Відображення моделі

При роботі в КОМПАС-3D доступно кілька типів відображення моделі: каркас, відображення без невидимих ліній чи з тонкими невидимими лініями і півтонове відображення.

Команди вибору типу відображення розташовані в розділі Отображение меню Сервіс, а кнопки для їхнього швидкого виклику – на Панелі керування.

Зауваження. Який би тип відображення не був обраний, він не впливає на властивості деталі. Наприклад, при виборі каркасного відображення деталі вона залишається суцільною і твердотільною (а не перетворюється в набір “дротових” ребер), просто її поверхня і матеріал не показуються на екрані.

Каркас

Каркас являє собою сукупність усіх ребер і лінії нарису деталі.

Лінія нарису – границя проекції деталі на площину екрану.

К нопка Каркас

Видалення невидимих ліній

Відображення деталі з видаленням невидимих ліній являє собою сукупність видимих (при поточній орієнтації моделі) ребер, видимих частин ребер і лінії нарису деталі.

К нопка Видалення невидимих ліній

Невидимі лінії тонкі

Невидимі лінії (невидимі ребра і частини ребер) можна відобразити кольором (більш світлим), що відрізняється від видимих ліній .

Кнопка Невидимі лінії тонкі

Півтонове відображення

П івтонове відображення дозволяє побачити поверхню деталі й одержати представлення про її форму.

Кнопка Напівтонове відображення

При півтоновому відображенні моделі враховуються оптичні властивості її поверхні (колір, блиск, дифузія тощо).

Зауваження. Який би тип відображення не був вибраний, він не впливає на властивості моделі. Наприклад, при виборі каркасного відображення модель деталі залишається суцільною і твердотільною (а не перетворюється в набір “дротяних” ребер), просто її поверхня і матеріал не показуються на екрані.

Перспектива

Перспективу іноді потрібно враховувати для одержання реалістичного зображення тривимірної деталі.

У КОМПАС-3D передбачене відображення моделі в перспективній проекції.

Кнопка Перспектива

Зауваження. Точка сходження перспективи розташована посередині вікна моделі.

Усі типи відображення (каркасне, півтонове, без невидимих ліній і з тонкими невидимими лініями) можна сполучити з перспективною проекцією.

Налаштування параметрів перспективної проекції

Ступінь внесеного перспективою перекручування зображення можна налаштувати.

Для налаштування перспективи тільки в поточному вікні, треба викликати з меню Настройка команду Параметри поточного вікна; у діалозі, що з'явився, вибрати пункт Параметри перспективної проекції.

Для налаштування перспективи у всіх вікнах, що знову відкриваються, треба викликати з меню Настройка команду Настройка системи; у діалозі, що з'явиться, вибрати пункт Редактор деталей – Параметри перспективної проекції.

У діалозі знаходиться єдина опція – Відстань у габаритах деталі. Вона показує, у скільки разів відстань від деталі до площини зображення більша за максимальний габарит деталі. Іншими словами, на екрані показується таке зображення деталі, яке одержав би оптичний прилад, що знаходиться на зазначеній відстані від деталі.

Чим менша зазначена відстань, тим більше помітне перекручування зображення.

Створення основи деталі

Побудова тривимірної моделі деталі починається зі створення основи – її першого формотвірного елемента. Основа є в будь-якої деталі; вона завжди одна.

Як основу можна використовувати кожен з чотирьох типів формотвірних елементів – елемент видавлювання, елемент обертання, кінематичний елемент і елемент по перетинах.

На початку створення моделі завжди постає питання про те, який елемент використовувати як основу деталі. Для відповіді на нього потрібно хоча б приблизно представляти конструкцію майбутньої деталі.

Думкою виключіть з цієї конструкції фаски, скруглення, проточки та інші дрібні конструктивні елементи, розбийте деталь на її складові формотвірні елементи (паралелепіпеди, призми, циліндри, конуси, тори, кінематичні елементи і т.д.).

Найчастіше як основу використовують найбільший з цих елементів. Якщо в складі деталі є декілька бизьких за розмірами елементів, то як основу вибирають той з них, до якого буде потрібно безпосередньо додавати (вирізувати) найбільшу кількість додаткових об’ємів.

Іноді як основу використовують простий елемент (наприклад, паралелепіпед, циліндр), описаний навколо проектованої деталі (чи її частини).

У деяких випадках можна вибрати основу (а також намітити подальший порядок проектування деталі), представивши технологічний процес її виготовлення.

Взагалі кажучи, дати універсальні рекомендації з вибору основи деталі неможливо. Конструктор виробляє представлення про зручний для нього порядок моделювання після самостійного створення декількох моделей.

Побудова будь-якої основи починається зі створення ескізу. Ескіз розташовується на площині. Як правило, для побудови ескізу основи вибирають одну з існуючих у файлі деталі проекційних площин.

Ескіз основи можна побудувати не тільки в проекційній площині, але й і в допоміжній площині, яку можна створити за допомогою допоміжних побудов.

Вибір площини для побудови ескізу основи не впливає на подальший порядок побудови деталі і її властивості. Однак від нього залежить положення деталі при виборі стандартної орієнтації. Наприклад, якщо ескіз-перетин елемента видавлювання побудований у фронтальній площині, то проекція елемента на виді спереду буде співпадати з формою ескізу.

Перед створенням ескізу треба вибрати потрібну площину.

Ескіз зручно будувати, коли його площина співпадає з площиною екрану (якщо площина екрану перпендикулярна до площини екрану, побудова зовсім неможлива).

Для розміщення виділеної площини паралельно до площини екрану, треба випрати команду Нормально к… в полі Ориентация в Стрічці поточного стану.

Д ля створення нового ескізу у виділеній площині треба викликати з контекстного меню команду Новий ескіз або натиснути кнопку з аналогічною назвою на Панелі управління.

Система перейде в режим редагування ескіза, який мало відрізняється від режиму роботи при створенні звичайного двомірного креслення. В цьому режимі доступні всі команди по створенню і редагуванню графічних об’єктів.

Загальні вимоги до ескізів.

Зазвичай, ескіз являє собою перетин об'ємного елемента. Рідше ескіз є траєкторією переміщення іншого ескізу - перетину. Для створення об'ємного елемента підходить не будь-як зображення в ескізі, для воно повинно підкорятися деяким правилам:

– Контури в ескізі не перетинаються і не мають спільних точок.

– Контур в ескізі зображується стилем лінії "Основна".

Зауваження. Іноді для побудови контуру в ескізі вимагаються допоміжні об'єкти, що не входять у контур. Їх можна зображувати іншими стилями ліній; такі об'єкти не будуть враховуватися при виконанні операцій.

– Ескіз може містити кілька шарів. При виконанні операції враховуються об'єкти у всіх шарах, крім погашених.

Існують додаткові (окремі) вимоги до ескізів, призначених для виконання конкретних операцій.

К оли створення ескізу завершене, необхідно повернутися в режим тримірних побудов. Для цього треба вийти з останньої команди, що використовувалась при побудові ескіза. Тоді треба натиснути кнопку Закінчити ескіз на Панелі управління, або виконати аналогічну команду з контекстного меню.

Тепер необхідно вказати, яким способом буде переміщатися ескіз для отримання основи.

16

.