1.5 Розрахунок кількості деталей в партії

Виробнича партія – це предмети праці одного найменування і типорозміру, що підлягають обробці протягом визначеного інтервалу часу і потребують єдиного підготовчо-завершального часу на операцію. Розмір виробничої партії суттєво впливає на економіку, організацію виробництва.

Збільшення розміру партії деталей сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню собівартості продукції, але призводить до зростання незавершеного виробництва, уповільнення обігу обігових коштів.

При визначені кількості деталей в партії слід дотримуватись наступних рекомендацій.

Мінімальний розмір деталей в партії визначається за операцією, для якої

.

Кількість деталей в партії визначається за формулою:

(1.8)

де Тп.з. – підготовчо-завершальний час на операцію, хв;

Тшт – штучний час на операцію, хв.

Розрахована кількість деталей в партії повинна бути не менше півзмінного завдання. Півзмінне завдання можна визначити умовно:

(1.9)

Кількість деталей в партії повинна бути кратна річному випуску:

(1.10)

де Кз.о. – коефіцієнт закріплення операцій (1120 – для серійного ; 2140 – для дрібносерійного виробництва).

Таким чином, приймають оптимальну кількість деталей в партії – Попт=150 шт. Nрічн = 6300 шт.

Кількість типорозмірів деталей, що обробляють на дільниці, розраховується за формулою:

(1.11)

1.6 Розрахунок потрібної кількості обладнання дільниці та його завантаження

Кількість технологічного обладнання визначається окремо по кожній операції за формулою:

(1.12)

де Тшт.к – штучно-калькуляційний час на операцію, хв.

Для операції 005:

Штучно-калькуляційний час на кожну операцію розраховується за формулою:

(1.13)

Для операції 005:

Розраховану кількість верстатів S_розр. округлити до більшого цілого числа і таким чином отримати прийняту кількість верстатів S_пр.

Коефіцієнт використання обладнання визначити за формулою:

К_з = S_розр. / S_пр. (1.14)

Наприклад, для операції 005:

К_з = 1,62 / 2=0,81

Для операцій, де показник завантаження менше 0,75 необхідно передбачити можливість довантаження цього обладнання іншими деталями.

Середній коефіцієнт завантаження обладнання дільниці визначається за формулою:

(1.15)

Результати розрахунків внести до таблиці 1.5 і побудувати графік завантаження обладнання за формою малюнку 1.1. (з урахуванням довантаження)

Кз (0,78)

0,81

0,83

0,82

0,76

0,75

Модель верстата	Токарний	Токарний з ЧПУ	Токарний	Шліфувальний	Плоско-шліфувальний
Кіл-ть верстатів	1	1	1	1	1

Малюнок 1.1 – Графік завантаження обладнання

За результатами розрахунків та довідкових даних скласти зведену відомість обладнання у формі таблиці 1.6.

Витрати на поточний ремонт верстатів визначаються шляхом перемноження категорії ремонтної складності на кількість верстатів та на норматив витрат на ремонт на 1чм. (з додатка А).

Таблиця 1.5 – Розрахунок кількості обладнання дільниці та коефіцієнта його завантаження

№ опер	модель верстата	Tшт хв	Тп.з хв	nопт шт	Tштк хв	Nпр шт	Fд год	Sрозшт	Sпр шт.	Кз
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
005	16К20	4,2	25	150	4,36	89000	3951	1,62	2	0,81
010	16К20Т1	6,49	30	150	6,7	89000	3951	2,5	3	0,83
015	16К20	2,08	25	150	2,2	89000	3951	0,82	1	0,82
020	3М153	6,1	30	150	2,3	89000	3951	2,3	3	0,76
025	3Е710В	3,8	21	150	3,84	89000	3951	1,44	2	0,75
Разом					23,38			8,68	11	0,78

Таблиця 1.6 – Зведена відомість технологічного обладнання

Модель верстата	Кільк. шт.	Потужність верстатів кВт			Ремонтоскладність одного верстата			Витрати на поточний ремонт усіх верстатів, грн.			Вартість обладнання, грн.
		одного	всіх	Rм		Rе	мех. частини		електр. частини	одного верстата		всіх верстатів	Балансова
1	2	3	4	5		6	7		8	9		10	11
16К20	1	10	10	15		9	218,4		957,6	56000		56000	191631
16К20Т1	1	11	11	11		8,5	405,6		228	80000		80000	19206
16К20	1	7,5	7,5	18,5		25	218,4		957,6	56000		56000	191631
3М153	1	5,5	5,5	11,5		20	956,8		1216	48000		48000	211200
3Е710	1	2,2	2,2	6,5		2	135,2		30,4	1700		1700	1870
Разом			36,2				4919,2		7293,6				1655907