Ситуаційні завдання

1. За 50 років свого існування "Львівавто" стало великим спеціа­лізованим підприємством, основною сферою діяльності якого є виробництво автобусів міського, приміського та міжміського спо­лучення, а також запасних частин до них. У 1994 р. у процесі корпоратизації державне підприємство перетворилось у ВАТ "Львівавто", а в 1997 р. проведено його реструктуризацію.

Незважаючи на запобіжні заходи, з 1994 р. почалося різке ско­рочення обсягів реалізації, зумовлене відміною держзамовлень і зростанням цін на автобуси. У 1996 р. порівняно з 1993 р. обсяг виробництва й реалізації становив лише близько 13 %. Однак з 1997 р. спостерігаються перші ознаки пожвавлення виробництва.

Протягом останніх років відбуваються процеси приведення чи­сельності працівників до реальних потреб виробництва. Наприк­лад, за 2003 р. чисельність працівників знизилась на 20 % . Вод­ночас зменшилися втрати робочого часу, зросла продуктивність праці.

Однією з причин поліпшення фінансових результатів ВАТ "Львівавто" є вдосконалення системи збуту продукції. За мину­лий рік через дилерів реалізовано близько 1050 автобусів.

Згідно з проведеними маркетинговими дослідженнями й ана­лізом внутрішніх можливостей "Львівавто" прогнозується по­дальше річне збільшення обсягів продажу продукції на 4 % як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, зокрема в Росії. Праг­нучи завоювати конкурентні переваги, підприємство працює над поліпшенням якості та зниженням собівартості продукції.

Основним ринком збуту продукції цього виробника залишаєть­ся ринок України. ВАТ "Львівавто" є безсумнівним лідером на ринку приміських автобусів. Ринок міжміських автобусів в Украї­ні розподілений між "Ікарусом" (Угорщина) і "Львівавто", хоча перевагу утримує вітчизняний виробник автобусів. До недавньо­го часу ринок міських автобусів розподілявся між фірмами "Ікарус" та ЛіАЗ (Росія). Беручи до уваги високі ціни на імпорт­ні автобуси, ВАТ "Львівавто" прагне завоювати нові сегменти ринку — міських і малих приміських автобусів. Очікуваний по­пит на автобуси в Україні у найближчі п'ять років щорічно збіль­шуватиметься в середньому на 3,5%, причому потреби визна­чаються як необхідністю оновлення парку автобусів, так і його розширенням.

На російському ринку сьогодні присутні п'ять потужних поста­чальників автобусів, два з яких контролюють 60% ринку, середні ціни конкурентів вищі, ніж на продукцію "Львівавто". Російський ринок нестабільний, покупці надають перевагу тривалим зв'яз­кам з продавцями. Головними параметрами, які визначають рішення про купівлю, є низька ціна, задовільна якість продукції, надійність і тривалість гарантійного терміну. З метою збільшення експорту автобусів на ринки Росії "Львівавто" планує організува­ти сервісні пункти, рекламу.

Конкурентами ВАТ "Львівавто" є фірми "Мерседес", "Вольво", "Неоплан", "Івеко", "Рено". В Україну здійснюються поставки як автобусів, які були в експлуатації, так і нових.

Завдання. Маючи певний багаж знань з теорії менеджменту та інших дисциплін, сфомулюйте основні цілі ВАТ "Львівавто" на найближчу перспективу і виберіть напрям його розвитку.

2. ВАТ "Роботрон" спеціалізується на випуску промислових роботів. Господарський портфель складається з п'яти СГЦ. Середньогалузевий темп приросту становить 8 % . Інформація про обсяг продажу цих СГЦ і їх конкурентів подана в таблиці:

СГЦ	Обсяг продажу ВАТ "Робот рон", млн. шт.	Кількість конкурентів	Обсяг продажу головних конкурентів, млн. шт.	Темпи зростання ринку, %
СГЦ1	2,2	7	2,4; 2,2; 1,5	12
СГЦ2	3,1	18	3,0; 2,8; 1,1	16
СГЦ3,	4,2	9	3,8; 3,6; 3,0	7
СГЦ4	5,1	5	5,0; 4,8; 3,7	5
СГЦ5	6,5	5	7,2; 1,6; 1,2	3

Завдання. Побудуйте поточний господарський портфель ВАТ "Роботрон" за методом Бостонської консалтингової групи, встановіть діагноз його стану. До якого типу належить кожен з СГЦ? Яку стратегічну орієнтацію Ви порекомендували б вибрати для кожного з них?

3. Сучасна фірма "Пивовар" — спадкоємець пивоварні, заснованої у 1715 р. Через півтора століття вона стала найбільшим заводом Галичини. До 60-х pp. минулого століття "Пивовар" вважали найбільшим виробником хмільного ячмінного напою в Україні. Впродовж 50—70 pp. цей завод був єдиним у колишньому Союзі виробником пастеризованого пива.

Результати перших взаємин із зарубіжним інвестором кілька років тому "Пивовар" використав своєрідно. Намагаючись поріднитися з "Кока-Кола", пивоварня віддала зарубіжному партнеру під будівництво спільного заводу свою ділянку в місті з недобудованим цехом безалкогольних напоїв. Але, коли на місці довгобуду виріс новий корпус, український співзасновник розлучився з іноземним напарником. Керівництво "Пивовара" пояснило тоді несподіваний вчинок пивзаводу небажанням підприємства розпорошуватися на дотичні проекти та прагненням вкласти отримані від продажу своїх акцій кошти у модернізацію виробництва.

Восени 1997 р. на "Пивоварі" було закінчено перший етап технічного переозброєння. Тут запустили лінію німецької фірми "Де-естіл" з розливу пінистого напою у 50-літрові бочки з нержавіючої сталі. За годину обладнання "розфасовувало" 60 бочок пива. Для його роздрібного розливу та поліпшення смакових якостей броварня придбала у Чехії та Німеччині 60 спеціальних апаратів. Перший етап осучаснення коштував "Пивовару" близько мільйона доларів. Наступної весни на заводі планували завершити модернізацію. Однак вплив зовнішніх чинників, зокрема високі податки, економічний хаос, низька купівельна спроможність населення скорочували випуск пива, перешкоджаючи поверненню вит рачених на реконструкцію коштів. Окрім цього, продукцію "Пивовара" почали тіснити на ринку потужні конкуренти, які з меншими витратами варили якісніший напій. Якщо рекордного 1987 р. "Пивовар" виробив 7 млн. декалітрів пива, то досягнення останніх місяців цієї броварні — 300 тис. декалітрів.

Таке становище позначилося на ціні акцій: пересічні власники позбувалися своїх часток у майні "Пивовара" за 7—14 грн., тоді як номінальна ціна акції становила 50 грн., а ринкова — 100 грн. Цим скористалася скандинавська компанія ВТН, придбавши контрольний пакет акцій (50,3 %) українського підприємства, і почала вкладати кошти у виробництво. До наступного літа ВТН планує інвестувати у "Пивовара" 7 млн. доларів, а впродовж наступних двох-трьох років — 25 млн. доларів.

Компанія ВТН займає провідне місце в Європі серед виробників пива. Основну ставку вона робить на придбання вже відомих місцевих марок пива і "підтягує" їх до рівня світової якості. Пиво "Пивовара" скандинави пообіцяли поставити на "броварний п'єдестал" через півтора — два роки і налагодити випуск 10 млн. декалітрів напою щорічно.

Філософія ВТН у всіх країнах, де компанія є інвестором, схожа, як дві краплі води. Вона не залучає до керівництва своїх людей, а спирається на місцеві кадри. Чотири рази на рік засідає наглядова рада, яка аналізує роботу підприємства та окреслює його перспективу.

Іноземці пообіцяли, що почнуть розливати "найкраще у світі галицьке пиво", щоправда, вже не "живе", як це традиційно робилося століттями, а пастеризоване.

Завдання. Сформулюйте місію "Пивовара", виділивши образ і кредо. Чи змінювалась місія галицької броварні протягом її 300-літньої історії? Вкажіть найпривабливіші цілі фірми "Пивовар".