Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1234567.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

4. Визначення статистичного критерію оптимізації температурної стійкості пфс

Температурна складова стабільності часових інтервалів ПФС є функцією багатьох змінних, частина з яких доступна для підбору, для того, щоб домогтися по можливості найкращого значення температурної стійкості. Відомо, що для випадкових функцій немає єдиного критерію екстремальності, він повинен вибиратися залежно від конкретних умов [2, 3]. Ця обставина змушує вибрати найбільш підходящий критерій, по якому можна було б судити про максимальні значення температурної стійкості часових інтервалів . Крім того, цей критерій досить корисний для обґрунтованого порівняння різних пристроїв або різних умов експлуатації по такому найважливішому показнику, як температурна стійкість часових інтервалів.

На підставі вище викладеного можна зробити висновок, що критерієм для оцінки температурної нестійкості часових інтервалів безлічі однотипних ПФС можна вважати тільки границі допуску на сумарну нестабільність часових інтервалів.

У випадку, коли здійснюється взаємодія із різними територіально розподіленими ПФС, характеристики нестабільності часових інтервалів, яких заздалегідь невідомі, а відомі тільки дані тільки про сумарну нестабільність часових інтервалів ПФС, то можна за критерій температурної стійкості часових інтервалів можна вважати сумарну нестабільність часових інтервалів. Отже, у всіх випадках критерієм буде величина сумарної нестабільність часових інтервалів:

(31)

Безпосереднє користування таким критерієм дуже незручно, тому що необхідно щораз робити досить складні розрахунки середніх значень, а головне дисперсії всієї складової сумарної нестабільності часових інтервалів , для чого не завжди є потрібні дані.

Виходом з цієї ситуації може бути припущення того, що дисперсія температурної складової не повинна домінувати в сумарній дисперсії. Якщо дисперсія не перевищує половини сумарної дисперсії, тобто , то, можна застосовуючи відому формулу наближених обчислень [2]. А саме, з точністю не гірше 4% вираз (31) можна представити у вигляді:

(32)

або

(33)

Більш детально розглянемо складові виразу (33), а саме величину, яку назвемо джэй-параметром:

(34)

Часто сума середніх значень інших складових нестабільності часових інтервалів дорівнює нулю. У такому випадку критерій оцінки - джэй-параметр температурної стійкості часових інтервалів приймає досить простий вид

(35)

При змінах М(∆Θt) і D(∆Θt) джэй-параметр із достатньою точністю буде відображати вплив температурної складової на сумарну нестабільність часових інтервалів. Із цього погляду джэй-параметр має явні переваги перед математичним очікуванням М(∆Θt), моментом другого порядку або допуском для оцінки величини ∆Θt .

5. Методика та алгоритм визначення оптимальних умов температурної стійкості пфс

Розглянута методика розрахунку температурної складової стійкості часових інтервалів та статистичні критерії є основою для визначення умов оптимальної температурної стійкості різних пристроїв синхронізації і їх складових. Справді, маючи у своєму розпорядженні рівняння, що зв'язують дисперсію й середнє значення температурної стійкості часових інтервалів із причинами, які їх обумовлюють, можна відшукати оптимальні співвідношення між ними, з огляду на мінімум впливу температури на стабільність часових інтервалів.

Звичайно при розгляді температурної стійкості частоти ПФС мають на увазі тільки одну характеристику величини - лінію середніх значень пучка кривих зміни часових інтервалів для великого числа однотипних ПФС, що була визначена функцією mа(tо). По виду цієї кривої порівнюють ПФС з різним розташуванням їх компонентів, а при виборі оптимальних співвідношень в розташуванні елементів для роботи в заданому інтервалі температур намагаються забезпечити найменші максимальні відхилення лінії середніх значень від осі температури. Оцінка по лінії середніх значень, ілюструючи важливі розходження між різними варіантами розташування елементів, не може, однак, претендувати на повноту, тому що не враховує неминучої неідентичності реальних ПФС, що вносить істотну частку в температурну стійкість часових інтервалів. Тим більше не повне порівняння вказаних пристроїв тільки по максимальних відхиленнях ліній середніх значень у заданому інтервалі температур або, як це іноді робиться, по умовному «температурному коефіцієнту», що виходить при розподілі цього максимального відхилення у відносних одиницях на величину інтервалу температур. Справа в тому, що при цьому не враховується відносна ймовірність таких відхилень, що залежить від форми кривої зміни часових інтервалів й від розподілу ймовірностей температур у межах розглянутого інтервалу.

Алгоритм визначення оптимальних умов температурної стійкості ПФС. Для розробки алгоритму визначення оптимальних умов температурної стійкості розглянемо приклад, який базується на результатах експериментальних досліджень вибіркової партії ПФС.

Оптимальні умови температурної стійкості, як це було визначено раніше, будемо знаходити мінімізуючи критерій оптимальності - джэй-параметр , за рахунок переміщенні групи елементів (ЦАП, ДОН, КН) уздовж осі Х (рис.5) по площині друкованої плати. Температурні умови технічної експлуатації ПФС задані у вигляді: tн=+5C; tв=+70C; tнастр= 20C.

Розробку алгоритму почнемо з детального розрахунку для розташування групи елементів ЦАП, ДОН, КН уздовж осі Х на відстані від лінії ординат (рис.5).

Виконаємо розрахунок величини по формулі (24):

(36)

де коефіцієнти а1, а2, а3 рівняння (14) при приймають значення:

(37)

а коефіцієнти рn рівняння (25) при заданих значеннях температури tн=+5C; tв=+70C; tнастр= +20C приймають значення:

; (38)

; (39)

; (40)

де

,

. (41)

Змінюючи розташування групи елементів ЦАП, ДОН, КН уздовж осі Х на відстані від до з кроком 1мм розрахуємо величини по формулі (24).

Аналогічно розрахуємо величини , змінюючи розташування групи елементів ЦАП, ДОН, КН уздовж осі Х на відстані від до з кроком 1мм по формулі (30). В цих розрахунках приймемо значення коефіцієнту, що залежить від характеру похибки дискретності розташування елементів , та почергово задаємо значення похибки дискретності розташування елементів на платі рівними =0; =0,083; =0,17; =0,25; =0,33.

На основі отриманих значень та розрахуємо по формулі (38) відносні значення джэй-параметру .

Таким чином, формалізована процедура визначення оптимальних умов температурної стійкості дає змогу розробити алгоритм роботи електронної цифрової обчислювальної машини у вигляді, що зображено на рис.6.