівок з метою попередження або ліквідації їх нерухомості.

При геміпарезах після інсульту спеціальному впливу піддається плечовий суглоб у зв'язку з дистрофічними зміненнями у суглобі і раннім розвитком контрактури, а також інші суглоби паралізованих (паретичних) кінцівок. З масажних прийомів для впливу на суглоби застосовують головним чином погладжування і особливо розтирання в сполученні з пасивною гімнастикою, лікування положенням, якщо ці методи не протипоказані пацієнту.

Якщо дозволяє стан пацієнта, то для рефлекторного впливу на уражені кінцівки при спастичних паралічах і парезах бажано проводити масаж здорової симетричної кінцівки за загальним планом з використанням основних масажних прийомів, але в щадному варіанті.

Спастичні паралічі і парези розвиваються також при захворюваннях і травмах спинного мозку.

При ураженні верхньошийного відділу спинного мозку (на рівні з 2-го по 4-й шийний спинномозковий сегмент) розвивається тетраплегія (тетрапарез), тобто параліч (парез) верхніх і нижніх кінцівок, параліч діафрагми, задишка, гикавка, порушуються всі види чутливості нижче рівня ураження, зявляються корінцеві болі, ірадіюючи у потилицю.

При ураженні нижньошийного відділу спинного мозку (на рівні від 5-го шийного по 2-й грудний спинномозковий сегмент) розвивається млявий паліч (парез) верхніх кінцівок і спастичний параліч (парез) нижніх кінцівок, порушуються всі види чутливості, розлади сечовипускання, зявляються корінцеві болі, що ірадіюють у верхні кінцівки.

При ураженні грудного відділу спинного мозку ( з З-го по 12-й спинномозковий сигмент) розвивається спастичний параліч (парез) нижніх кінцівок, порушується чутливість нижче рівня ураження, розлад сечоаиділення, дефекації, виникають корінцеві болі, котрі ірадіюють в нижні кінцівки.

Тривалість процедур масажу паретичних кінцівок в середньому 15-20 хвилин (5-10 хвилин на початку курсу масажу, до 20-25 хв в кінці курсу). При великій площі масажу тривалість процедури може бути більша.

Масаж при спастичних паралічах і парезах має проводитися щоденно по можливості 2 рази на день тривалими курсами по 25-30 і навіть 40 процедур. Тривалі і часті курси масажу ( з перервою в 10 - 14 днів) повинні проводитися за відсутністю протипоказань пацієнтам у відновлювальному періоді захворювань і травмах головного і спинного мозку, тобто протягом року від початку захворювання або від моменту травми. Після року в період наслідків можна здійснювати не такі тривалі і такі часті курси масажу ( 1 -2 курси на рік по 10-15-20 процедур на курс лікування).

Масаж при спастичних паралічах і парезах використовується не ізольовано, а в сполученні з лікуванням положенням, пасивною гімнастикою, всім комплексом ЛФК, якщо дозволяє стан пацієнта і його рухові можливості, а також з фізіотерапією, голкорефлексотерапією та іншими методами.

Масаж не застосовується за наявності неоперованої пухлини центральної нервової системи, абсцесу головного мозку, загострення ревматичного процесу і при інших запальних протипоказів до масажу.

Виконують прийоми валяння, поздовжнього розминання і натискування. Спочатку розминання застосовують на розтягнутих гіпотрофованих м'язах. Прийоми переривчастої вібрації - поплескування, постукування, рубання -протипоказані. В той же час можуть застосовуватись ніжна безперервна вібрація за допомогою електровібратора, якщо вона не викликає посилення м'язового тонусу. Крім того проводиться масаж паравертебральних зон: в ділянці крижової, поперекової, нижньогрудної для впливу на нижні кінцівки; верхньогрудної і шийної зони, для впливу на верхні кінцівки. Тривалість процедур спочатку 5-10 хвилин, в подальшому 15-20 хвилин. На курс лікування не менше 25-30 процедур. Перерви між курсами не більше 10-12 днів.

Масаж при дитячих церебральних паралічах (ДЦП)

Дитячі церебральні паралічі виникають в результаті неправильного розвитку і різних патологічних процесів внутрішньоутробного розвитку, під час пологів, в результаті різноманітних інфекцій, інтоксикацій.

Найбільш велику групу складають хворі спастичним паралічем або хвоообою Ляттля, яка характеризується спастичним парезом рук і ніг. Відзначається різке підвищення м'язового тонусу, що призводить до появи характерних постав нижніх кінцівок, розвитку контрактур.

Велику роль в комплексній терапії має масаж і лікувальна гімнастика. Масаж підвищує працездатність і витривалість м'язів, покращує функцію суглобів і зв'язкового апарату, покращує кровообіг.

Методика

Спочатку проводиться масаж паравертибральних зон: нижньогрудної, попереково-крижової для впливу на нижні кінцівки; нижньошийної і верхньогрудної зони для впливу на верхні кінцівки.

Для зміцнення, покращення кровопостачання і живлення ослаблених м'язів робиться масаж м'язів спини, грудної клітки і живота, впливаючи поверхневими, ніжними, в повільному темпі прийомами погладжування, розтирання, розминання, а також стабільного і лабільного потрушування м'язів. Використовують активні і пасивні рухи, ніжний струс грудної клітки і живота, дихальні вправи. На кінцівках масаж застосовують строго диференційовано з врахуванням того, що одні прийоми діють заспокійливо на нервову систему, рефлекторно розслаблюючи м'язи. До них належать: погладжування, розтирання, розминання, які застосовують ніжно в повільному темпі і безперервному ритмі.

Ефективність масажу значно підвищується, якщо його застосовують в поєднанні з бальнеофізіотерапевтичними процедурами (мінеральні і прісні ванни) температура води 36-37° С, протягом 7-10-12 хвилин. Пасивні і активні рухи безпосередньо у воді і масаж під водою, коригуючі укладки на шинах від 10 хвилин до 1 години. В той же день після відпочинку через 2-4 години проводять сеанс лікувальної фізкультури.

Для зниження тонусу спастичних м'язів і їх розслаблення застосовують опромінення лампами солюкс в світло-теплових ваннах, парафіно-озокеритові аплікації, грязелікування та інші фізіотерапевтичні процедури (індуктотермія,

магнітотерапія.) На курс лікування 20-25 процедур з інтервалами не більше одного місяця.