Робота з формулами
Основним інструментом для обробки даних в Excel є формули – вирази, які описують обчислення в комірках. Використовуючи формули, можна виконувати різноманітні обчислення, а також об’єднувати вміст комірок.
Формули вписуються у рядок формул і можуть містити такі компоненти:
символ =, яким починається заппис формули;
оператори – інструкції для виконання дій (+, -, *, /);
числа або текстові значення (0,12 або Доход);
функції з набору вбудованих в Excel (СУМ або COS);
посилання на комірки і діапазони – ці компоненти застосовують, якщо у формулу потрібно підставити значення з інших комірок (А2, В7:В12).
Запис формули може починатися не лише знаком «=», як уже зазначалося. Інколи на початку такого запису може бути «+» або «-». Формула запускається на виконання натисканням клавіші Enter або кнопки із зображенням зеленої «пташки», що з’являється біля рядка формул із введенням знака «=», «+» або «-» на початку формули.
Не має значення, малими чи великими буквами вводиться формула. Програма Excel автоматично перетворює всі букви на великі, як тільки подається команда на виконання обчислень.
У формулах Excel використовуються чотири типи операторів: арифметичні, текстові, оператори порівняння й опреатори посилань (адресні оператори).
Арифметичні оператори призначені для виконання дій наж числами. В Excel є сім таких операторів:
Символ оператора |
Назва оператора |
Приклад формули |
Результат |
+ |
Додавання |
=1,5+2,2 |
3,7 |
– |
Віднімання |
=6 – 5,5 |
0,5 |
– |
Заперечення |
= - 33 |
-33 |
/ |
Ділення |
=4/5 |
0,8 |
* |
Множення |
=5*6 |
30 |
^ |
Піднесення до степеня |
=3^2 |
9 |
% |
Відсоток |
=25% |
0,25 |
При введенні формул з арифметичними операторами потрібно враховувати порядок їх виконання (оператори мають пріоритет). Якщо необхідно змінити звичний порядок виконання операторів. застосовують круглі дужки.
Оператори порівняння застосовуються у роботі з числами і текстом. Вони використовуються для надання твердженням значень ИСТИНА (якщо твердження правильне) або ЛОЖЬ (якщо хибне).
Символ оператора |
Назва оператора |
Приклад формули |
Результат |
= |
Дорівнює |
=2=3 |
ЛОЖЬ |
> |
Більше |
=2>3 |
ЛОЖЬ |
< |
Менше |
= 2<3 |
ИСТИНА |
>= |
Більше або дорівнює |
=2>=3 |
ЛОЖЬ |
<= |
Менше або дорівнює |
=2<=3 |
ИСТИНА |
<> |
Не дорівнює |
=2<>3 |
ИСТИНА |
В Excel є один текстовий оператор: & – амперсанд. Він об’єднує послідовності символів із різних комірок в одну, тому його називають оператором об’єднання. Наприклад, у комірках В2 і В3 записано слова «не» і «бо», а до комірки В4 введено формулу =В2&В3. Результатом виконання такої формули у комірці В4 буде слово «небо». Текстові значення у формулах беруться в лапки.
Адресні оператори використовуються при вказівці посилань на комірки таблиці. До них належать двокрапка ( : ), кома ( , ) і пробіл ( _ ). За допомогою двокрапки позначаються прямокутні діапазони: А3:С7. Якщо у посиланні потрібно об’єднати декілька діапазонів, їх записують через кому: = СУМ (А3:С7, D6:D12). Пробіл використовується при посиланні на ділянку перетину двох діапазонів: = СУМ (F1:F8_F5:F12).
Якщо до формули входять декілька операторів, програма Excel визначає їх пріоритет і створює відповідну послідовність їх виконання. Загальний список операторів Excel у порядку зменшення їх пріоритетів виглядатиме так:
Адресні оператори ( : , _ ).
Заперечення (використовується для позначення від’ємних чисел: -33, -7 ).
Відсоток (%).
Піднесення до степеня (^).
Множення і ділення (* і /).
Додавання і віднімання (+ і – ).
Об’єднання послідовностей символів (&).
Оператори порівняння (=, >, <, >=, <=, <>).
Якщо до формули входять оператори з однаковим пріоритетом, наприклад оператори множення і ділення, то вони виконуються у порядку злва на право. Щоб змінити порядок виконання операторів, використовують круглі дужки.
Якщо вам потрібно ввести одну і ту саму формулу в суміжні комірки, зручно скопіювати її, використавши маркер заповнення. При цьому програма Excel змінить відповідні адреси комірок, на які потрібно посилатися у формулі, і виконає за цією формулою розрахунки. Посилання на адреси комірок, що змінюються при копіюванні формул, називаються відносними.
Однак, можливі випадки, коли зміна адреси в посиланнях на комірку небажана, наприкад, якщо до комірки щаписано постійний коефіцієнт, який використовується у формулах. Тоді використовують абсолютні посилання, що не змінюються під час копіювання формули. Абсолютні посилання відрізняються від відносних наявністю знака долара – $. Формула =$А$1+$А$2 містить абсолютні посилання і не буде змінюватися при копіюванні або переміщенні до будь-якої комірки.
Щоб змінити відносне посилання на абсолютне, використовують клавішу F4. спочатку вводять відносне посилання до формули, а потім за допомогою посліддовних натискань F4 обирають форму запису посилання з ряду на зразок А1 – $А$1 – А$1 – $А1.
